Рішення № 115277964, 29.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29 листопада 2023 р. справа № 520/30513/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцева О.В. розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, пенсійний орган) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14099344) щодо не здійснення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.09.2001 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 )з 01.01.2022 року перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 15.08.2023 року за вих. № 48/4.3/8-23; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14099344) провести з 01.01.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.09.2001 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 ) пенсії у розмірі 53 % відповідних сум грошового забезпечення, у відповідності до вимог частин 1, 2 статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 15.08.2023 року за вих. № 48/4.3/8-23 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"", за нормами станом на 01.01.2022 року, за посадою старшого контрольного майстра Диканівської ВП УДДУПВП в Харківській області, яке становить 18884 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 42 коп., до якої включені: посадовий оклад у розмірі 6750,00 грн., оклад за спеціальним званням капітан внутрішньої служби у розмірі 1780,00 грн., надбавка за вислугу років (40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання) у розмірі 3412,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (41,8 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) у розмірі 3546,31 грн. та премію (70,9 % посадового окладу) у розмірі 3396,11 грн., з урахуванням раніше проведених виплат.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що владний суб`єкт протиправно не здійснив перерахунок пенсії за оновленою довідкою про складові грошового забезпечення.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, проти позову заперечував. Аргументуючи свою позицію зазначив, що в контексті розгляду спірних правовідносин, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, було проведено перерахунок пенсії усім категоріям осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Підстави для повторного проведення перерахунку пенсії позивача відсутні, оскільки Кабінетом Міністрів України нового рішення про перерахунок пенсії не приймалось.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 53% грошового забезпечення (вислуга років - 21).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року по справі №520/12573/22, яке набрало законної сили 27.07.2023 року, визнано протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у не підготовці та неподані до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховуються для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2022 року для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 року; зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2022 року за останньою займаною ним посадою старшого контрольного майстра Диканівської виправної колонії Харківської області (№ 12), у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із визначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022.

На виконання вказаного рішення Північно-Східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовлено оновлену довідку 15.08.2023 року за вих. № 48/4.3/8-23 за посадою старшого контрольного майстра Диканівської ВП УДДУПВП в Харківській області з наступними складовими: посадовий оклад - 6750,00 грн., оклад за спеціальним званням капітан внутрішньої служби - 1780,00 грн., надбавка за вислугу років (40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання) - 3412,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (41,8 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) - 3546,31 грн. та премія (70,9 % посадового окладу) - 3396,11 грн., усього - 18884,42 грн., для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, яку направлено до пенсійного органу листом від 15.08.2023р. №22-44/4.1/4.3/7-23.

Заявник звернувся з відповідною заявою від 04.09.2023 року щодо перерахунку пенсії за оновленою довідкою, яка була спрямована до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області засобами поштового зв`язку 04.09.2023 року поштовим відправленням з штриховим кодовим ідентифікатором № 6100355490854, та була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 05.09.2023 року, що підтверджується фіскальним чеком № 6100355490854 та трегкінгом Укрпошти, проте, відповіді не отримав.

За твердженням заявника перерахунок пенсії за оновленою довідкою не відбувся, що відповідачем не заперечується.

Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку пенсії, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У силу дії норми ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі за текстом - Закон № 2262-XII).

Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

При цьому, ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.

Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ) визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).

Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб`єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За правилом ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2008р. розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.

30.08.2017р. з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців КМУ було прийнято постанову №704 (далі за текстом постанова КМУ 704).

Згідно з п.10 постанови КМУ 704 згадане нормативне рішення набирало чинності з 01.01.2018р.

Пунктом 4 постанови КМУ було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Постановою КМУ від 27.12.2017р. №1052 до п.10 Постанови КМУ 704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018р. на 01.01.2019р.

Таким чином, станом на 01.01.2018р. постанова КМУ 704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.

Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 до п.10 Постанови КМУ 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018р.

При цьому, п.4 Постанови КМУ 704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01.01.2018р. Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р.

Пункт 4 Постанови КМУ 704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 діяв до моменту скасування п.6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р.), тобто до 29.01.2020р.

З 29.01.2020р. була відновлені юридична дія п.4 Постанови КМУ 704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, з 29.01.2020р. знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019р. по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі №200/3757/20-а.

Відтак, під час розв`язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ та п.4 постанови КМУ №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Водночас із цим, з 29.01.2020р. була відновлені дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018р.

Звідси слідує, що 29.01.2020р. настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020р. (та 01 січня кожного наступного календарного року до настання події внесення законодавчих змін), а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.

З 01.10.2020р. набула чинності постанова КМУ від 28.10.2020р. №1038, котра також внесла зміни до порядку обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 виклав наступну правову позицію:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

З огляду на викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, зокрема згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" , виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом України №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Окрім цього, відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.

Аналогічні нормативні положення містяться також у частині третій статті 63 Закону України №2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України №2262-ХІ обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідки про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.

Отже, з моменту отримання належної оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з відображенням у довідці як основних, так і додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, які враховуються під час перерахунку пенсії, у Пенсійного органу виникає обов`язок з перерахунку пенсії позивача.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд констатує, що владним суб`єктом жодних заперечень з приводу змісту довідки про розмір та структуру грошового забезпечення не висловлено, а також не доведено про неотримання діючим військовослужбовцем тих складових грошового забезпечення, які зазначені в оновленій довідці.

Отже, факт порушення права заявника на перерахунок пенсії за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого службовця у спірних правовідносинах слід визнати підтвердженим, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Водночас, оновлену довідку складено для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, а не з 01.01.2023 року, на чому помилково наполягає заявник, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд зважає, що у межах даної справи підлягає вирішенню виключно спір з приводу відмови пенсійного органу в перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення, а не з приводу заявленого розміру грошового забезпечення (53%) та структури грошового забезпечення діючого військовослужбовця, позаяк ці обставини можуть виникнути виключно у майбутньому, в разі відмови включення цих складових, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Стосовно заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 13400 грн., суд зазначає, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України ці видатки належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилом ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, зміст складових елементів верховенства права та неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом вирішення справи.

При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Отже, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20.

Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу фіксованого розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому Харківський окружний адміністративний суд вважає за необхідне керуватись правовими висновками останнього у часі рішення Верховного Суду з приводу розподілу судових витрат у вигляді видатків на професійну правничу допомогу, а саме - правовими позиціями, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Статівкою О.Є. надано до суду: копію договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) 01-09-23-1 від 01.09.2023 року, копію акту прийому-передачі наданої правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.10.2023 року, копію рішення Ради адвокатів Харківської області 13-1-7 від 21.07.2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

З наданих документів вбачається, що позивачем укладено з адвокатом Статівкою О.Є. договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) 01-09-23-1 від 01.09.2023 року, відповідно до яких Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу по представництву інтересів та захисту прав Клієнта, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором; ціна договору визначена у фіксованому розмірі у сумі 13400,00 грн., яка підлягає сплати протягом 5 робочих днів з дня фактичного добровільного здійснення пенсійним органом перерахунку та виплати пенсії заявнику з 01.02.2022 року.

Сторонами Договору складено та підписано акт прийому-передачі наданої правової допомоги (адвокатських послуг) від 26.10.2023 року, відповідно до якого Клієнт прийняв надану Адвокатом наступну правову допомогу на загальну суму 13400 грн., яка визначена у договорі у фіксованому розмірі: 1) 01.09.2023 - надання консультації, обговорення проблемних питань захисту законних прав та інтересів, укладання договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг); 2) 01.09.2023 - визначення Законів та інші нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин та судової практики; 3) 04.09.2023 - отримання в Північно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції супровідного листа від 18.08.2023 року за вих. № 22-4893/4.1/1/57-23 та копії довідки про розмір грошового забезпечення від 15.08.2023 року за вих. №48/4.3/8-23; 4) 04.09.2023 - підготовка та спрямування до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії; 5) 25.10.2023 - підготовка та складання позовної заяви; 6) 26.10.2023 - продовження підготовка та складання позовної заяви, складання акту прийому - передачі наданої правової допомоги, копіювання додатків до позовної заяви, комплектування матеріалів позовної заяви, спрямування позовної заяви з додатками до суду.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, причина виникнення спору та предмет спору об`єктивно не вимагали вжиття будь-яких додаткових зусиль для з`ясування обставин фактичної дійсності та вивчення змісту належних норм права.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є неспівмірним з категорією складності справи.

Окрім того, дана справа ухвалою суду від 31.10.2023р. була віднесена до малозначних та слухалась за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України.

Підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 10.06.2021р. по справі №820/479/18 та від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20, враховуючи надані до матеріалів справи документи та часткове задоволення позовних вимог, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2.000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) щодо не здійснення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.02.2022 року перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 15.08.2023 року за вих. № 48/4.3/8-23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) провести з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у відповідності до вимог частин 1, 2 статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 15.08.2023 року за вих. № 48/4.3/8-23 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"", за нормами станом на 01.02.2022 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 687,10 грн. (шістсот вісімдесят сім гривень 10 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2.000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева