Рішення № 115297808, 29.11.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. Справа № 569/18778/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Фізичної особи - підприємця Сушко Дениса Володимировича

про розірвання договору та стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Гончар Л.В. (ордер серія СА № 1064669 від 19.09.2023 року);

від відповідача: Костюченко С.А. (ордер серія ВК № 1094750 від 18.10.2023 року).

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Сушко Дениса Володимировича (далі Відповідач) в якому просить: розірвати договір № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особою - підприємцем Сушко Денисом Володимировичем; стягнути внесену оплату за Договором № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичної особою - підприємцем Сушко Денисом Володимировичем, в розмірі 240 295,32 грн та пеню в розмірі 32 039,37 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 року у справі № 569/18778/20 позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця Сушка Дениса Володимировича про розірвання договору та стягнення коштів - задоволено частково. Постановлено: розірвати договір № 001 про надання інформаційно-технологічних послуг від 14 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем Сушком Денисом Володимировичем; стягнути з фізичної особи-підприємця Сушка Дениса Володимировича на користь ОСОБА_1 внесену оплату за договором № 001 про надання інформаційно-технологічних послуг від 14 лютого 2018 року в розмірі 240295 грн 32 коп.; в решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Сушка Дениса Володимировича на користь ОСОБА_1 3136 грн 50 коп. у відшкодування судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03.08.2023 року апеляційну скаргу адвоката Костюченка Станіслава Адамовича, діючого від імені Фізичної особи-підприємця Сушка Дениса Володимировича задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21березня 2023 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Сушка Дениса Володимировича про розірвання договору та стягнення коштів закрито. Повідомлено ОСОБА_1 що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05.09.2023 року постановлено клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю задовольнити. Справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Сушка Дениса Володимировича про розірвання договору та стягнення коштів передано на розгляд Господарському суду Рівненської області.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.02.2018 р. між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП Сушко Д.В. (Виконавець) було укладено договір № 001 про надання інформаційно технологічних послуг, предметом якого є надання інформаційно технологічних послуг (розробка та запуск комп`ютерної програми під назвою «ТАХІ 1551», що являє собою веб сервіс та мобільні додатки з оговореною функціональністю та дизайном). Згідно Додатку № 1 до Договору кінцевим терміном завершення та передачі виконавцем послуг замовнику визначено червень 2018 року. Однак, відповідачем не виконані свої зобов`язання за договором, оскільки роботи не виконані та не передані Актом здачі приймання послуг відповідно до п. 2.2. договору.

Позивач зазначає, що останнім на виконання умов договору відповідно до товарних чеків № 1 від 19.02.2018 р. - № 6 від 01.06.2018 р. було здійснено передоплату за надання послуг на загальну суму 240 295,32 грн, що в еквіваленті складає 9000 доларів США. Однак, виконавець не здійснював взяті на себе зобов`язання за укладеним договором та не здійснював завершення та передачу послуг замовнику відповідно до технічного завдання, та в обумовлені терміни.

Крім того, позивач, за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем, нарахував пеню в сумі 32 039,37 грн, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

17.10.2023 року до господарського суду від представника позивача надійшли пояснення по суті спору відповідно до яких просить суд розірвати договір № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, укладений між Гончар В.В. та фізичної особою - підприємцем Сушко Д.В.; стягнути внесену оплату за Договором № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, укладений між Гончар В.В. та фізичної особою - підприємцем Сушко Д.В., в розмірі 240 295,32 грн. У вказаних поясненнях позивач підтримує позицію викладену у позовній заяві та зазначає, що відповідачем зобов`язання, які покладені Договором № 001 від 14.02.2018 року згідно затвердженого графіку, не виконані.

18.10.2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності в якому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП Сушка Д.В. про розірвання договору та стягнення коштів відмовити повністю з підстав пропущення строків позовної давності.

18.10.2023 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення відповідно до яких просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, посилається на те, що сторонами не було підписано додаток № 2 в якому визначався остаточний вигляд кінцевого продукту програми ТАХІ 1551, відповідно, фактично з моменту підписання договору, до моменту подання позовної заяви замовник та виконавець перебували на стадії підписання погодження кінцевої версії додатку № 2. Роботи визначені у додатку № 1 до договору виконані повністю. Разом з тим, у вказаних додаткових поясненнях зазначено, що замовник протягом 2018 року декілька разів зустрічався з розробниками програми де обговорювались поточний стан виконаних робіт, а також план майбутньої розробки, а тому, позивач був проінформований про хід розробки програми. Відповідач вказує, що згідно умов договору, оплата здійснюється виключно за виконану роботу, тобто передплата умовами договору не передбачалась. За твердженням відповідача, позивачем не доведено обставин невиконання або неналежного виконання ФОП Сушко Д.В. зобов`язань за договором.

01.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи № 569/18778/20 копії документів.

13.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшов письмовий виступ у судових дебатах.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "04" жовтня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.09.2023 року заяву ОСОБА_1 про призначення відеоконференції задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "04" жовтня 2023 р. об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.10.2023 року відкладено підготовче засідання на "18" жовтня 2023 р.

В судовому засіданні 18.10.2023 року оголошено перерву до 01.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 569/18778/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на "15" листопада 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.11.2023 року відкладено розгляд справи на "29" листопада 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2023 року підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2023 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.02.2018 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП Сушко Д.В. (Виконавець) було укладено Договір № 001 про надання інформаційно-технологічних послуг (далі - Договір), за умовами якого, замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання виконавцеві та зобов`язується оплатити його послуги, а виконавець зобов`язується надавати замовнику відповідно до його завдання інформаційно-технологічні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим договором складається відповідний акт здачі приймання послуг в письмовій формі (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договору, виконавець зобов`язується надати інформаційно-технологічні послуги замовнику, найменування, тривалість та вартість яких визначається в Технічному завданні на комп`ютерну програму "TAXI 1551" (додаток № 1 до Договору), що діє на моменту укладення цього договору, та передати замовнику кінцевий продукт (комп`ютерну програму під назвою "TAXI 1551", що являє собою веб-сервіс та мобільні додатки з оговореною функціональністю та дизайном), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги. Кінцевий продукт - результат реалізації проекту, а саме: комп`ютерна програма під назвою "TAXI 1551", що являє собою веб-сервіс та мобільні додатки з оговореною функціональністю та дизайном, повинна відповідати якості, технічним характеристикам, технологічним вимогам, що визначені в Додатку № 2 до Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, виконавець зобов`язується: створити робочу групу по проекту замовника; якісно і в передбачені цим договором і технічним завданням на комп`ютерну програму "TAXI 1551" (додаток № 1 до договору) терміни надавати послуги, передбачені цим договором; своєчасно надавати замовнику доступ до результатів послуг за умови виконання замовником зобов`язань по відношенню до виконавця відповідно до умов цього договору; на вимогу замовника робити правки, якщо вони не являються циклічними правками; передати кінцевий продукт, всі майнові права та виключні права інтелектуальної власності на нього замовнику; інформувати замовника про хід надання послуг та надавати замовнику звіт за кожним етапом розробки згідно Додатку № 1, Додатку № 2 до Договору; передати замовнику вихідний текст на аркушах паперу сторінок 8-10, або на USB носії (фрагмент вихідного тексту (коду), фрагмент лістингу комп`ютерної програми) в обсязі, необхідному для ідентифікації програми (кінцевого продукту); передати замовнику настанову щодо використання програми (кінцевого продукту).

Згідно п. 4.2. Договору, замовник зобов`язується: своєчасно надавати виконавцю всю інформацію, документи та інші відомості, необхідні виконавцю для належного виконання зобов`язань цього договору. Термін їх надання може бути узгоджений сторонами і вказаний в Технічному завданні; своєчасно, в передбачені цим договором терміни, і в повному обсязі оплачувати послуги виконавця; в установлені цим договором терміни здійснювати приймання виконаних виконавцем послуг.

Ціна договору встановлена в Додатку № 1 є остаточною та не може бути змінена виконавцем. Оплата замовником послуг здійснюється частинами на протязі дії всього договору на основі проміжних рахунків та акту здачі приймання послуг. На кожний проміжний результат послуг замовнику видається проміжний рахунок із зазначеною сумою оплати. За виконану роботу замовник зобов`язується оплатити рахунки у розмірі, зазначеному у Технічному завданні (Додаток № 1 до Договору). Ціна послуг за цим договором включає всі витрати виконавця, пов`язані з виконанням його зобов`язань за цим договором. Вартість послуг визначається згідно з фактичними обсягами наданих послуг відповідно до чинного Технічного завдання, з яким замовник ознайомлений при укладенні цього договору і згоден керуватися ним при виконанні договору. Оплата послуг проводиться замовником на основі проміжних рахунків та підписаного сторонами Акту здачі приймання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця або готівковим розрахунком, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання виставлених виконавцем проміжних рахунків на підставі затверджених замовником звітів і підписаного сторонами акту здачі приймання послуг (п. 5.1. п. 5.6. Договору).

Згідно п. 6.1. - п. 6.4. Договору, створення кінцевого продукту виконавцем здійснюється у відповідності з термінами, зазначеними у Додатку № 1 та іншими умовами виконання послуг, погодженими сторонами в цьому договорі. Виконавець інформує замовника про завершення робіт, після чого для перевірки функціонування створеного кінцевого продукту сторони здійснюють тестування роботи кінцевого продукту за взаємно погодженим алгоритмом і в погодженому порядку. У випадку, якщо під час перевірки, тестування виявляються недоліки в роботі кінцевого продукту, виконавець здійснює доопрацювання кінцевого продукту і усуває вивалені недоліки своїми силами за свій рахунок. Після усунення виконавцем недоліків сторони проводять повторне тестування роботи кінцевого продукту. Після закінчення тестування, за умови його задовільного результату, та виконання своїх зобов`язань виконавцем, визначених п. п. 4.1.7. 4.1.8. цього договору, сторони впродовж 5 (п`яти) робочих днів складають і підписують Акт здачі приймання послуг довільної форми.

У випадку невідповідності технічним характеристикам, технологічним вимогам кінцевого продукту на момент здачі-приймання послуг, а також протягом гарантійного строку обслуговування, виконавець зобов`язаний усунути усі виявлені недоліки та/або невідповідності технічним характеристикам своїми силами і за власний рахунок протягом гарантійного строку обслуговування. У випадку неспроможності виконавця виправити недоліки та/або невідповідності кінцевого продукту технічним характеристикам, технологічним вимогам, визначеним Додатком № 2 до Договору протягом гарантійного строку обслуговування, виконавець зобов`язаний повернути замовнику грошові кошти, сплачені за всі етапи розробки та відшкодувати завдані замовнику збитки за вимогою замовника. Під "невідповідністю технічним характеристикам, технологічним вимогам Кінцевого продукту" розуміється: програма або ж одна з її складових не може бути запущена через мобільні пристрої та комп`ютер; програма або окремі її складові не підтримують алгоритм дій користувача програми, що був визначений Додатком № 2 до Договору № 001 від 14.02.2018 року; відсутність синхронізації однієї складової програми з її іншими складовими (п. 8.5. Договору).

Відповідно до п. 9.1. та п. 9.3. Договору, за невиконання та (або) неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку порушення строків передачі кінцевого продукту замовнику в строки, встановлені Додатком № 1 до цього Договору, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від загальної вартості Договору.

Термін дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання цього договору та закінчується після виконання сторонами своїх обов`язків, засвідчених Актом здачі-приймання послуг (п. 10.1. Договору).

Відповідно до Технічного завдання на комп`ютерну програму "TAXI 1551", що включає Технічне завдання на розробку сервісу "TAXI 1551" та Технічне завдання на розробку додатку "TAXI 1551" для клієнтів, водіїв, диспетчерів та адміністратора (Додаток № 1 до договору № 001 від 14 лютого 2018 року), загальна вартість послуг за Договором № 001 від 14 лютого 2018 року становить 12 000,00 дол. США, що в еквіваленті складає 320 393,76 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року.

Технічне завдання на розробку додатку TAXI 1551 - для клієнтів, водіїв, диспетчерів та адміністратора:

1) Етап проектування: збір необхідної інформації затвердження технічного завдання, уточнення деталей. Підготовка необхідного обладнання для розробки додатку. Термін завершення та передачі виконавцем послуг замовнику - протягом 10 робочих днів від дати підписання договору сторонами. Вартість послуг - 1500,00 дол. США, що в еквіваленті складає 40 049,22 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року (передоплата);

2) Розробка додатку для клієнта мобільний додаток "TAXI 1551": створення макетів зовнішнього вигляду додатку; розробка функціоналу головної сторінки додатку. Підключення та синхронізація з Google Maps; створення логіки визначення вартості поїздки. Підключення та налаштування безготівкової оплати та оплати через QR код; розробка функціоналу меню, налаштувань клієнта, розробка функціоналу обміну повідомленнями з водієм. Термін завершення та передачі виконавцем послуг замовнику - ~ 19.03.2018 р. Вартість послуг 3000,00 доларів США, що в еквіваленті складає 80 098,44 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року;

3) Розробка додатку для водія мобільний додаток "TAXI 1551": створення макетів зовнішнього вигляду додатку; розробка функціоналу головної сторінки додатку. Синхронізація з додатком для диспетчера, виведення замовлень на головний екран додатку; розробка функціоналу статусів водія під час замовлення та відпочинку; розробка функціоналу обміну повідомлень між водієм та клієнтом, клієнтом та диспетчером. Функціонал кнопки SOS; розробка меню додатку та налаштувань. Термін завершення та передачі виконавцем послуг замовнику - ~ 23.04.2018 р. Вартість послуг 3000,00 доларів США, що в еквіваленті складає 80 098,44 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року;

4) Розробка додатку для диспетчера та адміністратора таксомоторної служби, веб-сервіс "TAXI 1551": створення макетів зовнішнього вигляду додатку; розробка функціоналу головної сторінки додатку. Функціонал прийому та розміщення замовлень в ефірі, підключення Google Maps; розробка сторінки замовлень, фільтрація замовлень, налаштування; розробка функціоналу довідників, реєстрації та налаштування водіїв, автомобілів, диспетчерів, оплати; розробка звітності та статистики; синхронізація з додатком для водіїв. Термін завершення та передачі виконавцем послуг замовнику - ~ 01.06.2018 р. Вартість послуг 3000,00 доларів США, що в еквіваленті складає 80 098,44 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року;

5) Тестування додатків. Мануальне та автоматичне тестування. Правки. Тестування, перевірка роботи комп`ютерної програми "TAXI 1551". Термін завершення та передачі виконавцем послуг замовнику - ~ 29.06.2018 р. Вартість послуг 1500,00 доларів США, що в еквіваленті складає 40 049,22 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року (передоплата).

Сторони затвердили Проміжний результат послуг від 19.02.2018 року, відповідно до якого, замовник підтверджує, що інформац2ійно технологічні послуги були надані повною мірою та вчасно. У вказаному проміжному результаті послуг зазначено, що виконавцем були надані такі інформаційно технологічні послуги: збір необхідної інформації, затвердження технічного завдання, уточнення деталей; підготовка необхідного обладнання для розробки, установка та налаштування програмного оточення проекту; розробка архітектури проекту, планування кількості та тривалості етапів (спринтів). Загальна вартість послуг становить: 1500,00 дол. США, що в еквіваленті складає 40 049,22 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2018 року.

Позивач сплатив кошти за інформаційно технологічні послуги згідно Договору № 001 від 14.02.2018 р. відповідачу на загальну суму 240 295,32 грн відповідно до товарних чеків: № 1 від 19.02.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США); № 2 від 19.03.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США); № 3 від 20.03.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США); № 4 від 23.04.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США); № 5 від 24.04.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США); № 6 від 01.06.2018 року 40 049,22 грн (що в еквіваленті складає 1500,00 дол. США).

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язань відповідно до Договору № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, позивач відповідно до п. 9.3. Договору просить суд стягнути з відповідача 32 039,37 грн пені.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 25.02.2020 року в якій просив припинити порушення умов Договору, виконати взяті на себе відповідно до Договору зобов`язання протягом трьох місячного терміну з дня отримання листа.

Позивач звернувся до відповідача рекомендованим листом від 27.02.2020 року в якому просив припинити порушення умов Договору, виконати взяті на себе відповідно до Договору зобов`язання.

Відповідач листом 27.02.2020 року у відповідь на вимогу від 27.02.2020 року, щодо припинення порушення умов договору укладеного 14.02.2018 року про надання інформайційно технологічних послуг, запропонував позивачу варіанти врегулювання складеної конфліктної ситуації. При цьому, у вказаному листі зазначено про затримку виконання договору (яка була спровокована, як зі сторони виконавця, так і зі сторони замовника) та затримку передачі програмного продукту.

Для з`ясування питання чи реалізовані в програмному продукті (програмному коді) комп`ютерної програми "ТАХІ 1551" функції, передбачені технічним завданням додатку № 1 до Договору 001, суд, за клопотанням відповідача, призначив 02.03.2021 року у справі судову комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:

"Чи реалізовані у даному програмному продукті (програмному коді) комп`ютерної програми "ТАХІ 1551" функції, передбачені технічним завданням додатку № 1 до Договору 001 із зазначенням хронології створнення даного програмного продукту?"

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/114-21/21235-КТ від 30.06.2022 року за результатами проведення судової комп`ютерно технічної експертизи встановлено:

"У даних програмних продуктах, а саме: client.apk, driver.apk, dispetcher_administrators_ client.apk, сервісу "TAXI 1551" більшість функцій не реалізовані, передбачені технічним завданням додатку № 1 до договору № 001 із зазначенням хронології створення даного програмного продукту".

Представником відповідача подано суду Лист відповідь від 18.10.2023 року на лист, отриманий 17.10.2023 року який направлений Гончаром В.В. ФОП Сушко Д.В. та в якому зазначено, що останнім не виконано зобов`язання у термін до червня 2018 року відповідно до укладеного договору № 001 від 14.02.2018 року та запропоновано повернути 240 295,32 грн, оскільки не виконано взяті зобов`язання та Сушко Д.В. користується даними коштами з 2018 року. При цьому до вказаного листа долучено: акт приймання передачі виконаних робіт від 09.10.2023 року підписаний зі сторони ФОП Сушко Д.В. та флеш накопичувач.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу. (частину третю статті 16 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 р. N 2-р(II)/2021) (ст. 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 1 та ч. 3 ст. 626 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638, ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1 та 7 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

Верховний Суд у постанові від 19.04.2023 року у справі № 916/1731/22 визначив, що: "Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів надання послуги, її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб".

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері надання послуг на підставі укладеного між ними Договору про надання інформаційно-технологічних послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Відповідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Згідно з ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 193 ГК України, зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 р. у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 р. у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 р. у справі № 910/20932/17 від 02.10.2018 р. у справі № 910/21033/17 від 16.10.2018 р. у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 р. у справі № 910/4427/18, від 07.05.2020 р. у справі № 910/5027/19.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що між сторонами 14.02.2018 року укладено Договір № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг, за умовами якого відповідач зобов`язувався був надати інформаційно-технологічні послуги, обумовлені розділом 3 і на виконання якого позивачем було сплачено 240 295, 32 грн. Разом з тим, в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б могли свідчити про належне виконання відповідачем умов Договору № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року і станом на день ухвалення рішення, послуги в повному обсязі не надані, кінцевий продукт - не створено. Крім того, згідно висновку експерта в галузі дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів, у виконаних відповідачем продуктах більшість функцій, передбачених технічним завданням Додатку № 1 до Договору № 001, не реалізовані, що свідчить про істотне порушення Договору з боку останнього. За таких обставин позовні вимоги про розірвання Договору в порядку статті 651 ЦК України та стягнення 240 295, 32 грн сплачених позивачем, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про неукладеність оспорюваного правочину, як на підставу для відмови у позові судом не приймаються, оскільки, як встановлено під час судового розгляду справи, сторони укладаючи Договір № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року у встановленому законом порядку досягли згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для такого виду правочину та вчиняли дії, які свідчать про його схвалення (оплата з боку Замовника та прийняття коштів з боку Виконавця, а також виконання певного обсягу робіт з боку Виконавця), тобто вказаний правочи є таким, що відбувся та міг бути виконаним, за умови належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Не приймається судом і заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, встановлених ст 267 ЦК України, оскільки до вимог про розірвання договору та стягнення коштів, встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки, яка на день звернення позивача до суду не спливла.

Щодо стягнення пені, нарахованої у зв`язку з простроченням взятих на себе відповідачем зобов`язань, то в цій частині суд відмовляє в позові з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З даним позовом позивач звернувся до суду 18.11.2020 року (про що свідчить відмітка (штамп) АТ "Укрпошта" від 18.11.2020 року на конверті).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з Технічних завдань на розробку додатку TAXI 1551 - для клієнтів, водіїв, диспетчерів та адміністратора, терміном завершення та передачі виконавцем послуг замовнику 5 етапу розробки (тестування додатків) сторони погодили - ~ 29.06.2018 р.

Відповідно до умов п. 6.4. та 10.1. Договору, сторони погодили, що після закінчення тестування, за умови його задовільного результату, та виконання своїх зобов`язань виконавцем, визначених п. п. 4.1.7. 4.1.8. цього договору, сторони впродовж 5 (п`яти) робочих днів складають і підписують Акт здачі приймання послуг довільної форми. Термін дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання цього договору та закінчується після виконання сторонами своїх обов`язків, засвідчених Актом здачі-приймання послуг

Згідно з частинами 3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, в позові про стягнення 32 039 грн. 37 коп пені суд відмовляє в зв`язку з спливом строку позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення у справі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, судом враховано, що згідно Закону України "Про судовий збір" встановлені наступні ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду (Рівненського міського суду Рівненської області) позивачем сплачено 3 564 грн 20 коп, тобто вимоги Закону не дотримані, а відтак за розгляд позову господарським судом в цій справі загальний розмір судового збору (з урахуванням майнових та немайнових вимог) складає 6 187 грн 02 коп.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору, з урахуванням п. п. 1 та п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у розмірі 5 706,43 грн покладаються на відповідача, а решта - 480, 59 грн на позивача у справі.

Частиною 11 статті 129 ГПК України, встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 083 грн 61 коп (3 564 грн 20 коп - 480 грн 59 коп), а решту суми 2 622 грн 82 коп (5 706 грн 43 коп - 3 083 грн 61 коп) стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Крім того, після відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, позивачем заявлено про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно положень ст. 124 ГПК україни, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Поняття, види та зміст заяв по суті наведено в статті 161 ГПК України, згідно частини 2 якої заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Під час проведення підготовчого засідання та після відкриття засідання з розгляду справи по суті, представником позивача неодноразово зазначалось про те, що його вимоги, підстави та предмет позову залишаються незмінними (в редакції позовної заяви від 12.11.2020 року).

Разом з тим, в позовній заяві позивачем не зазначено про віднесення до судових витрат витрат на професійну правничу допомогу та не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи (крім витрат по слаті судового збору), як того вимагає стаття 162 ГПК України.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у відшкодуванні таких витрат.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 001 про надання інформаційно - технологічних послуг від 14.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем Сушко Денисом Володимировичем.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сушко Дениса Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 240 295,32 грн (двісті сорок тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 32 копійки) та 3 083 грн 61 коп (три тисячі вісімдесят три гривні 61 копійку) витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сушко Дениса Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 2 622 грн 82 коп (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 82 копійки) судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Фізична особа - підприємець Сушко Денис Володимирович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30 листопада 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк