Рішення № 115262633, 21.11.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19424/23

Провадження № 2/127/2398/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в склад: головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Штиблікової Т.М.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка працювала на посаді лікаря-онколога поліклінічного відділення в КНП «Подільський регіональний центр онкології ВОР» з 20.02.2023 року на 0,5 ставки. Однак, 05.05.2023 року директором КНП «Подільський регіональний центр онкології ВОР» був виданий наказ №139 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та їй було оголошено догану за порушення порядку визначення лікуючого лікаря та курацію (ведення) лікування пацієнтів, що перебувають у хіміотерапевтичному відділенні без належної правової підстави. При цьому, позивачка вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Як вбачається з наказу № 139 від 05.05.2023 року, підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стали «виявлені факти лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні, лікарями онкологами поліклінічного відділення, без належної правової підстави (відсутність сумісництва та суміщення посад, відсутність повноважень завідуючого хіміотерапевтичного відділення на одноосібне прийняття рішення про залучення (допуску) до процесу курації (ведення) лікування інших лікарів КПП «ПРЦО ВОР», які не є працівниками цього відділення. При цьому, жодних нарікань на якість лікування, яке проводилось нею, у наказі не викладено. Тобто, її, як лікаря, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за виконання свого професійного та морального обов`язку щодо надання якісної медичної допомоги людям, які потребують такої допомоги. Додатково вказала, що дійсно у вільний від роботи у поліклінічному відділенні час, вона використовуючи свої фахові знання та досвід, проводила лікування пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у хіміотерапевтичному відділенні КНП «ПРЦО ВОР». Така робота нею проводилась за погодженням із завідуючим поліклінічним відділенням, та із завідуючим хіміотерапевтичним відділенням лікувального закладу. Як повідомили їй колеги, які тривалий час працюють у КНП «ПРЦО ВОР», практика лікування пацієнтів лікарями поліклініки у стаціонарі широко поширена не тільки у хіміотерапевтичному відділенні, але й у інших відділеннях КПП «ПРЦО ВОР» останні 30 років, і ця практика є сталою у всіх підрозділах лікувального закладу. При цьому вказав, що при прийнятті її на роботу керівництво лікувального закладу не доводило до її відома, що виконання функцій лікаря, за її фахом поза межами поліклінічного відділення може бути розцінене як порушення трудової дисципліни, та вона не була ознайомлена ні зі своєю посадовою інструкцією, ні з іншими документами, якими регламентована її професійна діяльність у КПП «ПРЦО ВОР». Тому, вона не могла навіть припустити, що здійснення нею функції лікаря-онколога у такий спосіб можна трактувати як порушення трудової дисципліни. Крім того, за період роботи у КПП «ПРЦО ВОР» вона постійно залучалась до чергування по всьому лікувальному закладі і виконувала свої функції лікаря-онколога майже у всіх відділеннях. При чому жодних нарікань з боку керівництва до неї не було. Таким чином, у відповідача не було жодних підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки не було виявлено факту порушення нею трудової дисципліни, а усі ті підстави, для притягнення до дисциплінарної відповідальності, які наведені відповідачем в оскаржуваному наказі, є надуманими. Окрім вищевказаного наказу, 06.06.2023 року директором КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» був виданий наказ № 170 «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», згідно з яким їй була оголошена догана із позбавленням заходів заохочення (преміювання) протягом строку дії дисциплінарного стягнення. Як вбачається зі змісту наказу підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали наступні виявлені факти: порушення Правил внутрішнього розпорядку КНП «ПРЦО ВОР», порушення етико-деонтологічних норми лікаря (пункт «г» статті 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»); порушення Етичного кодексу лікаря України (пункти 4.3; 8.1); недотримання субординації; встановлення фактів спонукання хворих до написання неправдивих скарг; допущення недоліків в лікувально-діагностичному процесі (порушення протоколів діагностики та лікування хворих, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнта). Із вказаним наказом позивачка також не погоджується, та вважає, що є всі підстави для його скасування, оскільки, згідно з вимогами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - догана чи звільнення. Оскільки з наказів № 170 від 06.06.2023 року і № 176 від 12.06.2023 року вбачається, що підставою для їх винесення стали одні й ті ж виявлені факти порушення трудової дисципліни, в порушення наведеної вище норми права, до неї за одне й те ж порушення трудової дисципліни, було застосовано обидва із можливих заходів стягнення, що є неприпустимим. Таким чином, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 139 від 05 травня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» № 170 від 06 червня 2023 року «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». Поновити її на посаді лікаря-онколога поліклінічного відділення в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради». Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання нею даної ухвали для усунення недоліків.

04.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом осіб.

27.07.2023 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому викладенні заперечення проти заявлених позовних вимог позивача з наступних підстав. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що згідно наказу КНП «ПРЦО ВОР» від 05.05.2023 року № 139 позивачці було оголошено догану за порушення порядку визначення лікуючого лікаря, та курацію (ведення) лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні, без належної правової підстави. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало порушення позивачкою порядку визначення лікуючого лікаря, курація (ведення) лікування позивачкою, як лікарем онкологом поліклінічного відділення, пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні КНП «ПРЦО ВОР», без належної правової підстави (відсутність сумісництва та суміщення посад). Так, відповідно до частини 6 статті 35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа. Порядок визначення лікуючого лікаря встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Пунктом 3 Порядку визначення лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 23 грудня 2022 року № 2334, передбачено, що лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа при госпіталізації пацієнта до закладу охорони здоров`я, але не пізніше наступного робочого дня за днем госпіталізації. Враховуючи викладене, повноваження на призначення позивачки як лікуючого лікаря у інших структурних підрозділах, поза діяльністю поліклінічного відділення, мав лише директор КНП «ПРЦО ВОР». У супереч цьому, позивачка, без призначення директора КНП «ПРЦО ВОР», не маючи сумісництва та суміщення посад у хіміотерапевтичному відділенні, а також не маючи інших правових підстав - здійснювала курацію (ведення) лікування пацієнтів, які перебували (перебувають) на лікуванні у хіміотерапевтичному відділенні КНГ «ПРЦО ВОР». Таким чином, наказ КНП «ПРЦО ВОР» від 05.05. 2023 року № 139 відповідач вважає законним та обґрунтованим. Щодо оскарження наказу КНП «ПРЦО ВОР» від 06.06.2023 № 170, згідно з яким їй оголошено догану, представник відповідача вказала, що наказом КНП «ПРЦО ВОР» від 19.07.2023 року № 237 скасовано, як помилковий, у зв`язку із цим, в даній частині відсутній предмет спору. Крім того, вказала, що наказом КНП «ПАЦО ВОР» від 12.06.2023 року №176 ОСОБА_1 було звільнено. Підставами для звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-онколога поліклінічного відділення стали порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «ПРЦО ВОР» (абз.6 р.З), етико-деонтологічних норм лікаря (пункт «г» статті 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Етичного кодексу лікаря України (пункти 4.3; 8.1), недотримання субординації, встановлення фактів спонукання хворих до написання неправдивих скарг, допущення недоліків в лікувально-діагностичному процесі (порушення протоколів діагностики та лікування хворих, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнта), рішення медичної ради КИП «ПРЦО ВОР» від 01.06.2023 (протоколи медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 31.05.2023 та 01.06.2023), службова записка лікаря-хіміотерапевта відділення хіміотерапії з ліжками денного стаціонару Жураківської О.В. від 05.06.2023, пояснення ОСОБА_1 надані на засіданні медичної ради КНП «ПРЦО ВОР», попереднє притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (наказ КНП «ПРЦО ВОР» від 05.05.2023 року № 139). Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги позивача, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у КНП «Подільський регіональний центр онкології ВОР» з 20.02.2023 року до 12.06.2023 року на 0.5 ставки на посаді лікаря-онколога поліклінічного відділення, що підтверджується Трудовою книжкою Серія НОМЕР_1 (а.с.15-17).

Відповідно до Витягу з наказу №139 від 05.05.2023 року, враховуючи виявлені факти лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні лікарями онкологами поліклінічного відділення, без належної правової підстави (відсутність сумісництва та суміщення посад; відсутність повноважень завідуючого хіміотерапевтичного відділення на одноосібне прийняття рішення про залучення (допуску) до процесу курації (ведення) лікування інших лікарів КНП «ПРЦО ВОР», які не є працівниками цього відділення; відсутність повноважень лікарів онкологів поліклінічного відділення на ведення (курацію) лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у інших структурних підрозділах КНП «ПРЦО ВОР», шо є порушенням ч.6 ст.35-2 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», п.3 Порядку визначення лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 23.12.2022 року №2334, ОСОБА_1 , лікарю-онкологу поліклінічного відділення, оголошено догану за порушення порядку визначення лікуючого лікаря, та курацію (ведення) лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні, без належної правової підстави. ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним наказом (а.с.8).

Також, Наказом №170 від 06.06.2023 року враховуючи факти порушення Правил внутрішнього розпорядку КНП «РПЦО ВОР» (абз.6 р.3, етико-деонтологічних норм лікаря (п. «г» ст. 78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Етичного кодексу лікаря України (п.4.3, 8.1), недотримання субординації, встановлення фактів спонукання хворих до написання неправдивих скарг, допущення недоліків і лікувально-діагностичному процесі (порушення протоколів діагностики та лікування хворих, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнта), на підставі рішення медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 01.06.2023 року (протоколи медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 31.05.2023 року та 01.06.2023 року), беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 надані на засіданні медичної ради КНП «ПРЦО ВОР», керуючись ст. 40, 147-149 КЗпП України, Колективним договором КНП «ПРЦО ВОР», ОСОБА_1 лікарю-онкологу диспансерно-поліклінічного відділення, оголошено догану із позбавленням заходів заохочення (преміювання) протягом строку дії дисциплінарного стягнення (а.с.10).

У подальшому, Наказом №176 від 12.06.2023 року враховуючи факти порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього розпорядку КНП «ПРЦО ВОР» (абз.6 р.3, етико-деонтологічних норм лікаря (п.»г» ст.78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я»), Етичного кодексу лікаря України (п.4.3, 8.1), недотримання субординації, встановлення фактів спонування хворих до написання неправдивих скарг, допущення недоліків в лікувально-діагностичному процесі (порушення протоколів діагностики та лікування хворих, що согло нанести шкоду здоров`ю пацієнта), на підставі рішення медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 01.06.2023 року (протоколи медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 31.05.2023 року та 01.06.2023 року), службової записки лікаря-хіміотерапевта відділення хаміотерапії з ліжками денного стаціонару ОСОБА_4 від 05.06.2023 року, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 надані на засіданні медичної ради КНП «ПРЦО ВОР», попереднє притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповіадьності у вигляді догани (Наказ КНП «ПРЦО ВОР» від 05.05.2023 року №139), керуючись ст.40,147-149 КЗпП України, звільнено ОСОБА_1 з посади лікаря-онколога диспансерно-поліклінічного відділення, 12.06.2023 року на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с.9).

Підставами для винесення оскаржуваних Наказів №139 від 05.05.2023 року та №170 від 06.06.2023 року стало наступне.

Відповідно до Наказу №125 від 17.04.2023 року при перевірці медичних карт стаціонарного хворого та іншої документації хіміотерапевтичного відділення виявлена невідповідність штату лікарів хіміотерапевтичного відділення та наказів по хіміотерапевтичному відділенню по сумісництву та суміщенню посад до переліку лікарів-онкологів, які проводять курацію пацієнтів у хіміотерапевтичному відділенні. З метою проведення у відповідність документації хіміотерапевтичного відділення наказано лікарям-онкологам диспансерно-поліклінічного відділення ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_1 надати письмові пояснення фактів курації ними пацієнтів у хіміотерапевтичному відділенні (а.с.35).

18.04.2023 року ОСОБА_1 у пояснювальній записці вказала, що вона не була ознайомлена із посадовою інструкцією лікаря поліклінічно-диспансерного відділення КНП «ПРЦО ВОР», тому вважала можливим та обгрунтованим ведення онкологічних пацієнтів в умовах стаціонарного відділення хіміотерапії (а.с.36).

З Службової записки ОСОБА_7 вбачається, що оглянута лікарем-хіміотерапевтом поліклінічного відділення ОСОБА_1 з приводу прогресування захворювання та рекомендовано проведення циклу ПХТ, незважаючи на підвищений рівень трансаміназ в 5 разів при відсутності мтс в печінку (а.с.57).

12.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ВООД із зверненням з приводу незадовільної роботи КНП «ПРЦО ВОР», незгоди з керівництвом КНП «ПРЦО ВОР» щодо роботи закладу (а.с.58-59).

У Протоколі позачергового засідання медичної ради від 31.05.2023 року ОСОБА_1 вказала, що вона працює на посаді лікаря диспансерно-поліклінічного відділення, вона сама проявляла ініціативу лікувати хворих в стаціонарі, оскільки раніше їй це дозволяв попередній завідувач ОСОБА_8 . Крім того, вказала, що вона хоче лікувати людей, та не знала, що буде працювати лише в поліклініці, вважала, що вона буде лікувати пацієнтів і в стаціонарі. Засідання медичної ради було перенесено на 01.06.2023 року (а.с.40-49).

Відповідно до Протоколу медичної ради від 01.06.2023 року було запропоновано винести ОСОБА_1 догану з наступним звільненням з роботи (а.с.50-54).

Відповідно до Рішення медичної ради КНП «ПРЦО ВОР» від 01.06.2023 року медична рада вирішила рекомендувати адміністрації КНП «ПРЦО ВОР» звільнити ОСОБА_1 із займаної посади за виявленні порушення трудової дисципліни, «Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «ПРЦО ВОР» (абз.6 р.3, «Етичного кодексу лікаря України (пп.4.3, 8.1), грубе порушення етики та деонтології лікаря, виявлені недоліки в лікувально-діагностичному процесі (порушення протоколів діагностики та лікування хворих, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнта), порушення правил субординації, спонукання пацієнтів до написання безпідставних скарг, створення нездорової атмосфери в колективі лікарів, відсутність адекватної реакції на зауваження керівництва та колег (а.38-39).

Крім того, на аркушах справи №59-62 знаходяться скрін-шоти переписки ОСОБА_1 , із пацієнтами та родичами пацієнтів з приводу лікування в КНП «ПРЦО ВОР».

Відповідно до Довідки №119 від 26.07.2023 року доходи ОСОБА_1 за лютий-червень 2023 року складають 39798,28 грн (а.с.63).

В судовму засіданні були допитані свідки, які надали суду пояснення наступного змісту.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що знає ОСОБА_1 як кваліфікованого спеціаліста, вона їй допомагала лікуватися. Свідку відомо, що ОСОБА_1 працювала в поліклініці. При цьому, свідок просила головного лікаря призначити ОСОБА_1 її лікуючим лікарем, однак він відмовив. При цьому, ОСОБА_1 пояснила свідку, що вона не має права лікувати її.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона познайомилася в лікарні, вона допомагала у лікуванні її батька, разом з лікуючим лікарем. Свідок просила головного лікаря, щоб ОСОБА_1 призначили лікуючим лікарем, однак, головний лікар відмовив у її проханні. Ніхто її не примушував звертатися із вказаною заявою.

Свідок ОСОБА_11 вказала, що з ОСОБА_1 також познайомилася в лікарні, там лікувався її чоловік. ОСОБА_1 допомагала лікуючому лікарю. Вважає, що ОСОБА_1 є гарним лікарем та справжнім професіоналом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно із ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно із ч. 1-4 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником дій (бездіяльності), які в розумінні закону можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Вина - одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок та чи не закінчився встановлений для цього строк.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов:порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівникачи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Вказані вище висновки відповідають також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 наведено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення на позивача у вигляді догани, згідно доводів наказу № 139 від 05.05.2023 року, накладено за порушення порядку визначення лікуючого лікаря, та курацію (ведення) лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні, без належної правової підстави.

Відповідно до п.2.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку до початку роботи за укладеним трудовим договором (контрактом) директор або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника з посадовою інструкцією, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та Договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, провести інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони (а.с.55-56).

Разом з тим, як встановлено судом позивачка не була ознайомлена з посадовою інструкцією, та з правилами внутрішнього трудового розпорядку, про вказала у своїх письмових поясненнях від 18.04.2023 року (а.с.36).

Крім того, представник відповідача не заперечувала щодо вказаного факту, про те, що ОСОБА_1 не була під особистий підпис ознайомлена із посадовою інструкцією, та з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З викладеного суд констатує, що ОСОБА_1 здійснила порушення порядку визначення лікуючого лікаря, та курацію (ведення) лікування пацієнтів, що перебувають (перебували) у хіміотерапевтичному відділенні, однак вказані порушення нею були вичненні не свідомо, оскільки вона небула ознайомлена із посадовою інструкцією, та з правилами внутрішнього трудового розпорядку

Крім того, у оскаржуваному наказі не зазначено ні часу, ні місця вчинення дисциплінарного проступку, а так само того, в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків. Вказаний наказ не містить посилань на відповідні пункти Положення, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку чи іншого локального акту по підприємству, норми якого (яких) порушено позивачем.

Наказ не містить фактичних та конкретних даних щодо причин накладення дисциплінарного стягнення, загальні формулювання не вказують на суть порушень трудової дисципліни, які допустила в роботі позивач.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи локального нормативного акту підприємства, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Таким чином посилання в наказі про «виявлені факти» не можуть вважатися достатньо підставою для накладення стягнення.

Отже, наказ за №139 від 05.05.2023 року про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу №139 від 05.05.2023 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно оскаржуваного наказу №170 від 06.06.2023 року, суд зазначає, що оскільки Наказом №237 від 19.07.2023 року було скасовано Наказ КНП «РПЦО ВОР №170 від 06.06.2023 року «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», як помилковий, суд не розглядає дані позовні вимоги у цій частині, у зв`зку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, позивачка у позові також просила суд поновити її на посаді лікаря-онколога поліклінічного відділення в КНП «ПРЦО ВОР».

Щодо позовних вимог про поновленні на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає за необхідне зазанчити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, позивачкою помилково було зроблено висновок щодо поновлення її на роботі без оскарження Наказу №176 від 12.06.2023 року «про звільнення ОСОБА_1 ».

Суд зауважує, що за Наказом № 139 від 05.05.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » останній було оголошено догану, а вже у подальшому, саме за Наказом №176 від 12.06.2023 року ОСОБА_1 було звільнено. Однак, позивачем не було заявлено вимоги про скасування Наказу №176 від 12.06.2023 року про її звільнення. Таким чином, підстав для задоволення позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-онколога поліклінічного відділення не підлягає до задовлення, оскільки судом не досліджувалося питання законності такого звільнення. Крім того, не підлягає до задовлення позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У зв`язку з частковоим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.147-149, 233 КЗпП України, ст..7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ директора КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради №139 від 05.05.2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради", код ЄДРПОУ - 05484161, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради", код ЄДРПОУ - 05484161, адреса: м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.84.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2023 року.

Суддя: