Рішення № 115277981, 29.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 р. справа №520/25437/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599), Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) скасування наказу про дисциплінарне стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив :

- скасувати наказ про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та на підставі ст.235 ч.8 КЗпП України негайно поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної юстиції Харківського районного управління поліції №2 Головному управлінні Національної поліції № в Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваного наказом не було враховано належним чином обставини, за яких вчинено проступок, попередню бездоганну службу позивача. Вказав, що не заперечує факт вчинення дисциплінарного проступку та щиро розкаюється.

Ухвалою суду від 26.09.2023р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником Головного управління Національної поліції в Харківській області було подано відзив на адміністративний позов разом з доказами на його обґрунтування, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно вимог чинного законодавства, а застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним.

Таким чином відповідач вважав позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим просив в їх задоволенні відмовити.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву до суду не надав.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач на час виникнення спірних правовідносин проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної юстиції Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області.

Начальником УГІ ГУНП в Харківській області було складено на адресу Начальника ГУНП в Харківській області доповідну записку від 26.07.2023р. №1252/119-15/01-2023, відповідно до якої вказано, що 26.07.2023р. до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області з ХРУП № 2 надійшла інформація про втрату табельної вогнепальної зброї ПМ серії УХ № 5254-1977 р.в., 2 магазинів та 16 патронів калібру 9 мм до неї, оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_1 , який самостійно виявив даний факт та повідомив про подію рапортом керівництву ХРУП № 2 (ЄО № 16196).

Зі слів майора поліції ОСОБА_1 , 25.07.2023р. з 08:00 до 20:00 він був задіяний до несення служби з охорони публічного порядку на території Салтівського району м. Харкова у складі пішого патрульного наряду. Перед заступанням на службу майор поліції ОСОБА_1 вказану зброю разом з двома спорядженими магазинами помістив у кобуру, розміщену на ремені та приєднав пістолет до пістолетного ремінця. Цього ж дня після закінчення патрулювання останній попрямував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Прибувши за вказаною адресою, майор поліції ОСОБА_1 виявив відсутність зброї на ремені разом з кобурою та пістолетним ремінцем. Останній вирішив, що залишив зброю у службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі Харківського РУП №2. 26.07.2023р. о 09:00 прибувши до службового кабінету, майор поліції ОСОБА_1 зброю не виявив. Вжитими заходами встановити місцезнаходження зброї не надалось можливим. Встановлено, що вищевказану зброю майору поліції ОСОБА_1 було видано на постійне зберігання та носіння. Картка замісник № 209 видана на ім`я майора поліції ОСОБА_1 знаходиться у чергові частині ХРУП № 2.

В зв`язку із зазначеною доповідною запискою наказом начальника ГУНП в Харківській області від 27.07.2023р. №1489 було призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

Відповідно до встановлених службовим розслідуванням фактів за вчинення дисциплінарних проступків з боку оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної юстиції Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , допущені порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі із зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016р. №70, п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018р. №828, п. 2 наказу ХРУП №2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП №2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023р. №267.

За наслідками службового розслідування було складено Висновок від 11.08.2023р. про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі із зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016р. №70, п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018р. №828, п. 2 наказу ХРУП №2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП №2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023р. №267.

Вказаний Висновок 11.08.2023р. затверджено начальником ГУНП в Харківській області.

За наслідками розгляду Висновку дисциплінарної комісії прийнято наказ від 11.08.2023р. №685, згідно якого за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі із зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016р. №70, п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018р. №828, п. 2 наказу ХРУП №2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП №2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023р. №267, до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної юстиції Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В порядку реалізації вказаного дисциплінарного стягнення прийнято наказ ГУ НП в Харківській області від 29.08.2023р. № 389 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Позивач, посилаючись на неврахування його щирого каяття та попередньої бездоганної служби в поліції, вважав застосоване дисциплінарне стягнення неспівмірним вчиненому проступку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України Про Національну поліцію, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та інтими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону Про Національну поліцію України передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до статті 19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно до підпунктів 1, 2, 3, 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною першою статті 64 Закону України Про Національну поліцію, передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Звідси слідує, що Присяга працівника Національної поліції України є одностороннім усвідомлено вольовим публічним невідкличним зобов`язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції; 3) дотримуватися законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю нести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов`язки.

Інститут Присяги працівника Національної поліції України вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону у повсякденній та службовій діяльності.

За визначенням ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

За правилами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

В даній справі у ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що встановити фактичний момент втрати закріпленої за майором поліції ОСОБА_1 табельної вогнепальної зброї ПМ не надалось можливим, оскільки у поясненнях наданих останнім багато нелогічно пов`язаних дій, відсутня деталізації моменту коли саме пістолет був втрачений та є розбіжності з поясненнями інших поліцейських та осіб опитаних під час службового розслідування. Встановити місцезнаходження табельної вогнепальної зброї ПМ серії УХ № 5254-1977 р.в., 2 магазинів та 16 патронів калібру 9 мм, не надалось можливим.

На підставі отриманих даних дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе порушення службової дисципліни, що виразилося в особистій недисциплінованості, невиконанні норм чинного законодавства України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Судом в ході розгляду справи недоліків у проведенні службового розслідування не встановлено. Позивач згідно доводів позовної заяви на наявність таких недоліків не вказував.

Таким чином суд з наведеними висновками погоджується та зазначає, що відповідно до пункту 2 наказу ХРУП № 2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023 № 267 працівник, який отримав табельну вогнепальну зброю та боєприпаси для постійного зберігання й носіння, зобов`язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.

Згідно з п.п. 2 п. 4 Розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 (далі Інструкція) кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.

Підпунктами 1, 2 пунту 6 Розділу І Інструкції, передбачено, що поліцейський за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією, забезпечити зберігання зброї.

Як вказано п.п. 6 п. 10 Розділу І Інструкції категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції.

Згідно з п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018 № 828 поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов`язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.

Пунктом 2 розділу IV Інструкції зазначено, що керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції під час проведення інструктажу наряду, що заступає на службу, в обов`язковому порядку перевіряє знання поліцейськими матеріальної частини виданої їм зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, а під час перевірок несення служби поліцейськими перевіряє наявність у них зброї (боєприпасів) та дотримання правил її носіння.

З урахуванням наведеного обгрунтованими слід визнати висновки дисциплінарної комісії, за якими порушення службової дисципліни, за наслідками якого проводилася перевірка, стали можливими внаслідок втрати позивачем табельної вогнепальної зброї ПМ серії УХ № 5254-1977 р.в., 2 магазинів та 16 патронів калібру 9 мм до неї, тобто останніми допущені порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі із зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016р. №70, п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018р. №828, п. 2 наказу ХРУП №2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП №2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023р. №267.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача, що виразилися в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі із зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016р. №70, п. 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018р. №828, п. 2 наказу ХРУП №2 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї й боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками ХРУП №2 ГУНП в Харківській області» від 27.06.2023р. №267.

Що стосується виявлення пом`якшуючих та обтяжуючих обставин скоєння дисциплінарного проступку, а також співмірності застосованого дисциплінарного стягнення слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3,4,5,6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

В даній справі судом встановлено, що під час проведення службового розслідування досліджувалося питання наявності обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . При цьому у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією пом`якшуючих обставин встановлено не було. Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 зазначено втрату закріпленої за ним табельної вогнепальної зброї у період дії воєнного стану в Україні в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій. При проведенні службового розслідування вивчено характеристику позивача (а.с. 255), яка в цілому є позитивною.

Надаючи оцінку вказаному, суд зауважує, що надані до суду матеріали службового розслідування та, зокрема, пояснення позивача від 28.07.2023р. (а.с. 241-248) не містять вказівок про усвідомлення позивачем та визнання ним своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку. Згідно вказаних пояснень позивач зазначив про обставини, що передували події з втрати табельної вогнепальної зброї та пояснив, що визначити конкретно де та за яких обставин він втратив зброю не може та лише може передбачати це.

Відтак, слід погодитися з висновками про відсутність пом`якшуючих обставин, які вплинули на відповідальність позивача.

Також суд вважає правомірним визначення в якості обставини, що обтяжує відповідальність, втрату позивачем табельної вогнепальної зброї під час воєнного стану, як особливого періоду, у який поліцейський сумлінно повинен виконувати вимоги Присяги та чинних нормативних актів, що регулюють виконання ним службових обов`язків та невиконання яких може призвести до значної шкоди.

Відтак, за результатом службового розслідування до позивача правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Зазначене покарання є співмірним з протиправними діями позивача.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638. сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь які правові наслідки настануть. Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Суду, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В даній справі відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду в повній мірі належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу. Доводи позовної заяви вказаних висновків не спростовують.

З урахування викладеного суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

Отже, з урахуванням результатів розгляду справи підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров