Ухвала суду № 115259395, 29.11.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7579/21

Провадження № 2-п/639/54/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В.,

представника заявника адвоката Позднякова С.Г.,

представника позивача Суржана Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 червня 2022 року у цивільній справі № 639/7579/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2023 року заявник звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 червня 2022 року у цивільній справі № 639/7579/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначено, що заочне рішення було ухвалено за відсутності відповідача по справі, який не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, оскільки судові повістки не отримував. Оскільки відповідач не приймав участь в судових засіданнях, то був позбавлений права подати заяву про застосування строків позовної давності. Крім того, вважає, що оскільки в державі введений військовий стан, то позивач незаконно нараховував штрафні санкції (неустойку, індекс інфляції, відсотки).

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Поздняков С.Г. заяву про перегляд заочного рішення підтримав.

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» в судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся. Проте його неявка у відповідності до вимог ч.1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2021 до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулось КП «Харківські теплові мережі» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

15.11.2021 судом у відповідності до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с. 10,11)

Згідно відповіді від 23.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с. 12, 13)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, призначено судове засідання на 28.12.2021 о 09-00 год.

28.12.2021 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися шляхом направлення судового повідомлення за місце їх реєстрації. Слухання справи було відкладено на 25.01.2022.

Судові повістки повернуті до суду з відміткою «по закінченню терміну зберігання». (а.с. 22-25)

25.01.2022, 14.01.2022, 28.02.2022, 27.06.2022 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток за місце їх реєстрації, які останніми отримані не були та повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». ( а.с. 30-33; 40-43; 48-51)

Відповідно до ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідачі вважаються такими, що повідомлені про час та місце розгляду справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачені умови проведення заочного розгляду справи.

Як наголосив Верховний Сул України у Листі віл 01.05.2007 року про «Практику ухвалення та перегляду сулами заочних рішень у цивільних справах» суд до постановления ухвали про заочний розгляд справи обов`язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74 - 76 ЦПК (в новій редакції - ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

27 червня 2022 року Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за оплату послуг з опалення та гарячої води за період з 01.05.2012 по 30.09.2021 у розмірі 83 370,58 грн. та судовий збір. ( а.с. 53-55 )

Копія даного судового рішення була направлена на адресу відповідачів 27.06.2022 року, однак останнім отримана не була та повернута до суду. ( а.с. 64-67)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 червня 2022 року у цивільній справі № 639/7579/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідност.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК Українидає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом наступних обставин: перша відповідач нез*явивсяв судовезасідання та/абоне повідомивпро причининеявки,а такожне подаввідзив напозовну заявуз поважнихпричин;друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність цих підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Як зазначено вище, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем їх реєстрації, які були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною позивачем у позовній заяві, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Зважаючи на наведені обставини та ураховуючи положення п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, суд дійшов висновку, що повістки про виклик відповідачів у судові засідання вважаються доставленими їм.

Отже, суд приходить до висновку, що в судові засідання відповідачі не з`явилися та не повідомили про причини неявки, а також не подали відзив на позовну заяву без поважних причин.

Що стосується посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він був позбавлений можливості подати до суду заяву про застування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 червня 2022 року у справі № 639/7579/21, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені уЦПК України, а тому заява відповідача задоволенню не підлягає.

Суд роз`яснює, що зазначене не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247,260,287,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 червня 2022 року у цивільній справі № 639/7579/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2023.

Суддя: В.В. Труханович