Рішення № 115240561, 27.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Справа № 160/23802/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

18 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо врахування при призначенні та виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимального розміру пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміном, починаючи з 27.03.2023 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Вказує, що при призначенні пенсії позивачеві відповідач обмежив її максимальним розміром. На думку позивача, обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, оскільки норма, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами, а саме: частина сьомастатті 43 Закону №2262-ХІІвтратила чинність з часу проголошенняРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, яким ця норма визнана неконституційною, відтак, вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на наведене, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо його пенсійного забезпечення, проте, відповідач у відповіді зазначив про правомірність дій пенсійного органу. Не погоджуючись з наданою відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 14.07.2022 року отримано копію ухвали суду від 16.10.2023 про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та з 27.03.2023 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII) у сумі 20930,00 грн.

З 27.03.2023, відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності встановлено, що при призначенні позивачеві пенсії враховано такі складові: основний розмір пенсії 100% грошового забезпечення у розмірі 19872,58 грн, з урахуванням доплати 24840,73; інвалід війни 1 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 1 гр. (ст.7) (з 01 по 26) 877,71 грн.; інвалід війни 1 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 1 гр. (ст.7) (з 27 по 31) 168,79 грн.; інваліди війни 1 гр./при виконанні обов`язків в/с 70, 00 грн., внаслідок чого загальний розмір пенсійної виплати склав 25957,23 грн.

Разом з тим, під час призначення позивачеві пенсії відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром - 20930,00 грн.

11.07.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій, зокрема, просив здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Листом «Про надання інформації» від 16.08.2023 за №39124-30646/Б-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідь на означене звернення позивача повідомило, що з 27.03.2023 виплата пенсії проводиться у розмірі 20930,00 грн., який обчислено з урахуванням статті 43 Закону №2262. Оскільки пенсія призначена з 27.03.2023 на підставі його заяви від 20.02.2023, яка надійшла на адресу 27.03.2023, провести нарахування його пенсії без обмеження максимальним розміром підстави відсутні.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 вказане положення Закону №2262-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

З дати ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України і до дня вирішення цієї справи по суті частина сьома статті 43 Закону №2262-XII змін не зазнавала.

Аналогічне ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ за змістом нормативне положення міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI).

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) вказане положення Закону №3668-VI визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Абзацем другим статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, наразі відсутня норма права, яка б передбачала обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 27.03.2023.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 27.03.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 27.03.2023, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 листопада 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков