Рішення № 115258640, 28.11.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4516/23

Провадження 2-адр/206/3/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Прінь І.П., за участі секретаря Погребної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зарвій Руслана Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 бат. 1 роти УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Курилко Карина Олександрівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Самарським районним судом м. Дніпропетровська 10.11.2023 року прийнято рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 бат. 1 роти УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Курилко Карина Олександрівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Цим же судовим рішенням та ухвалою суду від 13.11.2023 року при виправлення списики вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки при прийнятті рішення це питання вирішено не було. В обґрунтування вимог своєї заяви про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, між ОСОБА_1 і адвокатом Зарвій Р.Л. був укладений договір про надання юридичних послуг від 25.04.2023 року та додаткова угода-1до договору від 25.09.2023 року, якою визначено розмір та порядок оплати гонорару адвоката. Згідно із актом прийман-передачі наданої правничої допомоги від 13.11.2023 року вартість наданих послуг становить 15000,0 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Сторони, повідомлені про розгляд справи належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав заяв про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. У позовній заяві позивачем було наведено орієнтовний рахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 Грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача з приводу питання можливості стягнення на користь позивача компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. зазначив, що позивачем не надано до позову доказів понесення таких витрат. Крім того. Відповідач вказував на необхідність дослідження співмірності витрат на правову допомогу та суми позову (штрафу). Вважав, що заявлена у попередньому розрахунку сума витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. не може бути задоволена із зазначених підстав.

Відповідно до ч. першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 2 вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із того, що відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Відповідно до частин другої - сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При розгляді заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), відповідно до якої суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Так, надання представником позивача Зарвій Р.Л. адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді цієї справи підтверджується ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги, додатковою угодою, актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно із яким загальний розмір судових витрат за договором про надання правової допомоги становить 15000,00 гр.

Між тим, як уже попередньо зазначено, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України суд зазначає, що перш за все, ця справа є справою незначної складності, яких багато у всіх судах України. Доводи заявника щодо суми 15 000,00грн на правничої допомогу є неспівмірними. Складання адвокатом в рамках цієї адміністративної справи документів не потребувало значного часу, такі послуги не є послугами великого обсягу, у спірних правовідносинах наявна усталена практика судів по всій Україні.

За таких підстав, суд вважає, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

Керуючись ст. 134, 139, 241-246, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, за рахунок бюджетних асигнувань цього органу, на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4ст. 286 КАС Українипротягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь усудовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання ними його копії.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.П. Прінь