Ухвала суду № 115226000, 28.11.2023, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1865/23

Номер провадження 1-кс/194/392/23

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

28 листопада 2023 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, який перебуває на обліку в центрі зайнятості, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-04.07.2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 11.12.2020 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 27.11.2023 року близько 13:10 год., знаходились поблизу будинку АДРЕСА_2 . У вказаний час ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побачили ідучого у дворі вказаного будинку раніше невідомого їм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в напрямку будинку АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_9 , та малось у нього при собі, для чого останні вступили у злочинну змову. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , почали намагатись зупинити ОСОБА_9 в усній формі, а саме казали йому зупинитись, однак ОСОБА_9 здогадався про злочинні наміри ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та почав бігти від них у напрямку свого місця мешкання буд. АДРЕСА_3 . Коли ОСОБА_9 біг між другим та третім під`їздами у дворі буд. АДРЕСА_2 , то послизнувшись впав на спину. В свою чергу ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, діючи з корисливих мотивів наздогнавши ОСОБА_9 у місці де він впав, приблизно о 13.15 год., 27.11.2023 року поблизу площадки, що розташована між другим та третім під`їздом у дворі буд. АДРЕСА_2 , стали втрьох умисно наносити ОСОБА_9 , тілесні ушкодження, а саме наносити удари кулаками руками та ногами в область голови та тулуба, тим самим намагаючись припинити спроби ОСОБА_9 на активне чинення опору їх злочинним діям, та схилити його волю на виконання їх злочинних дій, а саме не чинення перешкод з відкритого викрадення чужого майна. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_6 став вимагати у нього передати йому, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 свої особисті речі та грошові кошти. В свою чергу ОСОБА_9 розуміючи те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 переважають його у кількості та фізичній силі, дістав з нагрудної кишені своєї куртку належний йому мобільний телефон марки «Samsung» модель GT-S5830, який висмикнув з його рук ОСОБА_6 , продовжуючи наносити потерпілому удари. Всього під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 останньому було нанесено по голові та тулубу кулаками рук та ногами ОСОБА_6 не менш ніж 13 ударів, з яких 2-3 удари кулаками рук та 10 ударів ногами, ОСОБА_7 не менш ніж 5-6 ударів ногами, ОСОБА_8 не менш ніж 5-7 ударів, які не реагуювали на прохання ОСОБА_9 припинити злочинні дії.

Злочинні дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були помічені ОСОБА_12 , яка стала робити їм зауваження з приводу вчинення відносно ОСОБА_9 кримінального правопорушення, та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відкрито викравши чуже майном яке належить ОСОБА_9 втекли з місця скоєння кримінального правопорушення.

Таким чином ОСОБА_6 діючи повторно, умисно, відкрито, з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, викрав чужемайно,яке належить ОСОБА_9 ,а саме:мобільний телефонмарки «Samsung» модель GT-S5830, вартістю 1000 гривень та курячими крильцями вагою півтора кілограми, вартістю 117 гривень.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_11 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій садна, гематоми обличчя, забій правої кісті та матеріальну шкоду на суму 1117 гривень.

З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зникли, викраденим майном розпорядились на свій розсуд.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробампідозрюваного ОСОБА_6 переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,незаконно впливатина потерпілого,свідків уцьому жкримінальному провадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Наголошує, на тому, що підозрюваний не працює, раніше судимий. Просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що він потерпілого не бив та телефон у нього не забирав. Дане правопорушення не вчиняв. Просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він бажає працювати та допомагати бабусі, якій виповнилось 83 роки та з якою він мешкає.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на практику ЄСПЛ. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, ризики не доведені, підозра не обґрунтована, та докази додані до клопотання є недопустимими.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2023 року за №12023041400000472 за ч. 4 ст. 186 КК України.

27.11.2023 року о 14-00 год. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

28.11.2023 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 27.11.2023 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2023 року; протоколами огляду місця події від 27.11.2023 року; протоколом огляду предмету від 28.11.2023 року; протокол допиту свідків ОСОБА_13 від 28.11.2023 року, ОСОБА_14 від 27.11.2023 року, ОСОБА_12 від 27.11.2023 року; протоколами огляду предметів від 27.11.2023 року; постановами про визнання речовим доказом від 27.11.2023 року та від 28.11.2023 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке у відповідності зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.

Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний на утриманні нікого не має, не одружений, а тому перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному правопорушенні обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 , будь-яким чином може впливати на вказаних осіб, з метою зміни чи викривлення показів на його користь.

Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який раніше судимий, у тому числі за вчинення умисного корисливого злочину, має непогашену судимість, не працює, а отже не має джерела доходу, свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, характеру, обставин та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість підозри не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника та підозрюваного щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Також, як слідує з практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного (обвинуваченого) таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Крім того, згідно зістаттями 7-9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, отже менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Слідчий суддя наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Також, з урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчиненого із застосуванням насильства, тому слідчий суддя, вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому вважає за доцільне обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_6 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 24 січня 2024 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 24 січня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1