Рішення № 115249958, 27.11.2023, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"27" листопада 2023 р.

Справа 642/2191/23

Провадження 2/642/623/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

21 листопада 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Крамарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01.10.2021 по 30.11.2021р. в сумі 4188 (чотири тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 04коп., вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором за період з 01.12.2021 по 31.03.2023 у розмірі 103 517 сто ти тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 47коп., абонентську плату за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 в розмірі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн.. 90коп. та вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 в розмірі 1305 (одна тисяча триста п`ять) грн. 88коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідачу на праві співвласності, згідно договору купівлі-продажу № 3827 від 24.09.2021р, належить 1/2 частини ( 177,35 кв.м) нежитлових приміщень підвалу (загальна площа приміщень 354,7 кв.м) № 12-15,19-21; 1-го поверху № 30-37,39,40,30,33a,35,40а в літ «А-4» в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Що стосується користування відповідачем тепловою енергією без договору у період з 01.10.2021 по 30.11.2021 по особовим рахункам НОМЕР_1 та 17701-9363 ФО ОСОБА_1 , позивач зазначає наступне. В порушення вимог Закону України «Про теплопостачання», відповідачем договір не укладений. 03.11.2021 представниками КП «Харківські теплові мережі» складений акт обстеження системи теплоспоживання об`єкта № ВНОТ/7594 (відповідно до п.35 Правил), згідно якого система опалення приміщень - спільна з системою опалення житлового будинку. Елементи системи централізованого опалення в нежитлових приміщеннях візуально не виявлені, в приміщеннях першого поверху ведуться ремонтні роботи та роботи по реконструкції системи опалення. Доступ для обстеження системи опалення в повному обсязі не представлено. Приміщення розташовані в тепловому контурі житлового будинку з загальними внутрішньо будинковими комунікаціями. Над нежитловими приміщеннями площею 175,0 кв.м. розташовані квартири. Через нежитлові приміщення підвалу проходять транзитні трубопроводи централізованого опалення та трубопроводи внутрішньо будинкової системи опалення. Власниками приміщень договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді стосовно зазначених приміщень - не укладено. Система централізованого гарячого водопостачання відсутня - відсутній подавальний трубопровод ЦГВ. Відповідно до вимоги п.4 Правил користування теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 було надано припис укласти договір з КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальною організацію. Відповідно до вимог п.5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» було надано припис надати розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень, співвласницею яких є відповідачка, що виконаний проектною організацією, що має ліцензію на виконання даного виду робіт, для узгодження Центром контролю та обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережі». Вимоги припису відповідачем не виконані. КП Харківські теплові мережі» провели нарахування безпідставно спожитої теплової енергії по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.10.2021 по 30.11.2021 у розмірі 4 188,04грн. Представник позивача зазначає, що у зв`язку з тим, що приміщення відповідача не обладнано окремим тепловим вводом, КП «Харківські теплові мережі» не мають технічної можливості здійснити їх відключення. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2021-2022р.

Що стосується користування відповідачем тепловою енергією за договором у період з 01.12.2021 по 31.03.2023 по особовому рахунку НОМЕР_2 ФО ОСОБА_1 , позивач зазначив наступне. На підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» mvw.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договірпро надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір с публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 з Фізичною особою ОСОБА_1 укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. Позивач зазначає, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту енергію. Станом на 31.03.2023 заборгованість за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії складає 107 705,51 грн., яка утворилася за період з 01.10.2021 по 31.03.2023. Також позивач зазначає, що стягненню з відповідача підлягає абонентська плата, яка нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням місцевих органів самоврядування не зазначене інше. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату. Станом на 31.03.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 265,90 грн., яка утворилася за період з 01.10.2021 по 31.03.2023. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 109 277,29 грн., яка складається з: 103 517,47 грн. - вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором, 265,90 грн. абонентська плата, 1305,88грн. вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, 4188,04 грн. вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору. Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 травня 2023 відкрито провадження в цивільній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Карачевцев В.Є. (довіреність від 13.02.2023 № 01-40/2069/82) не з`явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідачка не з`явилась про час, дату, місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Таким чином, відповідачка про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої, а також частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідачкою у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, відповідачка про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, однак повторно у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 922/623/20.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Згідно договору купівлі-продажу № 3827 від 24.09.2021 відповідачу належить 1/2 частини ( 177,35 кв.м) нежитлових приміщень підвалу (загальна площа приміщень 354,7 кв.м) № 12-15,19-21; 1-го поверху № 30-37,39,40,30,33a,35,40а в літ «А-4» в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 листопада 2021 року, договору купівлі-продажу від 24.09.2021, акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 03 листопада 2021 року, розрахунку теплового навантаження на опалення від 17 листопада 2021 року нежитлові приміщення, співвласницею який є відповідачка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта № ВНОТ/7594 (відповідно до п.35 Правил) від 03.11.2021, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» вбачається, що система опалення приміщень - спільна з системою опалення житлового будинку. Елементи системи централізованого опалення в нежитлових приміщеннях візуально не виявлені, в приміщеннях першого поверху ведуться ремонтні роботи та роботи по реконструкції системи опалення. Доступ для обстеження системи опалення в повному обсязі не представлено. Приміщення розташовані в тепловому контурі житлового будинку з загальними внутрішньо будинковими комунікаціями. Над нежитловими приміщеннями площею 175,0 кв.м. розташовані квартири. Через нежитлові приміщення підвалу проходять транзитні трубопроводи централізованого опалення та трубопроводи внутрішньо будинкової системи опалення. Власниками приміщень договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді стосовно зазначених приміщень - не укладено. Система централізованого гарячого водопостачання відсутня - відсутній подавальний трубопровод ЦГВ.

Відповідно до вимоги п.4 Правил користування теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 було надано припис укласти договір з КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальною організацію.

Відповідно до вимог п.5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» було надано припис надати розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень, співвласницею яких є відповідач, що виконаний проектною організацією, що має ліцензію на виконання даного виду робіт, для узгодження Центром контролю та обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережі». Вимоги припису відповідачем не виконані.

Відповідно до п.23 Постанови КМ України №1198 від 03.10.2007 - у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

КП Харківські теплові мережі» провели нарахування безпідставно спожитої теплової енергії по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.10.2021 по 30.11.2021 у розмірі 4 188,04грн.

У зв`язку з тим, що приміщення відповідача не обладнано окремим тепловим вводом, КП «Харківські теплові мережі» не мають технічної можливості здійснити їх відключення.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2021-2022р.р.

На підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» mvw.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір с публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 з фізичною особою ОСОБА_1 укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту енергію. Станом на 31.03.2023 заборгованість за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії складає 107 705,51грн., яка утворилася за період з 01.10.2021 по 31.03.2023.

Крім того, стягненню з відповідача підлягає абонентська плата, яка нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням місцевих органів самоврядування не зазначене інше.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату. Станом на 31.03.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 265,90 грн., яка утворилася за період з 01.12.2021 по 31.03.2023.

Станом на 31.03.2023 року вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання складає 1 305,88 грн за період з 01.07.2022 по 30.11.2022.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 109 277,29 грн., яка складається з: 103 517,47 грн. - вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором, 265,90 грн. абонентська плата, 1305,88грн. вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, 4188,04 грн. вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору.

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з положеннями ч. 6ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 01.05.2021 (далі Закон №2189-VIII)регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пп. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2189-VIIIвизначено право споживачаодержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 Закону№2189-VIII передбачено, щоспоживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV (далі Закон № 2633-IV) встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Відповідно до абзацу 31 частини 1 статті 1 Закону № 2633-IVтеплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення, здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198, встановлено, що споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Система опалення нежитлових приміщень за адресою : АДРЕСА_1 спільна з системою опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності письмового договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

31.10.2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п.33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; 7 плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця https://hts.kharkov.ua/docs/2022_02_01_104_abonplata.pdf. (п. 30 Договору).

Судом встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому, відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання»у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, щоборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування абонентської плати суд зазначає наступне.

Згідно зі внесеними змінами доЗакону України «Про житлово - комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність», змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до оплати за абонентське обслуговування.

Статтею 1 Закону України «Про житловокомунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в спростування обставин, на які посилається позивач, щодо ненадання взагалі або надання неналежної якості послуг за цієї адресою, не надано доказів того, що він відмовився у встановленому законом порядку від послуг позивача або про відключення споживача від системи опалення.

Доказів в спростування наявності заборгованості у відповідача по сплаті за послуги постачання теплової енергії, відповідачем суду також не надано.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Своїх заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення відповідачем до суду не надано.

Суд ухвалює рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Отже, судом встановлено, що позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії відпвідачу у період з 01.10.2021 по 30.11.2021 без договору, та за індивідуальним договором за період з 01.12.2021 по 31.03.2023, та у зв`язку із невиконанням обов`язку по оплаті наданих послуг утворилася заборгованість, яка складається з вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01.10.2021 по 30.11.2021р. в сумі 4188 (чотири тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 04коп., вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором за період з 01.12.2021 по 31.03.2023 у розмірі 103 517 (сто три тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 47коп., абонентської плати за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 в розмірі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн.. 90коп. та вартості технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 в розмірі 1305 (одна тисяча триста п`ять) грн. 88коп.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на спростування розрахунків позивача щодо розміру заборгованості, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп., які підлягають стягненню на його користь з відповідача, оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,81,200, 247,263-265,280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь КП "Харківські теплові мережі", юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 у ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 31557119) вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01.10.2021 по 30.11.2021р. в сумі 4188 (чотири тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 04коп., вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором за період з 01.12.2021 по 31.03.2023 у розмірі 103 517 (сто три тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 47коп., абонентську плату за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 в розмірі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн.. 90коп. та вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 в розмірі 1305 (одна тисяча триста п`ять) грн. 88коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь КП "Харківські теплові мережі", юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 у ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 31557119) суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) 00грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 27.11.2023.

Суддя: В.Г. Пашнєв