Ухвала суду № 115276009, 28.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

28 листопада 2023 року м. Київ№ 640/16740/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянув клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2019 №Ф-89341-17,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2019 №Ф-89341-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/16740/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 02.10.2023 №03-19/28093/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/16740/22.

26.10.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, мотивоване незначною складністю справи та незначним обсягом доказів.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що позивачкою не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, з урахуванням пункту 20 частини першої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої та другої статті 257, статті 258, частин п`ятої та сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази, наявні в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про розгляд справи №640/16740/22 з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Жук Р.В.