Рішення № 115243069, 28.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20622/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулась адвокат Гайдай Олег Васильович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування ОСОБА_1 з 01.12.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. та з 01.07.2021 р. має право на отримання щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (далі - Постанова №713). Проте ГУ ПФУ в Одеській області при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання рішення суду у справі № 420/14062/21 протиправно не нарахувало йому такої доплати. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач з метою захисту своїх прав, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач не скористався правом у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 15.08.2023 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позивну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 16.08.2023 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи ( а.с. 25).

20.09.2023 року на виконання ухвали суду від 15.08.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало копію матеріалів пенсійної справи позивача.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

26.06.2023 р. представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з 01 грудня 2021 року. ( а.с. 8)

22.07.2023 р. ГУ ПФУ в Одеській області листом за № 19874-18103/П-02/8-1500/23 повідомило представника, що постановою КМУ від 14.07.2021 року № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ до розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На підставі рішення суду по справі №420/14062/21 позивачу 25.11.2021 року проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії позивача складав 4393,50 грн., а після перерахунку- 8551,28 грн., тому щомісячна доплата згідно Постанови № 713 відсутня (а.с.9).

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що:

- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII).

- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку ( частина 1 статті 63 Закону № 2262-XII).

- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 р. № 713 ( далі Постанова № 713), якою установлено

- з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

- особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

- у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

- щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 (пункт 1 Постанови № 713)

- Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. ( пункт 3 Постанови № 713)

VI. Оцінка суду

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 р. колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, що позивачу з 01.07.2021 року, нараховано щомісячну доплату 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб до розміру пенсії, підтверджується Перерахунком пенсії у пенсійній справі №ЮО071892 Міноборони, ОСОБА_1 ( а.с.32).

За даними КП ДСС рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 у справі № 420/14062/21, яке набрало законної сили 18.11.2021р., зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО71892 від 21.04.2021 року станом на 05.03.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

На виконання цього рішення суду, 25.11.2021 р. ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО71892 від 21.04.2021 року проте не здійснено доплату у розмірі 2000,00 грн., передбачену Постановою №713, що підтверджується Перерахунком пенсії у пенсійній справі №ЮО071892 Міноборони, ОСОБА_1 ( а.с. 34)

Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Одеській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року у справі №380/4510/2201 від 01 травня 2023 року у справі №300/2963/22.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нарахована доплата до пенсії позивача відповідно до Постанови № 713 внаслідок перерахунку пенсії на підставі судового рішення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи, що в межах даної справи права позивача на отримання доплати до пенсії відповідно до постанови № 713 порушені з грудня 2021 року (тобто місяця з якого було припинено виплату зазначеної доплати), тому з метою відновлення порушеного права позивача похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.12.2021 року позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 р. № 713.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 073,60 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи (а.с.1).

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Гайдай Олегом Васильовичем, що підтверджується ордером про надання правничої допомоги серії ВН № 125011 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с.13-14)

На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. представником позивача надано наступні документи, зокрема

- договір № б/н від 20.06.2023 року про надання правничої допомоги, укладений мід позивачем, ОСОБА_1 , як Клієнтом, та Адвокатом Гайдай Олегом Васильовичем, за умовами якого Адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) клієнта в ГУ ПФУ в Одеській області і в органах державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції за заявах в інтересах заявника, у судах першої та апеляційної інстанції за позовом щодо виплати щомісячної доплати до пенсії. ( пункт 1 цього договору). Пунктом 3 договору зазначено, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 Договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду), гонорар успіху та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених в додатку до цього договору (а.с.18-19).

- додаткову угоду № 1 від 09.08.2023 року до договору про надання правничої допомоги № б/н від 20.06.2023 р., про те, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання професійної правничої допомоги під час здійснення представництва (представлення) клієнта у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеському окружному адміністративному суді за позовом про зобов`язання Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області довідки про здійснення щомісячної доплати до пенсії з 01.12.2021 року. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. ( пункт 1 цієї Угоди). Вартість послуг включає назву послуги 1) Робота з діючим законодавством що регулює пенсійне забезпечення військовослужбовців ЗС України: Конституція України, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; рішень Європейського союзу з прав людини. Ознайомлення з правовою позицією Верховного Суду ( 0,15 год * 3 000,00 гр) складає 400,00 грн., 2) Підготовка та направлення запиту до Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області ( 0,2 год. * 3000,00 грн.) складає 600,00 грн.; 3) Підготовка позовної заяви ( 1,0 год * 3000,00 грн) складає 3000,00 грн. Всього : 4000,00 грн. ( пункт 2 Угоди) Згідно з п. 3.1. цієї Угоди оплата з послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється у безготівкову порядку у розмірі 100 % вартості наданих послуг з надання професійної правничої допомоги сплачується протягом 30 діб після ухвалення судом рішення про справі згідно до складеного адвокатом Рахунку-фактури. (а.с.17)

- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10 серпня 2023 року за Додатковою угодою № 1 від 09.08.2023 р., складеного та підписаного позивачем, як Клієнтом, та адвокатом Гайдай Олегом Васильовичем про те, що правнича допомога у період часу з 26.06.2023 р. по 09.08.2023 р., що передбачає підготовку та складання позовної заяви надана в повному обсязі і відповідає переліку послуг що перелічені у п. 2 Додаткової угоди № 1 від _08.2023 року а саме: робота з діючим законодавством що регулює пенсійне забезпечення військовослужбовців ЗС України: Конституція України, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; рішень Європейського союзу з прав людини. Ознайомлення з правовою позицією Верховного Суду впродовж 0,15 години вартості узгодженої послуги що складає 400,00 грн.; підготовка та направлення запиту до Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області впродовж 0,2 годин вартості узгодженої послуги що складає 600,00 грн.; підготовка, складання, підпис позовної заяви та подання до суду впродовж 1 години вартості узгодженої послуги що складає 3000,00 грн. (а.с.15)

- рахунок-фактура № 1 від 10 серпня 2023 р., складеного згідно акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10 серпня 2023 року за Додатковою угодою № 1 від 09.08.2023 р., на суму 4000,00 грн. (а.с.16):

Суд зазначає, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

28.11.2023 року відповідач подав до суду заперечення, в яких вказує на необґрунтованість вимоги Позивача щодо стягнення з Головного управління витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є об`єктивно не співмірним. Зокрема, Головне управління звертає увагу суду, що відповідно до відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справи стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг є справами незначної складності.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленому розміру послуг правничої допомоги з урахуванням заперечень ГУ ПФУ в Одеській області, суд вказує про таке.

Згідно правовому висновку Верховного Суду, висловленому у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Водночас суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та підготовка запиту до пенсійного органу, підготовка позовної заяви не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції. Окрім того, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не вимагає безпосередньої участі сторін, а, отже, і значної затрати часу. Процесуальні документи у справі є однотипними, а тому також не потребують значної затрати часу.

З огляду на викладене, заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованою сумою компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності лише в сумі 1 000,00 гривень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 01.12.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 ( одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп) гривень та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча грн. 00 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна