Рішення № 11528330, 21.09.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2 - 169/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засіданні - Бінько М.А.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення 11152 грн. 17 коп., що становить проіндексовану суму боргу, та зобовязання повернути Ѕ частку житлового будинку , -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього 9 957 грн. 27 коп., що становить проіндексовану суму боргу, відповідно до рішень судів від 25.04.2000, 21.06.2006 років, а також до відповідачки ОСОБА_5 про покладення на неї обовязку повернути ОСОБА_3 Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в порядку виконання зобовязання було стягнуто по 3095 грн. 00 коп. кожному. Крім того, згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто в повернення 205 грн. 00 коп. судових витрат по справі.

Посилаючись на те, що фактичне виконання рішення Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року відбулося 20.04.2006 року, позивачка, виходячи з положень ч.2 ст. 625 ЦК України, просила стягнути на свою користь 9592 грн. 44 коп., що становить проіндексовану суму боргу з урахуванням трьох процентів річних, станом на 01.03.2009 року.

Також, враховуючи невиконане на даний час рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року, позивачка просила стягнути з ОСОБА_3 проіндексовані станом на 01.03.2009 року суми судових витрат по вказаній справі: на її користь 364 грн. 93 коп., на користь держави 140 грн. 67 коп.

Крім того, ОСОБА_2 просила вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_3 понесених нею при зверненні з даним позовом до суду судових витрат у сумі 169 грн. 49 коп., до складу яких ввійшли витрати по оплаті судового збору, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, вартість довідок з Управління статистки, а також вартість ксерокопій та оплата послуг банку за здійснення відповідних платежів.

Вимоги до відповідачки ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_2 обґрунтовувала невиконанням останньої рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року щодо покладенням на неї обовязку передати ОСОБА_3 зобовязання передати Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 за визнаним недійним договором дарування обумовленого нерухомого майна.

В подальшому, станом на 01.04.2010 року, розмір позовних вимог позивачкою був змінений. Так, на свою користь остання просила стягнути з ОСОБА_3:

- 11152 грн. 17 коп., що становить проіндексовану суму боргу з урахуванням трьох процентів річних відповідно до рішення Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року;

- 205 грн. 65 коп., що становить проіндексовану суму витрат за рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року;

- судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в сумі 428 грн. 22 коп.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі. При цьому, при ухваленні рішення по даній справі просила врахувати, що, всі кошти, які були стягнуті рішенням суду з ОСОБА_3 на її користь та на користь ОСОБА_6, належать її.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на безпідставність заявлених вимог ОСОБА_2 та пропуск останньою позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в порядку виконання зобовязання було стягнуто по 3095 грн. 00 коп. кожному. Як вбачається з даного рішення, зазначена сума складається: сума боргу - 2433 грн. 50 коп., яка з урахуванням індексу інфляції - 2947 грн. 88 коп. та понесених позивачами судових витрат - 295 грн. 00 коп.

Згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року договір дарування Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 29.12.2000 року приватним нотаріусом Загороднюк Л.К. визнано недійсним та зобовязано обдаровану ОСОБА_5 повернути дарувальнику ОСОБА_3 дане нерухоме майно. З останнього на користь ОСОБА_2 стягнуто в повернення 205 грн. 00 коп. судових витрат.

Відповідно до довідки за № 9423 від 10.07.2009 року виконавче провадження за примусовим виконанням рішення Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року завершено 20.04.2006 року за п.8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в звязку з фактичним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів.

Зобовязання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які не передбачають таку підставу припинення зобовязання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Відповідно до наведеного та ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Отже, саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не проведено, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від виконання відповідного зобов'язання щодо сплати відсотків річних, інфляції від знецінення коштів. Тобто, наявність судового рішення про стягнення боргу й відкриття виконавчого за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Таким чином, індексації з урахуванням трьох процентів річних підлягає лише сума, яка була стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за невиконання грошового зобовязання, згідно рішення Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року - 2433 грн. 50 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивачки на необхідність індексації та стягненні на її користь також суми, що була стягнута за рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25.04.2000 року на користь ОСОБА_6, оскільки дане рішення набрало законної сили та має обовязкову силу, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України.

При визначенні обумовленої суми суд виходить з встановлених індексів інфляції, відповідно до довідки Управління статистики у Вознесенському за № 108 від 13.02.2006 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

За такого, сума від знецінення коштів за невиконання вищевказаного рішення складає 1143 грн. 75 коп., виходячи з наступних розрахунків: 2433 грн. 50 коп. (невиконане грошове зобовязання) х 47 % (індекс інфляції: (100,6 % травень 2000 р. х 102,4% - червень 2000 р. х 103,9 % липень 2000 р. х 102, 5% - вересень 2000 р. х 100, 6 % жовтень 2000 р. х 100,5 % листопад 2000 р. х 102,5 % грудень 2000 р. х 102,0 % січень 2001 р. х 100,3 % - лютий 2001 р. х 101,3% березень 2001 р. х 101,3 % квітень 2001 р. х 100,3 % травень 2001 р., 100,5 % серпень 2001 р . х 100,4 % вересень 2001 р . х 100,9 % листопад 2001 р. х 102,1 %- грудень 2001 р. х 100,8 % січень 2002 р. х 102,8 % квітень 2002 р. х 100,4 % вересень 2002 р. х 103,0 % жовтень 2002 р. х 101,1 % листопад 2002 р. х 102,2 % грудень 2002 р. х 102,6 % січень 2003 р. х 102,6 % лютий 2003 р. х 101,6 % 2003 р. березень х 100,9 % квітень 2003 р.)

При цьому судом враховано, що фактичне виконання грошового зобовязання 2433 грн. 50 коп. відбулося станом на 01.07.2003 року, що вбачається з довідки за № 5914 від 16.07.2003 року, виданої державною виконавчою службою Вознесенського міського управління юстиції. Протилежного в судовому засідання не встановлено.

Крім того, позивачка ОСОБА_2 має право на стягнення трьох процентів річних від прострочення суми, а саме: 231 грн. 12 коп. (2433 грн. 50 коп. х 3% : 12 місяців х 38 місяців).

Згідно ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України 1963 р. і ст. ст. 257 267 чинного ЦК України, загальний строк для захисту права особи, права якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг цього строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до предявлення позову є підставою для відмови в позові.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка є пенсіонеркою, громадянкою іншої держави, здійснює піклування за хворим батьком, тому суд визнає поважною причину пропуску останньою такого строку, який до того ж є незначним, отже, вищевказане порушене право ОСОБА_2 підлягає захистові.

Разом з тим, вимоги останньої щодо покладення обовязку на відповідачку ОСОБА_5 повернути відповідачу ОСОБА_3 Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки повязані з виконанням рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2006 року.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивачки з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені витрати в сумі 12 грн. 00 коп. ( 13 % - процент задоволених позовних вимог: 99 грн. 57 коп. судового збору + 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи).

Також, виходячи з положень вищевказаної статті та ухвали судді від 09.11.2009 року щодо відстрочки сплати витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 112 грн. 50 коп., з позивачки підлягає стягненню 97 грн. 87 коп., з відповідача ОСОБА_3 14 грн. 63 коп.

Оскільки при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується вимогами ст. 79 ЦПК України, якою передбачені види судових витрат, вимоги позивачки ОСОБА_2 щодо повернення понесених нею інших витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 56, 59 61, 79, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 11152 грн. 17 коп., що становить проіндексовану суму боргу з урахуванням трьох процентів річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1374 грн. 87 коп., що становить проіндексовану суму боргу з урахуванням трьох процентів річних, та 12 грн. 00 коп. в повернення понесених судових витрат, а всього 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн.. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( бюджет м. Вознесенська 22050000, р/р № 31210259700007, банк отримувач: ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО банку: 826013) витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави ( бюджет м. Вознесенська 22050000, р/р № 31210259700007, банк отримувач: ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО банку: 826013) витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 97 (девяносто сім) грн. 87 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про покладення обовязку щодо повернення Ѕ частки житлового будинку відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В.Лузан