Ухвала суду № 115249859, 09.11.2023, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7036/15-ц

Номер провадження 4-с/404/26/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді - Варакіної Н.

за участю секретаря Добровольська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на дії приватного виконавця виконавчого органу Кіровоградської області Чумак Віталія Миколайовича, заінтересована особа ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду зі скаргою на дії та постановуприватного виконавця виконавчого органу Кіровоградської області Чумак Віталія Миколайовича, заінтересована особа ОСОБА_1 , посилаючись на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2015 стягнуто з

ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 11 642,34 доларів США, заборгованість за процентами 74,64 доларів США, прострочена заборгованість за процентами 599,07 доларів США, а всього 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295 338,88 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів 1807,52 грн, штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна 7750 грн та судовий збір 4211,35 грн. На підставі рішення суду видано виконавчий лист, який банк пред`явив до виконання. У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду приватний виконавець Чумак В.М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 65395734 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Скаржник вважає, що погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту, на день здійснення платежу. Просив визнати дії приватного виконавця при складанні постанови про закінчення виконавчого провадження щодо висновку про фактичне повне виконання боржником рішення суду неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2021.

Приватний виконавець Чумак В.М. подав відзив, в якому вимоги не визнав, обґрунтував наступним. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М. знаходився на виконанні виконавчий лист № 404/7036/15-ц від 03.03.2016 виданий Кіровським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом - 11642,34 доларів США, заборгованість за процентами - 74,64 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 599,07 доларів США, всього: 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295338,88 гун., пеню за несвоєчасну сплату процентів - 1807,52 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 7750,00 грн. та судовий збір у розмірі 4211,35 грн. на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк». В процесі примусового виконання та по результатам перевірки майнового стану боржника, передбаченої статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виявлено нерухоме майно, яке належить боржнику на праві власності, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Постановою від 26.05.2021 на вищезгадану нерухомість звернено стягнення шляхом опису та арешту, визначено ринкову даного нерухомого майна. 29.10.2021 передано для примусової реалізації на електронному аукціоні. 29.11.2021 боржником вжито заходів для добровільного погашення суми заборгованості, зазначеної у виконавчому документі та постанові про відкриття виконавчого провадження, шляхом її перерахування на депозитний (службовий) рахунок приватного виконавця, який у свою чергу, відповідно до вимог статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» перерахував відповідні суму стягувану. Відповідно до частини 1, частини 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до п.1. частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу за заявою стягувача. За заявою стягувача ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» від 07.05.2023 про примусове виконання рішення приватним виконавцем В.М. Чумаком 12.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 та направлено боржнику з урахуванням вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» та видано безпосередньо представнику стягувана (про що на постанові про відкриття є відповідна відмітка). У вищезгаданій заяві (від 07.05.2021) стягувач просив стягнути заборгованість за кредитом в сумі 11642,34 доларів США, заборгованість за процентами - 74,64 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 599,07 доларів США, всього: 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295338,88 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів - 1807,52 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна - 7750,00 грн. та судовий збір у розмірі 4211,35 грн. тобто стягувачем (у заяві) задекларовано суму до стягнення - 295338,88 грн. Відповідно п. 5 ч. 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються - резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання. У постанові про відкриття даного виконавчого провадження від 12.05.2023 приватним виконавцем вказано резолютивну частину рішення, якою передбачено заходи примусового виконання, а саме стягнути прострочену заборгованість за процентами - 599,07 доларів США, всього: 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295338,88 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів - 1807,52 грн., штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна 7750 грн. та судовий збір у розмірі 4211,35 грн. У приватного виконавця не було законних підстав самостійно (ініціативно) змінювати зміст резолютивної частини рішення суду та суму до стягнення визначену судом, у тому числі національній валюті (гривні). Посилання стягувача на положення статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» безпідставне, оскільки у виконавчому документі чітко визначено спосіб виконання та чітко зазначена сума до стягнення у гривневому еквіваленті. Ініціатива приватного виконавця щодо зміни сум вказаних у виконавчому документі призвела б до порушення прав боржника та оскарження дій приватного виконавця. Виконавчі дії проводились у період з травня по листопад 2021 року, стягувачу було відомо про їх зміст, послідовність та наслідки, але офіційних, обґрунтованих звернень (заяв, клопотань) щодо перерахунку суми боргу та способу виконання рішення суду від останнього до приватного виконавця не надходило, таким чином стягувач погоджувався з відповідними заходами примусового виконання та розрахунками сум до стягнення.Тим більше, як зазначалося вище, стягувачем у його заяві про примусове виконання рішення, задекларовано саме, суму до стягнення, зазначену у виконавчому листі в тому числі в гривневому еквіваленті.Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Частина 1 стаття 524 Цивільного кодексу України допускає виконання грошового зобов`язання у гривні. Виходячи з аналізу вищезгаданих правових норм пріоритет при здійсненні розрахунку відводиться саме у національній валюті. Згідно статті ч. 1 п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі. Згідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною 1 статті 39 виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Враховуючи вищенаведені положення законодавства та повний розрахунок боржника перед стягувачем, приватним виконавцем 29.11.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином приватний виконавець діяв у порядку та у спосіб передбачений Законом та виконавчим документом. Твердження стягувана про не направлення постанови про закінчення виконавчого провадження передчасне, оскільки постанова про відкриття даного виконавчого провадження від 12.05.2021 (яка отримана представником стягувана) міститься ідентифікатор доступу (набір цифрових та орфографічних символів) за допомогою яких сторона виконавчого провадження (боржник,стягувач) має можливість отримати повний доступ до провадження, а саме: ознайомитись із діями виконавця, а також з усіма документами виконавчого провадження. Тому у стягувача були всі передбачені законом можливості щодо доступу до виконавчого провадження. Просив відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник ПАТ АБ «Укргазбанк» скаргу підтримав, посилаючись на обґрунтування, викладені у ній.

Приватний виконавець Чумак В.М. просив у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на обставини, викладені у запереченні на скаргу.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2015 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 11 642,34 доларів США, заборгованість за процентами 74,64 доларів США, прострочена заборгованість за процентами 599,07 доларів США, а всього 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295 338,88 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів 1807,52 грн, штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна 7750 грн та судовий збір 4211,35 грн.

На підставі зазначеного рішення виданий виконавчий лист, який стягувачем пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Чумаку В.М.

29.11.2021 приватим виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Чумаком В.М.винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 65395734 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

При цьому приватний виконавець виходив з того, що згідно з квитанцією боржником сплачено 309 107 грн, тобто виконано рішенняКіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2015.

Приватний виконавець зазначає, що в рішення суду визначена сума в гривні, що еквівалентна розміру заборгованості у валюті, інші суми (пеня та штраф визначені у гривневому еквіваленті, тому у нього не було підстав виконувати рішення суду в іноземній валюті.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Такі кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

З огляду на зазначене виконання за виконавчим листом повинне було здійснюватися в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до частини третьої цієї статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Виконавче провадження відкрито за виконавчим листом, виданим Кіровським районним судом міста Кіровограда на підставі рішення суду, яким стягнуто з боржника на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 642,34 доларів США, заборгованість за процентами 74,64 доларів США, прострочена заборгованість за процентами 599,07 доларів США, а всього 12316,05 доларів США, що еквівалентно 295 338,88 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів 1807,52 грн, штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна 7750 грн та судовий збір 4211,35 грн.

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржників, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржників, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

Враховуючи викладене, приватний виконавець зобов`язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов`язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті - доларах США.

При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.

Скаржник просить визнати неправомірним дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М. при складанні постанови про закінчення виконавчого провадження №65395734 від 29.11.2021р, щодо висновку про фактичне повне виконання боржником рішення суду згідно виконавчого листа Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.03.2016 по справі №404/7036/15-ц.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватних виконавців визначений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Виконавчі дії - це визначений законом перелік можливих чи обов`язкових способів діяльності виконавця, спрямованих на неупереджене, своєчасне та повне виконання рішення.

Закінчення виконавчого провадження є завершальною стадією виконавчого провадження.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Складання постанови це письмове викладення рішення приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що складання постанови це не виконавча дія приватного виконавця.

Тому вимога про визнання дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М. при складанні постанови про закінчення виконавчого провадження №65395734 від 29.11.2021р, щодо висновку про фактичне повне виконання боржником рішення суду згідно виконавчого листа Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.03.2016 по справі №404/7036/15-ц задоволенню не підлягає.

При цьому, постанова про закінчення виконавчого провадження № 65395734 від 29.11.2021 підлягає скасуванню.

Суд вважає, що строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2021 не пропущений, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення такої постанови стягувачу, у передбачений законом спосіб.

Керуючись ст. 447 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на дії приватного виконавця виконавчого органу Кіровоградської області Чумак Віталія Миколайовича, заінтересована особа ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця Чумака Віталія Миколайовича про закінчення виконавчого провадження №65395734 від 29.11.2021.

У задоволенні вимог про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака Віталія Миколайовича при складанні постанови про закінчення виконавчого провадження №65395734 від 29.11.2021, щодо висновку про фактичне повне виконання боржником рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Ухвала складена 09.11.2023

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Б. Варакіна