Рішення № 115293841, 21.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16212/23-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

за участі представника позивача Горіної В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова Олександра Володимировича та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови від 11 лютого 2022 року про застосування адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова О. В. та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови від 11 лютого 2022 року про застосування адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.п. «в» п.15.10 ПДР стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Таким чином, ПДР дозволяють паркуватися легковим автомобілям та мотоциклам на тротуарах при відсутності спеціальних дозволяючих знаків. Проте головними умовами для такого паркування є паркування на краю тротуару та залишення на тротуарі 2-х метрів для вільного руху пішоходів.

Транспортний засіб позивачки був припаркований не на проїжджій частині, а на тротуарі з дотриманням правил дорожнього руху, що вбачається з фото, отриманих з доказової бази по адміністративному правопорушенню.

Паркуючи ТЗ на тротуарі із забезпеченням проходу для пішоходів не менше 2 метрів, позивачка підпадає під виключення з заборони, а відтак не порушує правил зупинки та стоянки, визначені ПДР, а відтак оскаржувана постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства, тому вона підлягає скасуванню.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, жодних відомостей про здійснення головним інспектором з паркування Павловим О.В. заміру відстані на місці правопорушення не міститься, що свідчить про відсутність належних доказів для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Позивачка, як мешканка будинку АДРЕСА_1 , щомісяця оплачує вартість утримання будинку та прибудинкової території Комунальному підприємству «Керуюча компанія Печерського району», отже, має право на користування прибудинковою територією без додаткових витрат (оплат) за використання прибудинкової території.

Представник відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав відзив на позов, в якому зазначив, що

Зі змісту матеріалів фотофіксації, які у якості доказу відповідачем приєднуються до відзиву, вбачається, що транспортний засіб, який зареєстровано за ОСОБА_1 , поставлено на стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено вимоги пункту 15.10 б) Правил дорожнього руху України.

Відповідач просить при ухваленні рішення врахувати той факт, що позивачкою не заперечується факт зупинки приналежного їй транспортного засобу BMW ХЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 на тротуарі. Також є хибним твердження позивачки, що тротуар, на якому вона поставила свій транспортний засіб, є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 , оскільки тротуар апріорі не може бути прибудинковою територією багатоквартирного будинку.

Відповідач звертає увагу суду, що оскаржуваною постановою від 11 лютого 2022 року на позивачку накладено адміністративне стягнення за порушення вимог не п.п. в), а п.п. б) п.15.10 Правил дорожнього руху, але навіть за диспозицією п.п. «в» п. 15.10 Правил дорожнього руху краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.

Посилання позивачки на приписи підпункту «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху є безпідставними, оскільки він регулює ситуації, у яких тротуар позначено відповідним дорожнім знаком, установленим з табличкою. Такий знак на місці фіксації правопорушення встановлено не було.

Позивачка припаркувала автомобіль марки BMW ХЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , на відрізку тротуару, який відмежований від дороги антипаркувальними стовпчиками, архітип якого затверджений розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.03.2018 р. № 520 «Про деякі питання організації благоустрою у місті Києві», а тому для здійснення паркування позивачка здійснила рух безпосередньо по тротуару, чим фактично створила загрозу життю та здоров`ю пішоходів, які рухаються вздовж тротуару.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою від 11 лютого 2022 року головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павловим О. В. застосовано адміністративне стягнення до ОСОБА_1 по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000359115.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 11 лютого 2022 року об 11-11 год на АДРЕСА_1 транспортний засіб BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , поставлено на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено пункт 15.10 б) ПДР, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись з даною постановою, звернувся до суду.

Так, у пункті 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ч.1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Відповідно до частини 1 статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно п. 1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), а стоянка згідно цього ж пункту ПДР - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (надалі - ПДР) тротуар - це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Згідно з п.п. «б» п.15.10 ПДР стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Згідно п. 15.10 б) Правил дорожнього руху стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

При цьому у пункті 15.10 в) передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Зі змісту матеріалів фотофіксації, які у якості доказу відповідачем приєднуються до відзиву, вбачається, що транспортний засіб, який зареєстровано за ОСОБА_1 , поставлено на стоянку на край тротуару, і за цим автомобілем достатньо багато вільного місця для проходу пішоходів, не менше 2 метрів.

Та обставина, що на відрізку дороги, де був припаркований автомобіль позивача, тротуар відмежований від дороги антипаркувальними стовпчиками не спростовує факт того, що автомобіль останньої був припаркований на краю тротуару, тобто зовнішній край тротуару примикав до проїзної частини.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відстань для руху пішоходів залишалась менше 2 м, а також того, що позивач рухалась тротуаром, створюючи загрозу пішоходам.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2019 року по справі № 216/5226/16-а, належним доказом правопорушення є проведення відповідного заміру відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, чого матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи сторона відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не підтвердила правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні заявлених нею вимог до Головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова О. В., оскільки він не є належним відповідачем, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) видалити інформацію про правопорушення у реєстрах обліку, оскільки не охоплюються приписами ч.3 ст. 286 КАС України.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; код ЄДРПОУ 37405384) про скасування постанови від 11 лютого 2022 року про застосування адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову від 11 лютого 2022 року, складену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павловим Олександром Володимировичем про застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000359115 - скасувати.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Вовк