Рішення № 115242729, 24.11.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15486/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сікер» (далі позивач, ТзОВ «Сікер»), в інтересах якого діє адвокат Шокало Володимир Степанович, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900278/2 від 01.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900279/2 від 01.05.2023;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електроні митні декларації №23UA209170033412U5 та №23UA209170033381U0 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 01.05.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900278/2 та №UA209000/2023/900279/2 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до карток відмови №UA209170/2023/001446 та №UA209170/2023/001448 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості.

На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару в сукупності зросла на 683 737 грн 99 к. Вважає оскаржені рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Рішення про коригування митної вартості від 01.05.2023 №UA209000/2023/900278/2 та №UA209000/2023/900279/2 (митні декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 01.05.2023 №23UA209170033412U5 та№23UA209170033381U0 ), виносились на товари: №1. Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: Батути в комплекті в розібраному вигляді. Під час здійснення митного контролю відповідач опрацював інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено, відповідно до пункту 1.2 контракту від 26.10.2022 №TTC22081368 «Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця». Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар. В проформі-інвойсі від 25.11.2022 №TTC2208167-3 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту. Вказані в графі 44 МД договори на перевезення від 25.04.2023 № 054 та від 24.10.2022 № S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином, неможливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори перевантаження тощо), чим порушено вимоги положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 28.07.2023 (вх. №57660) подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем 31.07.2023 (вх. №58147) подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивачем 01.08.2023 (вх. №58520) подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 21.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Сікер» зареєстроване 09.06.2016 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 40557114.

Між ТзОВ «Сікер» (покупець) та компанією «ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) 26.10.2022 укладено зовнішньоекономічний Контракт №TTC2208136, відповідно до якого предметом є постачання та передача у власність продавцем в порядку та на умовах, визначених зазначеним контрактом, батути (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, що є невід`ємною частиною контракту.

Згідно до Рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208167-3 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 28 787, 20 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТзОВ «Сікер» 01.05.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170033412U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 батути в комплекті в розібраному вигляді).

Позивач разом з митною декларацією №23UA209170033412U5 в якості підстави для застосування основного методу надав до митного контролю такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022; - Рахунок-проформа № ТТС2208167-3 від 25.11.2022 р.;

- Рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2208167-3 від 11.03.2023;

- Банківський платіжний документ №526 від 06.12.2022;

- Банківський платіжний документ №663 від 04.04.2023;

- Договір (заявка-замовлення) на перевезення №054 від 25.04.2023;

- Рахунок-фактура на перевезення №054 від 26.04.2023 р.;

- Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1406-ІСТ від 21.04.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується перевезення №700 від 25.04.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 27.04.2023;

- Коносамент №DK23030461NBOGDNFDI від 19.03.2023;

- Прайс-лист б/н від 25.10.2022;

- Інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів.

На вимогу відповідача позивач подав прайс-лист та інтернет-пропозиції.

Відповідачем 01.05.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900278/2, підставою прийняття якого вказано неможливість визнання заявленої митної вартості, оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Обставини, які зумовили висновки митного органу, вказані у графі 33 рішення, а саме:

Відповідно до пункту 1.2 контракту від 26.10.2022 №TTC22081368 «Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця». Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар. В проформі-інвойсі від 25.11.2022 №TTC2208167-3 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту. Вказані в графі 44 МД договори на перевезення від 25.04.2023 № 054 та від 24.10.2022 № S/2023 не були подані до митного оформлення.

Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори перевантаження тощо).

Згідно до Рахунку-фактури (інвойсу) №ТТС2208167-8 від 11.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 28 068, 63 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТзОВ «Сікер» 01.05.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170033381U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 батути в комплекті в розібраному вигляді).

Позивачем разом з митною декларацією №23UA209170033381U0 в якості підстави для застосування основного методу до митного контролю надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022;

- Рахунок-проформа № ТТС2208167-8 від 25.11.2022 р.;

- Рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2208167-8 від 11.03.2023 р.;

- Банківський платіжний документ №531 від 07.12.2022;

- Банківський платіжний документ №673 від 10.04.2023;

- Договір (заявка-замовлення) на перевезення №056 від 25.04.2023 р.;

- Рахунок-фактура на перевезення №056 від 26.04.2023 р.;

- Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця

договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1408-ІСТ від

21.04.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується перевезення №702 від 25.04.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 28.04.2023 р.;

- Коносамент №DK23030461NBOGDNFDG від 19.03.2023 р.

- Прайс-лист б/н від 25.10.2022;

- Інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів.

На вимогу відповідача позивач подав прайс-лист та інтернет-пропозиції.

Відповідачем 01.05.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900279/2, підставою прийняття якого вказано неможливість визнання заявленої митної вартості, оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Обставини, які зумовили висновки митного органу, вказані у графі 33 рішення, а саме:

Відповідно до пункту 1.2 контракту від 26.10.2022 №TTC22081368 «Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця». Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Не дотримано умов оплати відповідно до п. 4 контракту в частині передоплати за товар. В проформі-інвойсі від 25.11.2022 №TTC2208167-3 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам по контракту. Вказані в графі 44 МД договори на перевезення від 25.04.2023 № 054 та від 24.10.2022 № S/2023 не були подані до митного оформлення.

Таким чином не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори перевантаження тощо).

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900279/2 та №UA209000/2023/900279/2 від 01.05.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем пункту п.1.2 Контракту від 26.10.2022 №TTC22081368, відповідно до умов якого «продавець постачає товар на підставі замовлення Покупця», яке до митного оформлення не подавалось, то суд зазначає, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє декларант. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Як вже зазначено судом вище, статтею 53 Митного кодексу визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів.

Ба більше, частиною п`ятою вказаної статті заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Позивач стверджує, що усі понесені ним за Контрактом від 26.10.2022 №TTC22081368 витрати за товар включені у заявлену митну вартість, а подана до митного контролю рахунок-проформа № ТТС2208167-3 від 25.11.2022 по суті і виконувала роль замовлення.

Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

Доводи відповідача щодо невиконання пункту 2.1 Контракту в частині строків поставки спростовуються такими обставинами: зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136 був підписаний 26.10.2022; рахунок-проформу № TTC2208167-3 виставлено 25.11.2022; 06.12.2022 здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ №526 від 06.12.2022. Згідно Коносаменту №DK23030461NBOGDNFDI від 19.03.2023 товар був відправлений 19.03.2023.

Суд вважає за необхідне зазначити, що строки поставки товару жодним чином не впливають на числові значення митної вартості цього товару.

Більш того, останнім абзацом пункту 7 зовнішньоекономічного контракту № TTC2208136 визначено, що за порушення умов контракту за строками постачання Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості не поставленої партії товару за кожний день прострочення. Таким чином не дотримання строку поставки за відсутності форс-мажору давало б право покупцю звертатись із вимогою про стягнення штрафу, однак як вказано вже вище жодного порушення постачальником допущено не було.

Стосовно доводів відповідача щодо не дотримання умов оплати відповідно до пункту 4 Контракту в частині передоплати за товар, то такі судом до уваги не беруться, оскільки на момент подачі митної декларації зазначена у рахунку-фактурі сума повністю сплачена, що підтверджується доданими до митного оформлення банківськими платіжними документами №526 від 06.12.2022 та №663 від 04.04.2023. Таким чином, відповідач мав усі можливості перевірити заявлену митну вартість.

Оскільки терміни поставки товару ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товару, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що у проформі-інвойсі від 25.11.2022 №ТТС2208167-3 в полі «Примітка» вказано термін поставки 05.03.2022, що передує договірним відносинам за контрактом, яка, як вказує позивач, є допущеною при складанні проформи-інвойсу від 25.11.2022 №ТТС2208167-3 помилкою в даті поставки, правильною є дата 2023-03-05.

Щодо доводів відповідача про те, що вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 25.04.2023 №054 та від 24.10.23 №S/2023 не подані до митного оформлення, у зв`язку з чим не можливо перевірити правильність включення складових митної вартості, суд зазначає таке.

У графі 44 митної декларації №23UA209170033412U9 від 01.05.2023 р. двічі зазначено код « 4301», під якими містяться два документи Договір на перевезення (заявка-замовлення) від 25.04.2023 №054 та Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось.

Суд вказує, що описані відповідачем зауваження жодним чином не стосуються неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду, що ТзОВ «Сікер» на підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу долучило усі необхідні документи.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржених рішеннях про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900278/2 та №UA209000/2023/900279/2 від 01.05.2023.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенням, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 01.05.2023 №UA209000/2023/900278/2 та №UA209000/2023/900279/2 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України та Митного Кодексу, тому такі рішення слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позовні вимоги в цілому.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8 204 грн 86 к., сплаченого за платіжним дорученням №458 від 05.07.2023.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (вул. Львівська, буд. 2, офіс 101, с. Гостинцеве, Мостиський район, Львівська область, 81332, код ЄДРПОУ 40557114) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 01.05.2023 №UA209000/2023/900278/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 01.05.2023 №UA209000/2023/900279/2.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (вул. Львівська, буд. 2, офіс 101, с. Гостинцеве, Мостиський район, Львівська область, 81332, код ЄДРПОУ 40557114) 8 204 (вісім тисяч двісті чотири) грн 86 к., судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома