Рішення № 115270552, 20.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/11760/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані"

про стягнення 1 356 360,26 грн.,

Представники сторін:

від позивача: Кравчук А.С. за довіреністю від 03.10.2023 року № 12;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" (далі - відповідач) попередньої оплати за укладеним між сторонами 24.12.2021 року договором поставки № 339/21-Д у загальному розмірі 2 454 464,50 грн.

Ухвалою від 27.07.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11760/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22.08.2023 року.

02.08.2023 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 02.08.2023 року про забезпечення участі його представника у підготовчому засіданні, призначеному на 22.08.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою від 04.08.2023 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні означеної заяви.

08.08.2023 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 08.08.2023 року про забезпечення участі його представника у підготовчому засіданні, призначеному на 22.08.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою від 15.08.2023 року господарський суд міста Києва задовольнив вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс".

У підготовчому засіданні 22.08.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/11760/23 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.10.2023 року.

31.08.2023 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 31.08.2023 року про забезпечення участі його представника у підготовчому засіданні, призначеному на 04.10.2023 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою від 01.09.2023 року господарський суд міста Києва задовольнив вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс".

28.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 26.09.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" просило суд стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 1 356 360,26 грн. Крім того, до цієї заяви позивачем долучено уточнену позовну заяву в справі № 910/11760/23.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 року суд прийняв до розгляду подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" заяву від 26.09.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову - 1 356 360,26 грн., виходячи з якої вирішується спір. Крім того, суд встановив відповідачу строк до 01.11.2023 року для надання письмових пояснень з викладенням правової позиції по суті даного спору, з урахуванням заяви позивача від 26.09.2023 року про зменшення розміру позовних вимог.

Разом із тим, ухвалою від 04.10.2023 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/11760/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 08.11.2023 року.

У судовому засіданні 08.11.2023 року оголошувалася перерва до 20.11.2023 року.

У судовому засіданні 20.11.2023 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви від 26.09.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання 08.11.2023 року та 20.11.2023 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв, зокрема, по суті спору, на адресу суду не направив.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвал від 04.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/11760/23 до судового розгляду по суті на 08.11.2023 року, а також від 08.11.2023 року про відкладення судового засідання на 20.11.2023 року, були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення з трек-номерами № 0600051028195 та № 0600059579719 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03191, місто Київ, вулиця Смолича Юрія (Докії Гуменної), будинок 6, офіс 5.

Проте, зазначені відправлення (як і решта здійснених судом відправлень на адресу відповідача) вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" не були.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Усі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.11.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (покупець) було укладено договір поставки № 339/21-Д (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю метали чорні вторинні (згідно ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови") і організувати їх доставку в адресу вантажоодержувача, а покупець зобов`язався прийняти металобрухт і оплатити його вартість.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору ціна, номенклатура і кількість поставленого металобрухту визначаються сторонами в специфікаціях до цього Договору. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума цього Договору є величиною змінною, складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього Договору, і орієнтовно становить 70 000 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.1 цієї угоди постачальник здійснює поставку металобрухту залізничним (автомобільним) транспортом з відповідними супровідними документами на умовах DDP - цех або склад вантажоодержувача, вказаного у відповідній специфікації до Договору. Умови поставки розуміються відповідно до "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року)", які використовуються з урахуванням особливостей, які випливають із умов цього Договору. Вантажовідправниками металобрухту можуть бути треті особи.

Вантажоодержувачами металобрухту за цим Договором є ПрАТ "МК "Азовсталь", ПАТ "Запоріжсталь", ПрАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА", ТОВ "Метінвест-МРМЗ", ПрАТ "ДКХЗ", ТОВ "Метінвест-КРМЗ". У специфікаціях до цього Договору може бути визначений інший вантажоодержувач, відмінний від зазначених вище (пункт 3.2 Договору).

У пункті 3.5 наведеного правочину сторони дійшли згоди про те, що строк поставки металобрухту визначається у відповідних специфікаціях до цього Договору. Поставки металобрухту на умовах цього Договору та відповідної специфікації здійснюються постачальником в період, на який укладена така специфікація. У випадках, коли покупцем здійснено передоплату за металобрухт, металобрухт повинен бути поставлений постачальником не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем здійснення платежу.

Відповідно до пункту 3.6 Договору якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до цього Договору, ціни на металобрухт, зазначені у відповідних специфікаціях, діють на дату відвантаження металобрухту. Ціни на металобрухт розуміються на умовах поставки, відповідно до яких здійснюється поставка металобрухту.

Датою відвантаження металобрухту є:

- при поставці металобрухту залізничним транспортом - дата штемпеля станції відправлення, зазначена в графі 56 залізничної накладної при оформленні перевізного документа на паперовому носії (при оформленні перевізного документа в електронному вигляді - дата, зазначена в графі 56 електронної залізничної накладної);

- при поставці металобрухту автомобільним транспортом - дата виписки вантажоодержувачем приймально-здавального акту форми № 19.

Датою поставки металобрухту вважати дату виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми № 69 і форми № 19.

Право власності, ризики і вигоди на металобрухт переходять до покупця в момент прийняття його в пункті призначення вантажоодержувачем, що підтверджується актами встановленої форми (ф. № 69 або ф. № 19).

Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата металобрухту здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати металобрухту вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до пункту 6.2 цієї угоди якщо інше не обумовлено сторонами у відповідній специфікації до Договору, оплата металобрухту здійснюється покупцем не пізніше 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена поставка металобрухту згідно з виписаними вантажоодержувачем приймально-здавальними актами ф. № 69 або ф. № 19, що підтверджують відповідність поставленого металобрухту умовам цього Договору. Покупець має право дострокового (повного або часткового) виконання своїх зобов`язань по оплаті металобрухту.

За умовами пункту 6.3 Договору оплата, здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за Договором. Попередня оплата, не забезпечена своєчасним відповідно до умов Договору постачанням металобрухту, підлягає поверненню постачальником покупцю не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем здійснення платежу. Незалежно від того, як це передбачено будь-яким з положень цього Договору, покупець має право вимагати, а постачальник зобов`язаний повернути покупцю попередню оплату протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вимоги покупця. Датою отримання постачальником вимоги покупця вважається, в тому числі, дата відправки на адресу електронної пошти постачальника вимоги покупця. Для цілей цього пункту Договору під електронною адресою постачальника розуміється відповідна електронна адреса постачальника, вказана у розділі 12 цього Договору.

По закінченню строку дії Договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього Договору (пункт 6.4 Договору).

Згідно з пунктами 10.1, 10.3 Договору останній набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє по 14.12.2022 року включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, допущене сторонами в період дії цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" згідно з платіжними дорученнями від 10.01.2022 року № 611407 на суму 2 310 000,00 грн. та від 07.02.2022 року № 632210 на суму 2 000 000,00 грн. сплатило на користь постачальника суму грошових коштів за металобрухт у загальному розмірі 4 310 000,00 грн. з призначенням цих платежів: "Оплата за металобрухт згідно договору № 339/21-Д від 24.12.2021, без ПДВ".

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з оплати вартості погодженого сторонами товару на суму 4 310 000,00 грн. свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем своїх зобов`язань за означеним правочином.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.01.2022 року між сторонами було укладено угоду № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої означені контрагенти за взаємною згодою припинили взаємні зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, і які випливають з нижчезазначених договорів, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" є сторонами, а саме:

1.1) вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" про погашення грошового зобов`язання в сумі 935 909,74 грн., яка виникла відповідно до договору № 339/21-Д від 24.12.2021 року (за поставлений металобрухт без ПДВ);

1.2) вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" про погашення грошового зобов`язання в сумі 935 909,74 грн., яка виникла відповідно до договору № 318/20-Д від 28.12.2020 року (повернення попередньої оплати без ПДВ).

Отже, загальна сума здійсненої позивачем на користь відповідача оплати за погоджений у Договорі металобрухт, з урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.01.2022 року № 1, склала 5 245 909,74 грн. (4 310 000,00 грн. + 935 909,74 грн.).

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" вказувало, що на виконання умов Договору сторонами протягом 2021-2022 років були погоджені та підписані специфікації від 24.12.2021 року № 12/03-А, від 01.01.2022 року № 01/01-З, від 01.01.2022 року № 01/01-А, від 01.02.2022 року № 02/01-З, від 01.02.2022 року № 02/01-Д.

Позивач також зазначав, що протягом 2021-2022 років Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" здійснило поставку погодженого між сторонами товару (металобрухту) на загальну суму 3 889 549,48 грн., що підтверджується, зокрема, наданими покупцем копіями актів форми № 69 від 29.12.2021 року № 104012, від 31.12.2021 року № 104140, від 25.01.2022 року № 99568, від 28.01.2022 року № 104647, від 21.02.2022 року № 99853, від 09.03.2022 року № 22146В, копіями видаткових накладних від 31.12.2021 року № 449, від 31.01.2022 року № 23 та від 31.01.2022 року № 22, копіями актів прийому-передачі металобрухту від 31.12.2021 року та від 31.01.2022 року. Решта первинних документів, складених в процесі вчинення означених господарських операцій, були втрачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" після початку 24.02.2022 року активних бойових дій та тимчасової окупації міста Маріуполь, яке було місцем реєстрації та фактичного провадження господарської діяльності позивача. Водночас, незважаючи на відсутність частини відповідних первинних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" визнало факт поставки відповідачем на його користь металобрухту за Договором на загальну суму 3 889 549,48 грн.

Проте з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" попередньо оплачений позивачем товар на загальну суму 1 356 360,26 грн. покупцеві не поставило, а також не повернуло йому означену передоплату (по якій не здійснено поставку металобрухту) у встановлений Договором строк.

Зважаючи на викладені обставини, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, судом визначено правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 1 356 360,26 грн. саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови (прострочення продавцем передачі товару) покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Разом із тим, умовами пунктів 6.3, 6.4 Договору прямо передбачено, що оплата, здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за Договором. Попередня оплата, не забезпечена своєчасним відповідно до умов Договору постачанням металобрухту, підлягає поверненню постачальником покупцю не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем здійснення платежу.

Крім того, по закінченню строку дії Договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього Договору

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 10.1 Договору останній набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє по 14.12.2022 року включно. Положень про автоматичну пролонгацію правовідносин сторін за Договором означений правочин не містить.

За частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, зважаючи на виконання позивачем своїх зобов`язань з перерахування відповідачу попередньої оплати за Договором, а також беручи до уваги порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" обов`язків щодо поставки протягом строку дії Договору погодженого сторонами товару на суму 1 356 360,26 грн., суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення вищевказаної суми попередньої оплати, а строк виконання відповідачем обов`язку з повернення покупцеві означеної суми грошових коштів на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" до суду з даним позовом є таким, що настав.

Однак, станом на момент розгляду спору відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження поставки ним товару позивачу на суму, зокрема, 1 356 360,26 грн., як і доказів, які свідчать про повернення ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" означеної суми грошових коштів. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 1 356 360,26 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи доказів поставки металобрухту на означену суму протягом строку дії Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", з урахуванням заяви позивача від 26.09.2023 року про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову (з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог).

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Метал Компані" (03191, місто Київ, вулиця Смолича Юрія, будинок 6, офіс 5; код ЄДРПОУ 43885108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (69008, Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 11; код ЄДРПОУ 24819472) 1 356 360 (один мільйон триста п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят) грн. 26 коп. попередньої оплати, а також 20 345 (двадцять тисяч триста сорок п`ять) грн. 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.11.2023 року.

Суддя В.С. Ломака