Рішення № 115240670, 27.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокуСправа №160/24294/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р. із здійсненням перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 20.03.2023 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо включення для обчислення пенсії за віком заробітної плати з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р., з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р;

- зобов`язати відповідача здійснити з 20.03.2023 року перерахунок розміру пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 01.10.92 р. по 28.09.97 р. та з 01.07.2003 р. по 30.09.2009 року.

Позовні вимоги у заявах по суті обґрунтовані протиправними діями відповідача, який при призначенні з 20.03.2023 року не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р., а також без його волевиявлення включив для обчислення пенсії за віком заробітної плати з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р., з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в відповідача та з 29.09.2009 року отримував пенсію по інвалідності та продовжував працювати. Станом на 29.09.2009 року відповідачем для обчислення заробітної плати за період з 01.10.92 р. по 28.09.97 р. та з 01.07.2003 р. по 30.09.2009 року.

За заявою позивача останнього з 20.03.2023 року переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Із розрахунку стажу за пенсійною справою позивача слідує, що період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р. не зараховані до пільгового стажу за Списком №1.

Мотиви відмови в зарахуванні цих періодів до пільгового стажу позивача викладені відповідачем, у тому числі, у відзиві на позовну заяву та обумовлені тим, що роботу, яку позивач виконував до призову на службу не відносилася до посад, що дає право на призначення пенсії за Списком №1, а також відсутністю атестації робочих місць на підприємстві й не зайнятість повний робочий день під землею в гірничому виробництві в деяких спірних періодів.

Також встановлено, що при призначенні пенсії за віком для обчислення її розміру відповідачем врахована заробітна плати за період з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р. та з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. Пільговий стаж за Списком №1 (під землею) 12 років. Всього для розрахунку - 37 років 06 місяців 17 днів.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, оскільки і Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку (пункт 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383).

Відповідно до записів трудової книжки позивача, останній у період з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р. виконував роботу за посадами, які віднесені до Списку №1 (підземні роботи) виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, що фактично й не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача на відсутність атестації робочих місць судом до уваги не приймається, оскільки непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічний висновок зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

За таких обставин, наведені відповідачем мотиви щодо не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача за Списком № 1 (підземні роботи) у силу встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжці останнього наявні усі необхідні відомості, які визначають її право на зарахування вказаних періодів саме до пільгового стажу за Списком № 1.

Із приводу ж тверджень відповідача, що до пільгового стажу зараховується служба в армії виключно у випадку, якщо особа виконувала на посадах, які відносяться до посад, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 саме до призову на службу суд зазначає, що обчислення пільгового стажу за законодавством, що діяло раніше, проводилося відповідно до пунктів 108-120 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590. Зокрема пунктом 109 значеного положення передбачається, що при призначенні пенсії на пільгових умовах зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею.

А відтак, ураховуючи, що після періоду служби в армії з 25.12.89 р. по 14.10.91 р. позивач виконував роботу за посадою, яка віднесена до Списку №1 то цей період підлягає зарахуванню як до його пільгового стажу за Списком № 1.

За унормуванням ч. 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частин 4, 6 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою-третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

У статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено особливості обрахування розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям, зокрема такий розмір встановлено у 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ці положення поширюються на працівників, зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що стаж позивача на підземних роботах у шахті за Списком № 1 складає понад 15 років.

Отже, оскільки позивач відпрацював на підземних роботах у шахті за Списком № 1 понад 15 років, то він має право на обчислення пенсії за віком з урахуванням особливостей, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям.

Стосовно позовних вимог із приводу визнання протиправними дії відповідача щодо включення для обчислення пенсії за віком заробітної плати з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р., з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р. суд виходить із того, що при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачем не просив останнього врахувати цей період для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітною плати.

Не заперечується відповідачем, що ці дії вчинені ним з власної ініціативи.

Натомість, Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 року у справі №160/1052/18 зазначив, що при перерахунку пенсії, переходу з одного виду пенсії на інший орган пенсійного фонду за бажанням пенсіонера застосовувати ті періоди заробітної плати, які будуть найбільш вигідними для пенсіонера.

Чинне законодавства не наділяє орган ПФУ право самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.

Зрештою, зважаючи, що при зверненні до відповідача позивач не виявляв бажання для обчислення пенсії за віком врахувати періоди заробітної плати з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р., з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р., суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності дій органу ПФУ в цій частині позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період проходження військової служби з 25.12.89 р. по 14.10.91 р., а також періодів роботи з 28.12.91 р. по 31.01.92 р., з 10.09.93 р. по 26.12.93 р., з 02.07.96 р. по 16.07.96 р ., з 17.02.97 р. по 27.02.97 р., з 28.06.97 р. по 04.07.97 р., з 19.07.97 р. по 23.07.97 р., з 26.07.2011 р. по 06.08.2001 р., з 17.11.2004 р. по 26.05.2005 р., з 11.08.2008 р. по 17.09.2008 р., з 17.09.2009 р. по 17.10.2009 р. із здійсненням з 20.03.2023 року перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком заробітної плати з 01.07.2000 р. по 31.10.2018 р., з 01.10.2022 р. по 31.10.2022 р., з 01.12.2022 р. по 31.12.2022 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 20.03.2023 року перерахунок розміру пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 01.10.92 р. по 28.09.97 р. та з 01.07.2003 р. по 30.09.2009 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три), 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна