Рішення № 115273349, 23.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/65559/21-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.

при секретарі судових засідань - Матвійчуку В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року адвокат Кизенко Дмитро Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» (далі - відповідач, ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК»), в якому просив стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду (франшизу) в розмірі 2 600,00, завдану моральну шкоду в розмір 5 000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 01 липня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу TOYOTA COROLLA, днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу TOYOTA COROLLA, днз НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті вищевказаної ДТП транспортний засіб TOYOTA COROLLA, днз НОМЕР_2 отримав технічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2021 року, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. У Постанові зазначено, що ОСОБА_2 , який працює в ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК», повністю визнав свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні. Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті МТСБУ станом на дату вчинення ДТП був чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АР5120958. Відповідно до вказаного вище полісу, розмір франшизи становить 2 600,00 грн. страхувальником за вказаним вище договором страхування є ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК», а страховиком є ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Страховиком відповідача було виплачено Позивачу суму пошкодженого страхового відшкодування за виключенням суми франшизи, визначеної в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АР5120958.

Враховуючи вище викладене, ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» зобов`язане сплатити на користь позивача грошові кошти у сумі 2600,00 грн. (франшиза).

З метою врегулювання питання виплати франшизи на адресу відповідача позивачем було направлено претензію № 1 від 03.11.2021 року. Претензію було отримано відповідачем 10.11.2021 року. Жодної відповіді про результати розгляду претензії на адресу позивача не надходило. Коштів у сумі 2 600,00 грн. (франшиза) позивачу сплачено не було.

Крім того, вказав, що внаслідок ДТП, позивачу було заподіяно моральну шкоду,яка виразилася в сильному душевному хвилюванні та яка полягає в тому, що останній був позбавлений можливості вести спосіб життя, який вів до ДТП, боїться їздити в автотранспорті, не може подорожувати автомобілем, оскільки його постійно переслідує відчуття, що ДТП може повторитися. Ставши учасником ДТП, позивач переніс емоційний стрес, переживання, викликанні пошкодженням належного останньому транспортного засобу, необхідністю його відновлення, змінами в звичайному життєвому ритмі. Моральну шкоду оцінив у 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач та його представник позивача у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, разом з тим, представник позивача подав до суду заяву про розгялд справи у його відсутність, вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував протии розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, відзив на позов не подав, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 01.07.2021 року о 17 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицька в бік мосту метро, керуючи автомобілем Тайота, днз НОМЕР_1 , всупереч п.п. 12.1, 2.3. б Правил дорожнього руху, не враховуючи дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота, днз НОМЕР_2 , який рухався попереду під керуванням водія ОСОБА_1 , якого від удару по інерції відкинуло вперед та здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген, днз НОМЕР_3 , який рухавсяпопереду під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого всі автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2021 року у справі № 757/39693/21-ц, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.

У Постанові зазначено про те, що ОСОБА_2 , який працює в ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК», повністю визнав свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що автомобіль TOYOTA COROLLA, днз НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 .

Відповідно до матеріалів справи, на момент скоєння вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АР5120958, виданого ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Згідно з вказаним вище полісом, розмір франшизи становить 2 600,00 грн. Страхувальником за вказаним вище договором страхування є ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК».

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону України № 1961-IV ) відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1961-IV страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 Закону України № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові ) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страхових зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За змістом статей 9, 22, 28, 35 Закону України № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є

підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно п.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ «СК «Євроінс Україна», було виплачено ОСОБА_1 суму пошкодженого страхового відшкодування за виключенням франшизи, визначеної в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АР5120958. Зазначене підтверджується повідомленням ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про прийняте рішення у справі № 39318 від 22.07.2021 року, № 2406/ДВЗ.

Відповідно до статті 12 Закону України № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

У статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.36.6 ст.36 Закону України № 1961-IV, саме страхувальником має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Суд враховує, правову позицію Верховного Суду, висловлену 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 року у справі № 758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Судом встановлено, що позивач з метою врегулювання питання виплати франшизи направляв на адресу відповідача претензію № 1 від 03 листопада 2021 року. Так, вказана претензія була отримана відповідачем 10 листопада 2021 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, що відповідач надав відповідь про результати розгляду вказаної претензії. Також матеріали справи не місять доказів сплати відповідачем позивачу суму франшизи.

Враховуючи вище викладене, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача франшизи в розмірі 2 600,00 грн. - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позову про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

У позові позивач також просить стягнути із відповідача 5 000,00 грн. моральної шкоди, яка спричинена йому внаслідок ДТП.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пунктами 1,3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 визначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Через звернення до суду за відшкодуванням матеріальних збитків, згідно п.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ураховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, враховуються вимоги розумності і справедливості, слід дійти висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача з ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» 2 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини третьої ст. 12, частини першої, шостої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин та відповідних норм законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив також вирішити питання стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Так, згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, позивач на підтвердження їх понесення додав копію Договору про надання правової допомоги від 23 липня 2021 року б/н, укладений між позивачем та АО «Кизенко ЮРПАРТНЕРИ», в особі директора Кизенко Д.О., копію Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року, копію Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2021 року, акт наданих послуг від 03 листопада 2021 року, акт наданих послуг від 23 листопада 2021 року, квитанції від 17 січня 2022 року на суму 1 000,00 грн. та 4 000,00 грн., копію ордеру № 1160033, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 439 та витяг з єдиного реєстру адвокатів України відносно ОСОБА_4 .

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково (67,1 % від заявленої суми до стягнення з відповідача), отже, судові витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» становлять: 3 355,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що при поданні позовної заяви позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України з Відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 609,27 грн.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 979, 988 Цивільного кодексу України,ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 274-280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду (франшизу) в розмірі 2 600, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 500, 00 грн.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 355,00 грн.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК» в дохід держави судовий збір в розмірі 609,27 грн.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «ОКЕАНІКА ЛОДЖИСТІК»: вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, 04074, ЄДРПОУ 42129804.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 23.11.2023 року.

Суддя О.М.Соколов