Рішення № 115237408, 28.11.2023, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5586/23

РІШЕННЯ

іменем України

"28" листопада 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

встановив

в жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. При цьому позивач посилався на те, що постанова серіїБАВ №194236від 25.09.2023року,є незаконноюта такою,що підлягаєскасуванню,оскількиправил дорожньогорухувін непорушував,а дії поліцейського Обухівського районного відділу поліції ГУНП в Київській області при її винесенні були протиправними.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.09.2023 року поліцейським Обухівського районного відділу поліції ГУНП в Київській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 194236, в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

З даної постанови вбачається, що позивач 25.09.2023 року, на трасі Р-09 Миронівка-Канів ОСОБА_1 керував транспортним засобом фургоном молотонажним-В марки OPEL MOVANO реєстраційний номер НОМЕР_1 , та своєчасно не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КпАП України.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, у зв`язку із порушенням вимоги щодо процедури розгляду справи та прийняття відповідного рішення, провадження в адміністративній справі здійснювалося з грубими процесуальними порушеннями вимоги ст.ст. 280, 283, 286 КУпАП. Крім того, відсутні докази, зібрані відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, яке спричинило зупинку транспортного засобу. Позивачу не роз`яснено його права, представник поліції йому не представився, не роз`яснено причину зупинки та не роз`яснено, що саме він порушив. Видано постанову, яка не читається та не видно хто саме складав постанову і які правила дорожнього руху були порушені. Позивач вказує на те, що він є наймачем транспортного засобу а не власником, тому не може відповідати за порушення п. 31.3 б правил дорожнього руху, крім того даний транспортний засіб не повинен проходити обов`язковий технічний контроль.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року було відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду.

Представник позивача адвокат Пилипенко Р.Б. в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 25.09.2023 року поліцейським Обухівського районного відділу поліції ГУНП в Київській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 194236, в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

З даної постанови вбачається, що позивач 25.09.2023 року, на трасі Р-09 Миронівка-Канів ОСОБА_1 керував транспортним засобом фургоном молотонажним-В марки OPEL MOVANO реєстраційний номер НОМЕР_1 , та своєчасно не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КпАП України.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Так, диспозицією ч.3 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

Як слідує з п.31.3 «б» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Частиною 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобіль це колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. Автомобільний транспортний засіб колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно.

Вимоги про обов`язковий технічний контроль транспортних засобів регламентовано Законом України «Про дорожній рух», а порядок його проведення та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137.

Так, відповідно до ст.29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.35 Закону України «Про дорожній рух», обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Частина 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:1)для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності)вантажопідйомністю до 3,5тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років -кожні два роки; 2) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; 3) для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

У той же час, ч. 2 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

З наведеного вище слідує, що основною підставою для проходження легковими автомобілями обов`язкового технічного контролю, є використання транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, в тому числі таксі, тобто фактично використання таких транспортних засобів у комерційних цілях. Питання щодо наявності або відсутності у особи обов`язку забезпечити обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, а також строк, з якого ця особа ним користується, не мають правового значення для настання відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 27.02.2014 року, повна маса транспортного засобу марки «OPEL MOVANO реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 3300 кг. Позивачне використовує його для отримання прибутку, даний факт не спростував належними та допустимим доказами відповідач.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем не підтверджений належними та допустимими доказами, як і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст.ст.248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що стороною відповідача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх сукупності та логічному взаємозв`язку факт вчинення позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, порушення вимогп.31.3 Б, а відтак не доведено й правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 121 КУпАП, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Доказів понесених позивачем по сплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. в наявних матеріалах справи не вбачається.

Відповідно до квитанції 9319-9581-3583-2723 від 05.10.2023 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст.9,251,252,280,289 КУпАП, ст.ст.2,6,9,20,72,73,76,77,90,139,241-244,246,286 КАС України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2023 року серії БАВ за №194236 відносно ОСОБА_1 .

Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач. 3 ст. 121 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області судові витрати 536 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Ротар