Ухвала суду № 115238551, 23.11.2023, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2210/23

н/п 1-кп/766/1944/23

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

23 листопада 2023 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинувачених в режимі відеоконференції ОСОБА_6 , ОСОБА_7

під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05.06.2023 року за №12023231040001110 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились, а також тяжкістю злочину, який їм інкримінується.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.

В провадженні суду перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2023 року продовжено строк «тримання під вартою» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на строк не більше 60 днів до «25» листопада 2023 року включно.

Станом на 23.11.2023 р. судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, його завершення до спливу продовженого строку неможливо, оскільки в ході судового розгляду необхідно дослідити докази, вирішити наявні у учасників судового розгляду доповнення, для чого судовий розгляд підлягає продовженню.

Згідно з п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

В межах вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не вирішується питання про доведеність або недоведеність вини особи в обсязі висунутого обвинувачення, не перевіряє докази, що підтверджують або спростовують винуватість особи, що є предметом перевірки під час судового розгляду справи та вирішується судом при ухваленні відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність достовірних відомостей про наявність міцних соціальних зв`язків, як то перебування на утриманні неповнолітніх дітей, перебування в офіційному шлюбі або наявність офіційного місця роботи, що слугувало б запобіжником до пошуку незаконних джерел прибутку та було достатнім стримуючим фактором; ризик продовження протиправної поведінки; судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинувачених, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що їх здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Обставини, на які посилаються захисники та обвинувачені не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особи обвинувачених, тяжкості злочинів, які їм інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 21.01.2024 року) із визначенням застави.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (абзац 1 ч. 3ст. 183 КПК України). Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , майнового і сімейного стану обвинувачених, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200,00 грн. і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Керуючись ст. 27, 176-178, 183, 197, 314-317,369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою продовжити на строк не більше двох місяців по 21 січня 2024 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, у разі внесення якої обвинувачений буде звільнений з під варти.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

При внесенні застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі порушення покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та судом буде вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали становить шістдесят діб по 21.01.2024 року включно.

Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою продовжити на строк не більше двох місяців по 21 січня 2024 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, у разі внесення якої обвинувачений буде звільнений з під варти.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

При внесенні застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі порушення покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та судом буде вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали становить шістдесят діб по 21.01.2024 року включно.

Копію ухвали надіслати ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання в частині забезпечення тримання обвинувачених в місці попереднього ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченими, їх захисниками, прокурором протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

СуддяОСОБА_8