Рішення № 115273155, 06.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5704/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування. Просить суд визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_2 накладений на підставі ухвали Харківського районного суду м. Києва від 19.01.2000 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майна, а саме на квартиру АДРЕСА_2 . Спадкоємців першої черги ОСОБА_3 не мала. ОСОБА_2 , як рідна племінниця, 26.06.2021 року звернулася до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу за№ 1011/2021. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої тітки ОСОБА_3 ОСОБА_2 не може. Постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. від 03.03.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки накладено арешт на вказане нерухоме майно на підставі ухвали від 19.01.2000 року, номер запису про обтяження 6246220, дата державної реєстрації 03.11.2004 р. В проваджені Харківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-411/2000р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири. В рамках даної цивільної справи в порядку забезпечення позову ухвалою Харківського районного суду м. Києва від 19.01.2000 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , як правонаступник, звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову накладені ухвалою Харківського районного суду міста Києва від 19 січня 2000 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 ., номер запису обтяження 6246220, дата державної реєстрації 03 листопада 2004 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14261594 від 07 липня 2014 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Однак ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2023 р. (справа № 755/3313/23) ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви. У даній ухвалі зазначено: «За наведених обставин та враховуючи той факт, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду звернулася особа, яка не є стороною цивільного процесу, є потенційним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивача у цивільному процесі, розгляд якого завершено шляхом ухвалення судового рішення, в силу положень частини першої статі 158 Цивільного процесуального кодексу України заявник ОСОБА_2 не є учасником справи та не наділена процесуальним правом щодо звернення до суду саме із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що зумовлює вирішення питання про повернення ОСОБА_2 поданої від її імені заяви про скасування заходів забезпечення позову».

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 23911536 від 07.07.2014 р. ОСОБА_3 є власником 87/100 частин квартири АДРЕСА_2 . Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 23911536 від 07.07.2014 р. ОСОБА_3 є власником 13/100 частин квартири АДРЕСА_2 . Тобто, на сьогодні власником всієї квартири є ОСОБА_3 .

Оскільки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла і її єдиною спадкоємицею є позивач ОСОБА_2 , то вона і звертається до суду щодо захисту її порушеного права

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року провадження у зазначеній справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21.06.2023 року зобов`язано Першу Київську державну нотаріальну контору ( адреса : м.Київ, пр - т Перемоги, буд.11) надати суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( спадкова справа 1011/2021).

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2023 року. закрито підготовче провадження у даній справі.

Представнику позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у змісті позову та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.

Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 Цивільного кодексу України ).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. (статті 1262-1265 Цивільного кодексу України)

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майна, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 1011/2021, спадкоємців першої черги ОСОБА_3 не мала.

ОСОБА_2 , як рідна племінниця, 26.06.2021 року звернулася до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу за№ 1011/2021.

Постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. від 03.03.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки накладено арешт на вказане нерухоме майно на підставі ухвали від 19.01.2000 року, номер запису про обтяження 6246220, дата державної реєстрації 03.11.2004 р.

Судом встановлено, що в проваджені Харківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-411/2000р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири.

В рамках даної цивільної справи в порядку забезпечення позову ухвалою Харківського районного суду м. Києва від 19.01.2000 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , як правонаступник, звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову накладені ухвалою Харківського районного суду міста Києва від 19 січня 2000 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 ., номер запису обтяження 6246220, дата державної реєстрації 03 листопада 2004 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14261594 від 07 липня 2014 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2023 р. (справа № 755/3313/23) ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви та дана ухвала мотивована тим, що «За наведених обставин та враховуючи той факт, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду звернулася особа, яка не є стороною цивільного процесу, є потенційним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивача у цивільному процесі, розгляд якого завершено шляхом ухвалення судового рішення, в силу положень частини першої статі 158 Цивільного процесуального кодексу України заявник ОСОБА_2 не є учасником справи та не наділена процесуальним правом щодо звернення до суду саме із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що зумовлює вирішення питання про повернення ОСОБА_2 поданої від її імені заяви про скасування заходів забезпечення позову».

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 23911536 від 07.07.2014 р. ОСОБА_3 є власником 87/100 частин квартири АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 23911536 від 07.07.2014 р. ОСОБА_3 є власником 13/100 частин квартири АДРЕСА_2 . Тобто, на сьогодні власником всієї квартири є ОСОБА_3 .

Статтею 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_2 , як рідна племінниця, 26.06.2021 року звернулася до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та було відкрито спадкову справу за № 1011/2021.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що в проваджені Харківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-411/2000р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири.

В рамках даної цивільної справи в порядку забезпечення позову ухвалою Харківського районного суду м. Києва від 19.01.2000 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Разом з тим, при винесенні рішення у справі судом залишилося не вирішеним питання скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1,7,8 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.ч. 9,10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, накладених відповідно до ухвали Харківського районного суду м.Києва від 19 січня 2000 р. - квартири АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження 6246220, дата державної реєстрації 3.11.2004 р, у зв`язку з набранням законної сили рішення суду.

Щодо позовних вимог позивача про визнання за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки після зняття арешту із вказаного нерухомого майна у позивача будуть всі правові підстави для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування - підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладений відповідно до ухвали Харківського районного суду м.Києва від 19 січня 2000 р. - квартири АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження 6246220, дата державної реєстрації 3.11.2004 р.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 -ІПН НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Київська міська рада, адреса місцязнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик 36;

Суддя