Рішення № 115225858, 20.11.2023, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2276/23

Провадження №2/190/547/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої - судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Описова частина:

17.10.2023 р. до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, у якому просить стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь 250 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що 10.04.2021 року м. П`ятихатки локомотив ВЛ-8-1014 під керуванням машиніста ОСОБА_3 скоїв наїзд на ОСОБА_4 , який від отриманих травм загинув на місці пригоди. Вказані обставини було встановлено Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.09.2023 у справі №190/997/23. Локомотив ВЛ81014 перебуває на балансі структурного підрозділу "Дніпровське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", а машиніст ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах з АТ "Укрзалізниця". Хоч на момент ДТП батьки ОСОБА_5 були розлучені, фактично вони проживали в одному невеликому населеному пункті, що дозволяло їм постійно бачитися та спілкуватися. Внаслідок смерті батька позивач назавжди позбавлений можливості отримувати від нього підтримку та допомогу як моральну так і матеріальну і жодні зусилля з його сторони не зможуть виправити ситуацію, що склалася. Позивач не зможе отримати від батька пораду, не зможе запросити на святкування радісних подій в житті або розраховувати на допомогу в негативних подіях. Сталий життєвий устрій позивача непоправно змінено з незалежних від нього обставин. Він втратив можливість тривалого життєвого зв`язку з батьком, а зв`язок з батьками є важливим для будь-якої людини, незалежно від віку. ОСОБА_5 в малолітньому віці, тому в більшій мірі потребує батьківської поради та настанов. ОСОБА_5 відчуває біль, страждання та гостре відчуття несправедливості, оскільки батько загинув неприродною смертю внаслідок трагічної випадковості і жодних передумов до його втрати не було. Враховуючи, що смерть батька відбулась в малолітньому віці, ОСОБА_5 доведеться жити без батька більшу частину життя. Щодо часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану - попередній стан ніколи не може буги відновлений, оскільки смерть є невідворотною і непоправною втратою. Смерть батька спричиняє страждання для ОСОБА_5 , як і для будь-якої людини, не може не спричиняти зміну в психоемоційному стані дитини.

Щодо характеру та обсягу страждань - емоції пов`язані зі смертю є особливими емоціями, які неможливо порівняти з будь-якими іншими стражданнями через їх глибину і тяжкість.

Передчасна смерть батька стала різкою психотравматичною подією для сина. Особливу увагу заслуговує тс, що страждання позивача, пов`язані зі смертю батька, є не «одномоментними», а «триваючими», тому що його втрата є непоправною подією в житті.

Встановити ціну людського життя неможливо, як і неможливо точно оцінити завдану моральну шкоду, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. З урахуванням наведеного вище, невідновності заподіяної шкоди, її тривалості та глибини страждань, позивач оцінює розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 250 000 грн. Такий розмір є розумним і справедливим і зможе хоча б частково допомогти в організації свого житія після тяжкої втрати.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Губорєва Я.А. просила відмовити у задоволенні позову. Зазначивши, що не заперечує того, що внаслідок смерті батька малолітній син загиблого ОСОБА_2 зазнав моральних страждань, обумовлених втратою близької людини. Згідно акту службового розслідування аварії від 19.04.2020року проведеного посадовими особами ПАТ «Українська залізниця» об`єкти залізничного транспорту на момент аварії знаходились в справному стані, дії локомотивної бригади визнано вірними та оперативними, в даному випадку вини залізниці не вбачається, травмування сторонньої особи ОСОБА_4 сталося через особисту необережність потерпілого. Дії локомотивної бригади ТД П`ятихатки Дніпровського локомотивного депо в складі машиніста електровоза ОСОБА_3 , помічника машиніста електровоза ОСОБА_6 відповідають вимогам посадової інструкції та вимогам нормативних документів з безпеки руху поїздів. Вини локомотивної бригади в даній події не вбачається. Відкрите за фактом смерті потерпілого ОСОБА_4 кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України-встановлена відсутність в діях машинста електровоза ОСОБА_3 та помічника машиніста ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Слідством також встановлено, що сама аварія сталася внаслідок грубої необережності потерпілого ОСОБА_4 . Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується. АТ «Укрзалізниця» є державною компанією та як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси,перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, з 24.02.2022 року несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення оплачуваних пасажирських і вантажних перевезень.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 року - представнику відповідача відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Мотивувальна частина. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого розуміють, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до статті 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою та страждань у зв`язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона має довести доказами обставини на які вона посилається, обґрунтовуючи позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

З акта службового розслідування аварії від 19.04.2021 вбачається, що 09.04.2021 року під час слідкування з поїздом №4705 (ВЛ8-1014) вагою 184 т.8 осей одиночним складом на ст.П`ятихатки-Стикова (відправлення з північного парку ст.П`ятихатки) при наближенні до поста безпеки охороняючого переїзду по 72 км. зі швидкістю 50 км/год., розпочав виконання випробування гальм на ефективність. В цей час раптово із-за опори контактної мережі на близькій відстані від локомотива вийшов сторонній чоловік та став спиною до поїзда на міжрейковий простір непарної колії на 72 км ПК6 перегону П`ятихатки-П`ятихатки-Стикова. Для попередження наїзду на сторонню особу машиніст електровоза ОСОБА_3 негайно застосував екстрене гальмування із подачею писку під колісні пари та сигналу великої гучності, але через малу відстань наїзду уникнути не вдалося. Поїзд №4705 зупинився о 04:52 на 72 ПКЗ. По команді машиніста електровоза, помічник електровоза ОСОБА_6 направився для огляду місця події, де виявив стороннього чоловіка без ознак життя. Дії працівника залізниці визнано вірними та оперативними. Смертельне травмування сторонньої особи, ОСОБА_4 1986 р.н. 10.04.2021 року сталося через особисту необережність потерпілого, внаслідок порушення ним «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, що затвердженні наказом Міністерства транспорту україни від 19.02.1998 №54 (зі змінами №1059 від 22.11.2007) (а.с. 46-48).

Згідно постанови заступника начальника СВ ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.04.2021 кримінальне провадження № 12021041560000065 від 10.04.2021 року за ч. 3 ст. 276 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України (а.с 11-12).

Згідно довідки АТ «Українська залізниця» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» локоматив ВЛ8 №1014 перебуває на балансі структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_3 працює у структурному підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаді машиніст електровоза з 20.09.2013 р. по теперішній час (а.с.13)

Аналіз доводів сторін, висновки суду

З`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.

Встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду, незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди ( постанова ВП від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц)

Оскільки судом не встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого, позивач, як представник неповнолітньої дитини загиблого, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Суд погоджується з тим, що дитині позивача завдано моральну шкоду, яка викликана передчасною смертю його батька, що є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань, враховуючи його вік, та оскільки що згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відновити становище, яке існувало до смерті батька у житті дитини неможливо.

Суд також враховує, що смертельне травмування ОСОБА_4 сталося внаслідок порушення ним пункту 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року №54.

Відповідно до пункту 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, пішоходам забороняється ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п`яти метрів.

Факт порушення вказаних правил підтверджується матеріалами кримінального провадження №120180600500000578 від 02.05.2018, зокрема, актом службового розслідування аварії від 10.04.2021; постановою про закриття кримінального провадження від 30.04.2021 р.

За таких обставин, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини загиблого, суд врахує глибину та тривалість моральних страждань дитини, яких вона зазнала внаслідок смерті батька у результаті дії джерела підвищеної небезпеки, грубу необережність потерпілого, що сприяла виникненню шкоди, дійшов висновку про стягнення з АТ «Українська залізниця» 100 000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди позивачу, яка діє в інтересах малолітньої дитини, який у даному конкретному випадку відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору та із заявлених 250 000 гривень судом стягнуто 100 000 гривень, суд стягує із відповідача в дохід держави судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1000 гривень.

Керуючись статтями 141, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 100000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева