Рішення № 115293870, 21.04.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13644/22-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Григоренко І.В.,

при секретарі судових засідань - Андрієнко І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Анастасії Лойфер про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експериментальний центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експериментальний центр» (далі - позивач, ТОВ «Перший український експериментальний центр») до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості задоволено частково.

10.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача-1 - адвоката Анастасії Лойфер надійшла заява, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Перший український експериментальний центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила правовий висновок про те, що вимога, передбачена ч. 8 ст. 141 ЦПК, застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Так, зважаючи на те, що рішення ухвалено 17.11.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.02.2023 року, а заява про ухвалення додаткового рішення була направлена на електронну пошту суду 10.03.2023 року, проте, адвокат зазначає, що копію судового рішення відповідач-1 не одержав, суд вважає за можливе вирішити заява про ухвалення додаткового рішення по суті.

Оскільки до заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача-1 - адвокатом А. Лойфер не додано доказів направлення вказаної заяви іншим учасникам справи, що позбавляє позивача подати заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лойфер Анастасії Олегівни про розподіл витрат на правничу допомогу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

04.04.2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Лойфер А.О. усунуто недоліки.

20.04.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Перший український експериментальний центр» Дегтяр ОП. Надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому остання просила відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналізуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши заяву про ухвалення додаткового рішення, зміст судового рішення, відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив наступне.

Так, за наслідком розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експериментальний центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості 17.11.2022 року ухвалено рішення , яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експериментальний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період часу з 01.06.2020 року до 31.07.2020 року у розмірі 1 381,64 грн. та три проценти річних за прострочення сплати заборгованості у розмірі 6,91 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експериментальний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період часу з 01.06.2020 року до 31.07.2020 року у розмірі 1 381,64 грн. та три проценти річних за прострочення сплати заборгованості у розмірі 6,91 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експериментальний центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 392,12 грн. та з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експериментальний центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 392,12 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, представник відповідача-1 - адвокат Лойфер А.О. у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі просить стягнути з позивача на користь відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд враховує, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, також суд бере до уваги ціну позову.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Так, у відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 - адвокат Лойфер А.О. зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс або може понести ОСОБА_1 , складає 3 500,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, частиною восьмою ст.. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

На підтвердження вказаних витрат, представником ОСОБА_1 - адвокатом Анастасією Лойфер надано суду Договір № 18/10/2022 про надання правової допомоги від 18.10.2022 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» в особі керуючого партнера Лойфера Антона Едуардовича та ОСОБА_1 ; Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги № 18/10/2022 від 18.10.2022 року, Акт приймання-передання наданої правової допомоги від 20.10.2022 року до Договору про надання правової допомоги № 18/10/2022 від 18.10.2022 року та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 18/10/2022 від 18.10.2022 року та Акту приймання-передання наданої правової допомоги від 20.10.2022 року до Договору про надання правової допомоги № 18/10/2022 від 18.10.2022 року, розмір гонорару за правовий аналіз наявних документів та інших вихідних даних щодо предмету спору; надання усної консультації щодо можливої правової позиції у справі становить 500,00 грн., підготовка відзиву на позовну заяву становить 2 000,00 грн.

Однак, представником відповідача-1 не додано а ні до відзиву, а ні до заяви про ухвалення додатково рішення підтвердження понесених витрат на професійну допомогу, а саме, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документа, касового чека).

За таких обставин, перевіривши надані представником відповідача-1 - адвокатом Анастасією Лойфер докази на підтвердження понесених судових витрат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору та ціни позову, беручи до уваги, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, та з урахуванням викладеного, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені представником відповідача-1, є необґрунтованими та у їх відшкодуванні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 76-81, 133-141, 247, 264, 265, 270, 269, 353, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Анастасії Лойфер про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експериментальний центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експериментальний центр», адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55, офіс 1004, код ЄДРПОУ 36844047.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на додаткове рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 21.04.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко