Ухвала суду № 115249429, 21.11.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/20532/23

Провадження № 1-кс/202/9411/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 27.09.2023 року до ЄРДР за № 12023041030003798, у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю м.Асфара,Ленінабатської області,Таджикістану, громадянинаУкраїни,маючому середнютехнічну освіту,офіційно непрацевлаштованому,який одруженому, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що 26 вересня 2023 року о 08 годині 39 хвилини водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним належним йому автомобілем «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.11.2021, в світлий час доби, по чистому, сухому асфальтобетонному покриттю, здійснював рух у крайній лівій смузі для руху вулиці Полтавське шосе, Амур-Нижньодніпровського району у м. Дніпро, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, з боку вулиці Донецьке шосе у напрямку вулиці Гуртової.

Під час руху в крайній лівій смузі проїзної частини дороги вулиці Полтавське шосе, Амур-Нижньодніпровського району у м. Дніпро, та наближаючись до регульованого автоматичними світлофорами пішохідного переходу, де також наявні дорожні знаки 5.35.1 та 5.35.2 розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, водій автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість та легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи об`єктивну можливість спостерігати за сигналами транспортних світлофорів, встановлених по обидва боки від проїзної частини дороги вулиці Полтавське шосе, не надавши перевагу у русі пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги вулиці Полтавське шосе зліва на право відносно напрямку його руху на дозволяючий (зелений) сигнал пішохідного світлофору, в порушення п.п. 8.7.3. е) та 8.10. Правил дорожнього руху, продовжив рух на забороняючий (червоний) сигнал транспортного світлофору, в результаті чого 26 вересня 2021 року о 08 годині 39 хвилин на регульованому пішохідному переході по вулиці Полтавське шосе, Амур-Нижньодніпровського району у м. Дніпро, за перехрестям із вулицею Передовою, передньою частиною керованого ним автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на праву частину тіла пішохода ОСОБА_7 .

Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 8.7.3. е) та 8.10. Правил дорожнього руху, де зазначено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;»;

п. 8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;»;

п. 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньоюрозміткою 1.12(стоп-лінія) , дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;».

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 8.7.3. (е) та 8.10. Правил дорожнього руху, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди наїздом на пішохода, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_7 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синець на повіках правого ока з захопленням виличної ділянки, рани у правій тім`яній ділянці голови, садно на правій вушній раковині, переломи тім`яної кістки праворуч та кісток основи черепу, крововиливи у товщі правої лобно-скронево-тім`яної ділянки м`яких покривних тканин голови, під м`яку мозкову оболонку головного мозку та бічні його шлуночки; крововилив у м`яких покривних тканинах тазової ділянки праворуч навколо сідничної кістки, перелом правої сідничної кістки тазу; крововилив у м`яких покривних тканинах грудної клітини праворуч, переломи ребер праворуч по кільком анатомічним лініям; садна на лівій стопі, правих плечі та передпліччі, які у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 07 годині 50 хвилин у реанімаційному відділенні Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14, настала внаслідок сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу, ребер та тазової кістки праворуч, крововиливів у м`які покривні тканини тіла, під оболонку та у речовину головного мозку, перебіг котрої протікав з розвитком набряку головного мозку та ателектаз-пневмонії, у послідуючому ускладнився поліорганною недостатністю.

21листопада 2023року, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Підозра ОСОБА_6 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та схемою до нього, протоколами допитів свідків, висновком судово-медичної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи, комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної, фототехнічної та експертизи звуко-, відеозапису та іншими матеріалами в їх сукупності.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про необхідність обрання підозрюваному

ОСОБА_6 запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України враховано наступні обставини:

1)вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним злочину;

2)тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3)вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 ;

4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема ОСОБА_6 , не має на утриманні малолітніх осіб та осіб похилого віку;

5)підозрюваний ОСОБА_6 не позбавлений права керувати транспортними засобами, тому вказаний запобіжний захід сприятиме не вчиненню ним іншого аналогічного правопорушення;

Крім цього, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин у результаті якого наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді смерті людини, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні свідчить те, що ОСОБА_6 відомі анкетні дані зазначених осіб та перебуваючи на свободі він матиме змогу вчинити на них тиск з метою надання неправдивих показань та зміни ними показів в суді.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху свідчить те, що ОСОБА_6 , допускає грубі порушення ПДР України.

Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив тяжкі наслідки.

Враховуючи вищезазначене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_6 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджується належними доказами. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою - домашній арешт, а у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просили застосувати мінімальний розмір застави.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст.177КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

21.11.2023 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Наявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_6 увчиненні інкримінованогойому кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсянаданими слідчомусудді копіямиматеріалів кримінальногопровадження,а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та схемою до нього, протоколами допитів свідків, висновком судово-медичної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи, комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної, фототехнічної та експертизи звуко-, відеозапису та іншими матеріалами в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є мінімальним, оскільки ОСОБА_6 визнає свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, відшкодував частково завдану кримінальним правопорушення шкоду.

Разом з тим, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.

Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення підозра достатньо обґрунтована;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 є особою середнього віку, інвалідом ІІ групи та має незадовільний стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців підозрюваний одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, мешкає разом зі своєю дружиною.

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний не працює, займається волонтерською діяльністю;

6) репутацію підозрюваного підозрюваний займається волонтерською діяльністю, є учасником бойових дій, даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;

7) майновий стан підозрюваного задовільний;

8) наявність судимостей у підозрюваного раніше не судимий;

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше до підозрюваного раніше запобіжні заходи не застосовувалися;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення дані відсутні;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено, разом з тим, на даний час підозрюваний відшкодував матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушення в розмірі 150000 грн. потерпілому.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Таким чином, на думку слідчого судді, прокурором в судовому засіданні необґрунтована необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи, особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, підозрюється у вчиненні необережного злочину, одружений, має незадовільний стан здоров`я та є інвалідом 2 групи, не працює, але займається волонтерською діяльністю, є учасником бойових дій, даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано, а також приймаючи до уваги те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення 26.09.2023 по день розгляду даного клопотання 21.11.2023, підозрюваний не вчиняв дій, які б свідчили про його наміри переховуватися від досудового розслідування, а навпаки співпрацює зі слідством та частково відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням потерпілому, що свідчить про наявність мінімальних ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що для запобігання встановленим ризикам, достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде гарантувати виконання підозрюваним на час досудового розслідування процесуальних обов`язків та зможе повною мірою запобігти встановленим ризикам, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із виключенням вільного переміщення та обмеженням у комунікації.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.40,110,131-132,176-178,181,184,194,196,199,205,309,369-372,376КПК України,слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відмовити за необгрунтованістю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному у період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, по 20.01.2024 включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю або у випадку перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах та пов`язаних із вказаним лікуванням пересувань.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді діє, в межах строку досудового розслідування, тобто по 20.01.2024 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ГУНП в Дніпропетровській області за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного, для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_6 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1