Рішення № 115272951, 29.11.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8640/23

провадження № 2/753/4955/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Гусак О.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

позивач ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у розмірі 41225,13 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач перебував на обліку у позивача та отримував пенсію за вислуги років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Оскільки ОСОБА_1 було укладено поновлено на роботі у органах Національної поліції з 17 липня 2019 року, утворилася переплата пенсії за період з 17 липня 2019 року по 28 лютого 2020 року у розмірі 76 902, 89 грн. З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів позивач направив відповідачу лист з пропозицією добровільно відшкодувати надмірно виплачені кошти, проте, вказаний лист останнім було проігноровано. Залишок переплати станом на 1 червня 2022 року становить 41 225, 13 коп.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2023 року справу розподілено судді Гусак О.С.

Ухвалою від 7 червня 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 09 листопада 2022 року направлялась сторонам, відповідачу також направлялась копія позовної заяви з доданими до неї документами, за його зареєстрованим місцем проживання, які було отримано ОСОБА_1 7 вересня 2023 року.

Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачає ч. 3, ст. 12 та ч. 1, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, служби Судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Згідно витягу з наказу від 13 січня 2020 року № 17 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 поновлено на посаді (у складі управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 17 липня 2019 року. Підстава -постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року № 640/15378/19 (а.с. 14).

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звертається до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про припинення виплати пенсії у зв`язку із поновленням на службі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що за період з 17 липня 2019 року по 28 лютого 2020 року утворилася переплата пенсії .

Задля врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу лист з пропозицією добровільно відшкодувати надмірно виплачені кошти, проте, вказаний лист відповідачем було проігноровано.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 поновлено на посаді відповідно до наказу від 13 січня 2020 року, у лютому відповідач отримавши вказаний наказ звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про припинення виплати пенсії.

Таким чином, станом на 17 липня 2019 року відповідач і не міг знати шо його поновлено на посаді, оскільки рішення суду на підставі якого видано у січні 2020 року наказ про його поновлення було ухвалено 28 листопада 20219 року, а виконано 13 січня 2020 року.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, поверненню підлягають кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату або ж у разі недобросовісності з боку набувача.

За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13, від 02.07.2014 року у справі №6-91цс14, від 25.10.2018 року у справі №495/196/17 (провадження №61-25598св18), від 17.07.2019 року у справі №489/210/17 (провадження №61-27560св18), яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись судом.

Згідно з ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Отже, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Зазначене узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17) та від 20.03.2019 (справа №345/1493/17-ц).

Такі ж висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 поновлено на посаді відповідно до наказу від 13 січня 2020 року, у лютому 2020 року відповідач отримавши вказаний наказ, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про припинення виплати пенсії.

Таким чином, станом на 17 липня 2019 року відповідач і не міг знати шо його поновлено на посаді, оскільки рішення суду на підставі якого видано у січні 2020 року наказ про його поновлення було ухвалено 28 листопада 20219 року, а виконано 13 січня 2020 року.

Підстави та механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за приписом якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов`язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, законом саме на позивача покладено процесуальний обов`язок доведення наявності вказаних вище порушень зі сторони пенсіонера та його вини у надмірній виплаті пенсії.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, незважаючи на вказані вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження вини відповідача у тому, що йому, ніби то, надміру виплачувалась пенсія та/чи існування зі сторони відповідача будь-яких зловживань, фактів подання недостовірної інформації чи неподання відповідної інформації.

Жодної недобросовісності з боку набувача пенсії позивачем не доведено, доказів на підтвердження такого не надано.

Враховуючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних судом не встановлено, а тому передбачені законом підстави для повернення безпідставно виплаченої пенсії відсутні.

За таких обставин, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів не підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.С. Гусак