Рішення № 115276744, 29.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21962/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнко Андрія Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій щодо невключення до переліку вкладників,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнко Андрія Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Дельта Банк щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк на підставі Договору № 002-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у доларах США від 18.02.2015р., за рахунок Фонду гарантування вкладів;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Дельта Банк подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк на підставі договору № 002-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у доларах США від 18.02.2015р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ПАТ ДЕЛЬТА БАНК було укладено договір банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у доларах США строком до 19.05.2015 року. Того ж дня до договору було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання договору сторонами цього договору. На виконання умов договору, кошти на депозит було перераховано з поточного рахунку фізичної особи - резидента ОСОБА_2 , відкритого в АТ Дельта Банк, на вкладний (депозитний) рахунок позивача, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 жовтня 2015 року включно. З 11 червня 2015 року розпочалися виплати коштів вкладникам АТ "ДЕЛЬТА БАНК" за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки, в т.ч. зарплатні, пенсійні, соціальні). Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р. № 664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015р. № 181 та розпочато процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк. Цим же рішенням було визначено, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ ДЕЛЬТА БАНК за загальним реєстром не залежно від часу закінчення строку депозитного договору з 8 жовтня 2015 року. Позивач сподівався, що отримає гарантовану суму відшкодування за своїм вкладом після 08.10.2015 року. Проте, тривалий час позивач відсутній в списках (реєстрі) на виплату гарантованих коштів, у зв`язку із чим він неодноразово звертався з відповідними письмовими запитами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк та лише 20.04.2023 року позивача повідомлено, що його договір банківського вкладу є нікчемним. Позивач вважає, що дії Уповноваженої особи щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суперечать приписам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є протиправними та порушують права позивача.

Ухвалою суду від 25.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, та поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом.

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу 29.08.2023 року на електронну адресу.

Відзив від відповідача Уповноваженої особи Фонду не надходив.

21.09.2023 року Фонд гарантування вкладів подав заяву, в якій повідомлено, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.06.2023 року № 746 «Про деякі питання ліквідації ліквідації АТ «Дельта Банк» з 03.07.2023 року відкликано повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», повноваження по ліквідації здійснює безпосередньо Фонд.

Ухвалою суду від 02.11.2023 року залучено до участі у справі співвідповідачем Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як орган, який займається безпосереднім виведенням АТ «Дельта Банк» з ринку.

На подання відзиву відповідачу надано п`ятнадцять днів з дати отримання ухвали від 02.11.2023 року.

03.11.2023 року ухвала доставлена до електронного кабінету Фонду, відзив не подано.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив таке.

18.02.2015 між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у доларах США № 002-15500-150215, відповідно до п. 1.2, 1.3 якого сума вкладу склала 7400 доларів США строком до 19 травня 2015 року (а.с. 10).

18.02.2015 між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення договору (а.с. 11).

Листом уповноваженої особи ПАТ Дельта Банк від 05.04.2023 року №05-3424251, на запит позивача, повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, було виявлено, що договір №002-15500-180215 від 18.02.2015 року банківського вкладу, є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 17).

Судом встановлено, що постановою правління Національного банку України Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних №150 від 02.03.2015 року ПАТ Дельта Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Дельта Банк № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ Дельта Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

До рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02.03.2015 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Дельта Банк було внесено зміни, відповідно до яких, пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT Дельта Банк №147 від 03.08.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у AT Дельта Банк продовжено по 02.10.2015 включно.

02.10.2015 Національним банком України прийнято постанову №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк.

На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015 № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта банк, Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 Про початок процедури ліквідації AT Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації АТ Дельта Банк з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

20.02.2017 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №619 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора", відповідно до якого продовжено строки здійснення ліквідації та повноваження ліквідатора на два роки до 04.10.2019 року включно.

04.04.2019 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №772 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора Матвієнку Андрію Анатолійовичу", відповідно до якого продовжено строки здійснення ліквідації на один рік до 04.10.2020 включно.

24.09.2020 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1724 Про деякі питання здійснення ліквідації АТ Дельта Банк, відповідно до якого продовжено строк управління майном (активами) АТ Дельта Банк та задоволення вимог його кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів. Також, рішенням продовжено визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повноваження ліквідатора АТ ДЕЛЬТА БАНК, делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Матвієнку Андрію Анатолійовичу на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.06.2023 року № 746 «Про деякі питання ліквідації ліквідації АТ «Дельта Банк» з 03.07.2023 року відкликано повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», повноваження по ліквідації здійснює безпосередньо Фонд.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Суд зазначає, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 37, ч. 2, 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком і позивачем, з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного 18.02.2015 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк, оскільки умови цього договору не передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу чи іншим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з положеннями частини першої статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського вкладу. При цьому і положення статті 2 Закону № 4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Суд зазначає, що договором банківського вкладу з урахуванням укладеної до нього додаткової угоди передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Необхідно також враховувати, що зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок позивача від іншої особи узгоджується і з положеннями пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492 (в редакції, чинній на момент укладення договору), оскільки договором банківського вкладу з урахуванням укладеної до нього додаткової угоди передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Як встановлено судом із матеріалів справи, зокрема договору банківського вкладу та додаткової угоди до нього, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ Дельта Банк до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.

Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ Дельта Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Поряд з цим, згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Враховуючи викладене та те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Дельта Банк щодо невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк на підставі Договору № 002-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у доларах США від 18.02.2015р., за рахунок Фонду гарантування вкладів.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк на підставі договору № 002-15500-180215 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у доларах США від 18.02.2015р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов