Ухвала суду № 115221258, 28.11.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-з/712/66/23

Справа № 712/12575/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Корпорації «Житлобудінвест-1» про стягнення грошових коштів.

Крім того, подала до суду заяву про забезпечення вище вказаного позову, шляхом накладення арешту на майно та заборони його відчуження, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є кінцевими беніфіціарними власниками Корпорації «Житлобудінвест-1». В обгрнутування заяви вказала, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за юридичною особою Корпорація «Житлобудінвест-1» відсутні зареєстровані об`єкти нерухомого майна. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим беніфіціарним власником Корпорації «Житлобудінвест-1» є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , керівником та підписантом є ОСОБА_3 . Статутний капітал 5000 гривень. Відповідно до договору № 15 про дольову участь у будівництві багаторівневих підземно-наземних гаражів по АДРЕСА_1 , договір укладено між Корпорацією «Житлобудінвест-1» в особі генерального директора Шелегона Михайла Володимировча та ОСОБА_2 . Грошові кошти згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 30 від 17.08.2011 отримані також директором ОСОБА_3 . Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить кінцевим беніфіціарним власникам відповідача може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав. А тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно виключить всі можливі ризики невиконання можливого рішення суду в даній справі.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши подану заяву, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

При цьому, варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований видзабезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

За змістом заяви заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є кінцевими беніфіціарними власниками Корпорації «Житлобудінвест-1».

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить жодних доказів наявності у відповідача та його кінцевих беніфіціарних власників на час розгляду заяви рухомого та нерухомого майна, його вартість та співмірність його вартості заявленим позовним вимогами. Крім того, арешт накладається на власність сторони по справі, а не на майно засновника чи його кінцевого беніфіціарного власника.

Враховуючи викладене, що невжиття заходів забезпечення позову не зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також враховуючи права та інтереси третіх осіб, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою заявою у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову призведуть до утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду.

Керуючись ст.ст..151-153, 208-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: