Рішення № 115284115, 13.11.2023, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

13.11.2023

Справа № 401/2325/23

Провадження № 2/401/956/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі органу опіки та піклування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_6 та її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим будинком з прилеглими надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані наступним.

Позивач є власником вищевказаного житлового будинку. Відповідачі зареєстровані, проте у будинку фактично не проживають з 2020 року. ОСОБА_2 про місце свого нинішнього проживання не повідомляє, проте проінформувала позивача, що до місця реєстрації постійного місця проживання повертатись не планує, при цьому самостійно вчиняти дії щодо зняття себе разом з дітьми з реєстраційного обліку не бажає. Реєстрація відповідача з дітьми у належному позивачу будинку обмежує його право у користуванні, володінні та розпорядженні ним. На даний час у позивача виникла необхідність у терміновому продажу будинку через військові дії в Україні, в зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з цим позовом. На підставі ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 2 ст. 386 ЦК України, ст. 150 ЖК України просить позов задовольнити. (а.с. 2-3)

09 червня 2023 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с. 38-39)

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву суду не представила.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Деречина О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та суду пояснила, що відповідачі не мають родинних зв`язків з позивачем, проте він дозволив їм проживати у належному йому будинку з правом реєстрації місця проживання, бо ОСОБА_2 планувала в подальшому викупити цей будинок, проте не зробила цього. З 2020 року відповідачі проживають у Польщі, точна їх адреса невідома, жодного разу з того часу на територію України вони не повертались, при цьому самостійно знятися з обліку реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не бажає.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялась шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, судова кореспонденція повернулась до суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. (а.с.61,74,83)

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином.

09 травня 2023 року , тобто до дати відкриття провадження у справі, до суду через компанію «Нова пошта» надійшла заява , складена від імені ОСОБА_2 , у якій зазначено про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються в повному обсязі і висловлено прохання розглядати справу без участі відповідача. Однак дана заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України, оскільки не містить інформації про адресу місця проживання заявника, в зв`язку з чим з підстав ч. 2 ст. 183 ЦПК України підлягає залишенню ( поверненню) без розгляду. Крім того, враховуючи той факт, що заява подана до відкриття провадження, а матеріали справи не містять інформації про обізнаність відповідачки про наявність цивільного провадження у суді щодо неї, суд взагалі ставить під сумнів той факт, що її відправником є саме відповідач. (а.с. 18, 19, 20, 71)

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах суд проводить розгляд справи у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, в заочному порядку, на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник третьої особи виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі органу опіки та піклування в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, до матеріалів справи представлено Висновок органу опіки та піклування по суті спору. (а.с.42-43, 60,73,82)

Вислухавши пояснення представника позивача, свідчення свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01 липня 1995 року на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .(а.с.7-8,77)

У вищевказаному будинку з 11 квітня 2012 року зареєстрована ОСОБА_2 , а також її неповнолітні діти. ( а.с. 34, 35, 37)

Довідкою Великоскелівського старостинського округу апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 72 від 25 квітня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації не проживають. (а.с. 9)

Згідно акту, складеного 26 квітня 2023 року за участю ОСОБА_1 як власника житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , яка проживає в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , яка проживає в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровані у житловому будинку АДРЕСА_1 , але не проживають з 2020 року. (а.с. 10)

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 засвідчила, що вона знає відповідачку та її дітей, оскільки вони доводились їй сусідами. ОСОБА_2 з дітьми та чоловіком проживали в будинку ОСОБА_1 близько 4 років. В 2019 році ОСОБА_2 поїхала на заробітки в Польщу, а через рік виїхали і її чоловік з дітьми. Відповідачка повідомляла, що не збирається повертатися в Україну, бо влаштувалася на роботу на заводі.

Вирішуючи позов по суті, суд зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, позивач, як власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно дотримується позиції, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла («Kryvitska and Kryvitskyy v.Ukraine», заява № 30856/03), наголошує, що втручання у право на повагу до житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві» (Zehentner v.Austria), заява № 20082/02, пункт 56, ECHR 2009).

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду становить джерело права при розгляді справ вітчизняними судами: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права». Повага до права людини на житло закріплена у ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеними чи позбавленим свого житла.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав особи на житло (рішення у справі «Пауел та Райнер проти Великобританії»). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 року), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 року).

У п. 34 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» наголошено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК України ; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 9 ч. 4 ЖК України ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Оскільки збереження або втрата права користування житлом за відсутнім мешканцем, у будь-якому випадку, прямо залежить від причин відсутності, то під час вирішення цієї категорії справ з`ясуванню підлягають обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності особи.

За змістом положень ст. 2, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особа може мати декілька місць проживання, однак проведенням реєстрації свого місця проживання у конкретному жилому приміщенні особа сама визначає його як постійне місце проживання.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Права малолітньої ( неповнолітньої) дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини непроживання дитини за місцем реєстрації не залежать від її волі, а тому за своїм характером є поважними.

Факт не проживання дитини у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування ним. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку малолітня дитина не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Позбавлення дитини права користування житлом не відповідає інтересам дитини.

Як передбачено частинами 4 та 5 статті 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області представив суду Висновок по визнання /невизнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зі змісту якого вбачається, що вказане питання було розглянуте на комісії з питань захисту прав дитини, засідання якої відбулось 21 червня 2023 року. Відкритим голосуванням простою більшістю членів комісії з питань захисту прав дитини було прийнято рішення у питанні визнання / невизнання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням , покластися на розсуд суду. На підставі матеріалів, наданих до позовної заяви, при голосуванні служба у справах дітей була категорично проти визнання малолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 21 червня 2023 року, незважаючи на категоричність в даному питанні служби у справах дітей, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради у питанні щодо визнання /невизнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, покладається на розсуд суду. (а.с.42-43)

Оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи заявлені позивачем підстави позову, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду позивачем не доведено, що відсутність ОСОБА_2 з дітьми за місцем реєстрації місця проживання має місце з неповажних причин, а також що факт реєстрації їх місця проживання у належному позивачеві будинку обмежує його право користування, володіння та розпорядження даним нерухомим майном, як він про це вказував у своїй позовній заяві. Показання свідка ОСОБА_8 підтверджують факт відсутності відповідачки з дітьми за місем реєстрації, проте не є достатніми для встановлення причин такої відсутності, з огляду на непідтвердження їх сукупністю інших доказів.

За таких обставин суд вважає, що в зв`язку з недоведенням підстав позову, а також з метою недопущення порушення прав неповнолітнього / малолітніх дітей на житло, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 та її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 належить відмовити.

З підстав п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі органу опіки та піклування, вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055280.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина