Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2023 року № 640/21595/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
02.08.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявськая, 16) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок виплати лише 50% суми підвищеної пенсії з 01.01.2018, 75% суми підвищеної пенсії з 01.01.2019, від розміру пенсії, визначеної станом на 01.03.2018;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявськая, 16), здійснити перерахунок розміру пенсії та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, перерахованої станом на 01.03.2018 р., починаючи з 01.01.2018 р. здійснивши виплату невідкладно та однією сумою з врахуванням проведених раніше виплат;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 квітня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, виданої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4818/1, виданої Київським міським Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та провести виплату заборгованості у розмірі 100% здійснивши виплату невідкладно та однією сумою з врахуванням проведених раніше виплат;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати з надання професійної правничої допомоги у сумі 8000,00 (вісім тисяч) гривень;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії останнього до 70 % при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018, та зменшено відсоток підвищення. Також вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, яка була виготовлена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, позивач вважає дії відповідача такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 (суддя Вєкуа Н.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
30.06.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
04.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
24.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19.01.2023 №03-19/4124/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/5087/22.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №640/5087/22 передана 26.10.2023 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перерахунок пенсії позивачу здійснено в порядку чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14.07.2021 адвокатським запитом до відповідача направлена довідка від 24.06.2021 №4818/1, в якій зазначено про те, що розмір грошового забезпечення складається з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби (50%), премія (100%).
Листом від 20.07.2021 № 2600-9202-8/118767 відповідач надав відповідь, в якій відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про новий розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, оскільки відсутні правові підстави.
Не погодившись відмовою відповідача щодо здійснення перерахунку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до вимог статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Викладена правова норма Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 та Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 затвердив Порядок № 45, відповідно до пункту 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою КМУ № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови КМУ № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
До компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте, зміни внесені постановою Уряду № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Відтак, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, підставою для вчинення органами ПФУ дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути довідка від уповноваженого органу, в якому особа проходила службу, відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 15.07.2020 у справі № 320/3360/19.
Отже, починаючи з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Разом з тим, саме з моменту отримання належної довідки, зокрема поданої органом, в якому позивач проходив службу, в пенсійного органу виникає обов`язок щодо здійснення перерахунку його пенсії.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку щодо протиправності відмови ГУ ПФУ в м. Києві у здійсненні відповідного перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, виданої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
А тому за вказаних обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача на підставі довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 виник обов`язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, проте, зазначений обов`язок виконаний відповідачем не був.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення суд зазначає таке.
Вказані позовні вимоги є похідними від вирішення питання наявності чи відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням оновленої довідки, відповідно, вирішення у даній справі питання розміру відсоткового значення пенсії від грошового забезпечення свідчитиме про вирішення спірних відносин, які ще не існують, що є недопустимим.
Суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Окрім цього, з матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні і отримує пенсію по інвалідності з 30.06.2016 (з 21.06.2000 по 31.07.2016 отримував пенсію за вислугу років) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, в розмірі 60% від суми грошового забезпечення. Зменшення пенсійним органом розміру відсотку від суми грошового забезпечення судом при дослідженні наданих до суду документів не встановлено.
Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача на перерахунок його пенсії буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, виданої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Щодо вимоги позивача про виплату 100% підвищення до пенсії суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Судом встановлено, що відповідач у 2018 році здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, у 2018 році виплачувалось 50%, а у 2019 році виплачувалось 75% суми підвищення пенсії.
Пункти 1 та 2 Постанови №103 оскаржені до суду та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У зв`язку із скасуванням пункту 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Вищевказана правова позиція підтверджена рішенням Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19.
Однак, Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 4 ст. 3 КАС України, закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Вищевказана постанова набрала законної сили 04.09.2019 та є чинною, отже обмеження у виплаті 100 відсотків перерахованої пенсії, встановлені Кабінетом Міністрів України, не передбачалися лише з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 19.08.2021 у справі №640/5451/20.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно, 75% відсотків суми підвищення пенсії, є протиправними.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виплату 100% суми підвищення підлягають задоволенню частково, а саме в період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
Разом з тим, у частині позовних вимог про виплату невідкладно та однією сумою слід відмовити, оскільки нарахування недоплаченої суми пенсії наразі не виконано. При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.
Крім того, у позові позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт по виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що відповідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення судового контролю є правом суду.
У даному випадку, позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду.
Більш того, відповідно до положень статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження» законодавчо забезпечена можливість позивача, як стягувача, на ефективне примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, оскільки станом на час розгляду справи не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частини 1 статті 9, статті 72 та частин 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрат на професійне правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2021 між позивачем та адвокатським об`єднанням ВЗ ТА ПАРТНЕРИ», в особі Керуючого партнера Забарського Владислава Валерійовича укладено договір №85/5/21 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого правничу (правову) допомогу, а саме: вжити всі передбачені законами України та Кодексом адміністративного судочинства України заходи досудового врегулювання спору, що виник між КЛІЄНТОМ та Головним Пенсійним фондом України у місті Києві та інших державних органах, а також надати правничу допомогу по захисту прав КЛІЄНТА в судових інстанціях усіх рівнів у судовій справі за позовом про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії стосовно перерахування пенсії з 01.04,2019 та стягнення заборгованості з пенсії з урахуванням раніше сплачених сум на підставі довідки про новий розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а КЛІЄНТ зобов`язується сплатити АДВОКАТЄЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ гонорар за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в повному обсязі та згідно умов даного Договору (пункт 1.1. договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвокатського об`єднання з клієнтом та визначається Додатковою угодою (Додатками до цього Договору).
Відповідно до додатку №4 від 04.10.2022 до договору про надання правової допомоги 27.09.2019 № 060/19 визначено, що гонорар виконавця (Адвокатського Бюро «Олександра Травянка») за надання правової (правничої) допомоги клієнту у суді першої інстанції складає 10 000 гривень. Даний розмір адвокатського гонорару є фіксованим та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією попереднього розрахунку вартості адвокатських послуг правової (правничої) допомоги по даній адміністративній справі складає 8000,00 грн за одну годину роботи.
Крім того, з акта вбачається, що до переліку адвокатських послуг відноситься:
- проведення юридичної консультації клієнта та вивчення наявних у нього документів (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- підготовка матеріалів до позовної заяви (консультування в оформленні документів) (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- підготовка заяви до Київського міського ТЦКСП та адвокатського запиту до відповідача (протягом двох годин), вартість послуги становить - 1000,00 (одна тисяча) гривень;
- проведення роботи з вивчення нормативно-правових актів з питання проведення перерахунку пенсії (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- вивчення судової практики з питань проведення перерахунку пенсій (протягом двох годин), вартість послуги становить - 1000,00 (одна тисяча) гривень;
- юридична експертиза документів та визначення стратегії ведення судового провадження (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- складання позовної заяви (протягом чотирьох годин), вартість послуги становить - 2000,00 (дві тисячі) гривень;
- оформлення та подача позовної заяви до суду першої інстанції (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- ознайомлення з матеріалом справи (протягом однієї години), вартість послуги становить - 500,00 (п`ятсот) гривень;
- процесуальний супровід справи: складання процесуальних документів під час розгляду справи у суді першої інстанції (відповідь на відзив, пояснення, клопотання, заяви) (протягом двох годин), вартість послуги становить - 1000,00 (одна тисяча) гривень.
Загальна вартість наданих послуг становить 8000,00 (сім тисяч) гривень.
У відзиві відповідач заперечував проти вимоги щодо стягнення таких витрат на правничу допомогу, оскільки витрати не співмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б дозволяли встановити дійсну співмірність загальної вартості правової допомоги, оскільки матеріалами справи підтверджується лише надання правової допомоги щодо підготовки та подання до суду позовної заяви, інші правові послуги, які були надані позивачу, на переконання суду, є зобов`язаннями за договором, а тому не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Більш того, слід окремо наголосити, що у акті про надання адвокатських послуг з правничої допомоги від 28.07.2021 зазначено, що позивачу надано такі послуги, як проведення юридичної консультації та складання заяв до інших державних органів, які не стосуються дій пенсійного органу або стосувались досудового врегулювання спору.
При цьому, витрати на досудове врегулювання спору не включаються до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ознайомлення з матеріалом справи не відбувалось, відповідно, витратити певний свій час.
Отже, суд вважає, що складання позовної заяви (протягом чотирьох годин) та оформлення та подача позовної заяви до суду першої інстанції (протягом однієї години), вартість послуг становить 2500 грн, є належною сумою витати за правову допомогу до стягнення з відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про недоведеність співмірності сплачених послуг витраченому часу та обсягу наданих послуг, а тому, на переконання суду, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід віднести суму витрат у розмірі 2500,00 грн.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Щодо установлення судового контролюю, суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок реалізації адміністративним судом функцій судового контролю у спосіб встановлення для відповідача у справі обов`язку подати звіт про виконання судового рішення передбачений нормами ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання лише того судового рішення, яке було ним ухвалено.
Крім того встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Тобто матеріали справи не містять інформації щодо можливого невиконання рішення суду, що б надало об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, виданої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16 код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №4881/1, виданої Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно, 75% відсотків суми підвищення пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України і м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 16 код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У задоволенні клопотання про встановлення судового контролю відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.
Судове рішення № 115276063, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/21595/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: