Ухвала суду № 115258098, 28.11.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/20821/23

Провадження № 1-кс/202/9524/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження № 42023040000000625 від 23.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання в якому прокурор просить накласти арештна нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101, яке відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; тимчасово, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавити будь-яких осіб права на відчуження, користування та розпорядження вказаним вище майном; заборонити вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101.

В обґрунтуваннявказаного клопотанняслідчий посилаєтьсяна те,що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023040000000625 від 23.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж жовтня-листопада 2023 року, в умовах воєнного стану, шляхом обману, з використанням підроблених документів, заволоділи правом на нерухоме майно, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101), яке належить ОСОБА_6 , в результаті чого останньому спричинено шкоду у великому розмірі.

Так, 21.11.2023 ОСОБА_6 зайшов до Єдиного реєстру нерухомого майна, та виявив відсутність даних про право власності на належне йому майно, а саме приміщення за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 113,7 кв.м. В зв`язку з чим він сформував витяг «Деталізований» за об`єктом нерухомого та побачив, що на підставі договору дарування серія та номер 850 від 20.11.2023, який засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , вказане приміщення вже належить невідомій йому особі на ім`я ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 .

Під час подальших слідчих дій встановлено, що документами, які стали підставою для здійснення вищевказаної нотаріальної дії (договору дарування) є довіреність від 03.10.2023 нібито від імені ОСОБА_6 без його підпису, складена на ім`я раніше не знайомого йому ОСОБА_8 , 1980 р.н., в м. Колобжезі у Республіці Польща, про передання повноважень останньому, щодо права розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , шляхом дарування вказаного приміщення ОСОБА_5 , 1976 р.н.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_6 не перетинав Державний кордон України протягом 2023 року, і в Республіці Польщі ніколи не був.

Окрім того, одним із документів, що стали підставою для здійснення вищевказаної нотаріальної дії (договору дарування) є оригінал заяви від 26.10.2023 нібито від імені дружини потерпілого ОСОБА_9 , про згоду на дарування громадянці ОСОБА_5 вищевказаного об`єкту нерухомого майна. Вказана заява була засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстрованою в реєстрі за №3475 бланк №НСО 658393.

В свою чергу, нотаріус ОСОБА_10 пояснила, що у вищевказаній заяві стоїть не її підпис, що колір печатки не відповідає її печатці, та малюнок на бланку не відповідає цій серії бланків. Разом з тим, вона повідомила, що у вказану дату, тобто 26.10.2023 року, до неї зверталось двоє чоловіків, яким вона посвідчувала справжність підпису, під час чого використала два спеціальні бланки, в тому числі бланк №НСО 658393.

Одночасно з цим, будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_9 вказала, що жодних заяв вона не складала, та не засвідчувала у нотаріусів, і що у вищевказаній заяві стоїть не її підпис. Окрім того, вказала, що у вказаний день перебувала в м. Запоріжжя, і до м. Дніпро не приїжджала.

Також, в документах, які стали підставою для здійснення вищевказаної нотаріальної дії (договору дарування) знаходиться переклад вищевказаної підробленої довіреності від 02.11.2023, засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрований в реєстрі №1137.

Одночасно з цим, відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів встановлено, що відомості щодо нотаріуса ОСОБА_11 , відсутні.

Також, у вказаному документі міститься явна ознака підроблення, а саме зазначено адресу засвідчення справжності підпису перекладача «м. Одеса Дніпропетровська область, України». Також, у вказаному перекладі в графі де в оригіналі документа знаходиться підпис ОСОБА_8 в перекладі підписантом зазначений ОСОБА_6 .

Окрім того, одним із документів, які стали підставою для здійснення вищевказаної нотаріальної дії (договору дарування) є оригінал довіреності від 10.11.2023 від імені ОСОБА_8 , який в порядку передоручення, уповноважив ОСОБА_12 , 2002 р.н., подарувати від імені ОСОБА_6 , вищевказаний об`єкт нерухомого майна громадянці ОСОБА_5 . Вказана довіреність зареєстрована в реєстрі №6955 бланк НСЕ 702885. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 .

Разом з тим, відповідно до отриманої інформації, ОСОБА_8 в теперішній час перебуває в Руспубліці Польща, та до України 10.11.2023 не приїжджав.

В подальшому, ОСОБА_12 прибув до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_14 , де остання видала йому дублікат договору купівлі-продажу від 09.09.2021 року на підставі якого ОСОБА_6 є законним власником вищевказаного нерухомого майна, виготовлений на спеціальному бланку НСО 761131, і наявність якого є обов`язковою для проведення реєстрації нотаріальних дій.

На підставі вищеописаних підроблених документів, 20.11.2023 приватний нотаріус ОСОБА_7 посвідчила договір дарування вищевказаного нерухомого майна, де ОСОБА_12 , діючи на підставі довіреності представляв начебто інтереси ОСОБА_6 як дарувальника, а обдарованою виступила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний договір зареєстровано в реєстрі №850 бланк НСР 214264.

Таким чином, в результаті вищевказаних протиправних дій, з власності ОСОБА_6 незаконно вибуло нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду документів, відомостями щодо перетину Державного кордону особами, та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Таким чином, вищевказане нерухоме майно, а саме: група нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , є безпосереднім об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки право на вказану нерухомість невстановлені особи придбали шляхом обману та з використанням підроблених документів.

В зв`язку з чим, 26.11.2023 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101.

Разом з тим, в теперішній час існують ризики, що особи, які незаконно заволоділи правом на вищевказане нерухоме майно, можуть відчужити його іншим особам, в тому числі добросовісним набувачам, що в подальшому призведе до негативних наслідків як для досудового розслідування, так і в цілому щодо повернення права на майно потерпілому.

У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження арешт майна, - нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101, який є безпосереднім об`єктом кримінально-протиправних дій, є достатні підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи відчужене.

Вказані ризики обґрунтовуються тим, що досудове розслідування за фактом придбання права на майно та заволодіння чужим майном, а саме об`єктом нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101, розпочато лише 23.11.2023, та на теперішній час, невстановленим особам, які вчинили злочин, так само і особам, які є власниками вказаного об`єкту нерухомості, невідомо про початок досудового розслідування.

Під час проведення подальших слідчих дій, а саме допитів осіб, які були та є власниками майна, проведення тимчасових доступів до документів, проведення огляду нерухомого майна, власникам майна, які ймовірно причетні до вчинення злочину і не є добросовісними набувачами, стане відомо про наявність кримінального провадження, що може призвести до відчуження об`єкту нерухомості іншим особам, в тому числі добросовісним набувачам. При цьому, з метою зниження вартості об`єкту нерухомості, майно може бути пошкоджене чи знищене.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Слідчий в судове засідання не з`явися, до суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання без повідомлення володільця та за відсутності учасників. На думку слідчого судді завчасне повідомлення володільця майна може привести до відчуження майна.

На підставі викладеного, у зв`язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно із ч. 2 ст. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000625 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.

До клопотання прокурором додано копію протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 25.11.2023, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_15 , копію довіреності від 03.10.2023, копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2021 року, відповідно з яких встановлено факт вчинення кримінального правопорушення щодо здійснення шахрайських дій щодо заволодіння чужим нерухомим майном.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355888122 від 25.11.2023, право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані об`єкти нерухомого майна є предметом вчинення кримінального правопорушення та визнані речовим доказом по справі (Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 від 26.11.2023 року),тому відповідають критеріям , зазначеним у ст. 98 діючого КПК України

На думку слідчого судді, матеріали клопотання містять інформацію, що дає обґрунтовані підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, (а саме заволодіння правом власності на нерухоме майно шахрайським способом), а також що предметом вчинення кримінального правопорушення є приміщення 404, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя вважає, щона даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи можуть вживати дії направлені на зміну власника або інше розпорядження вищевказаним майном, що у подальшому ускладнять встановлення істини по справі та забезпечення прав потерпілих від кримінального правопорушення.

Крім того, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданнямкримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді із матеріалів, доданих до клопотання.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом.

На підставі викладеного,органом досудового розслідування доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, крім того, арешт майна шляхом заборони відчуження та розпорядження без заборони користування арештованим майном буде пропорційним меті зберігання цієї квартири як предметувчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, у рамках кримінального провадження, внесеного №42023040000000625 від 23.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101, яке відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заборонити вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2346345712101.

Заборонити відчуження, розпорядження вказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку, без обмеження права користування майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1