Рішення № 115212965, 20.11.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5866/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Мироненко Д.Д.

з участю:

секретаря Курилюк А.І.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявлених вимог.

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

У вимогах заяви заявник просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування заявника на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що протягом 22 років вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із своїм чоловіком ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Заявник вказує, що її чоловік - ОСОБА_3 , був учасником ліквідації наслідків аварії 1 категорії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а відтак йому було видано посвідчення, згідно якого останній мав право на пільги передбачені ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З метою отримання пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 подала заяву від 25.01.2023 року, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області у перерахунку пенсії їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю доказів перебування на утриманні та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 26.07.2023 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

17.10.2023 року представником заявника було подано до суду клопотання про долучення доказів до початку слухання справи по суті та про виклик і допит свідків, які протокольною ухвалою суду від 20.11.2023 року були задоволені.

Позиція учасників по справі.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити. ОСОБА_1 додатково зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 до моменту смерті отримував пенсію в сумі 15000 грн., що є істотно більшою від суми пенсії, яку отримує вона.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Пентек Анастасія подала до суду письмові пояснення, я у яких зазначила, що відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного од управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивачки за принципом екстериторіальності) прийнято рішення за № 913070199978 від 31.01.2023 р. про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки згідно наданих документів заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий чоловік ОСОБА_3 згідно довідки житлового господарствазареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . До заяви ОСОБА_1 надала акт обстеження матеріально-побутових умова домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 23.01.2022р., який не передбачений чинним законодавством. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

На підтвердження факту перебування на утриманні заявником ОСОБА_1 були подані наступні документи.

Згідно свідоцтва серія НОМЕР_1 від 20.12.2018 року, заявник перебувала у зареєстрованому шлюбі із своїм чоловіком ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 01.04.2022 року та свідоцтвом про поховання №16325 від 01.04.2022 року.

ОСОБА_3 , був учасником ліквідації наслідків аварії 1 категорії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 27.01.2020 року.

Внаслідок ліквідації ОСОБА_3 отримав ушкодження здоров`я, що підтверджується наступними документами довідка від 13.12.1990 року №000057; довідка від 18.12.1992 року № 23; постанова № 5 від 21.03.2008 року та довідка № 002653 від 11.06.2008 року, довідка серія ЛВА-2 N 002653, довідка серія ЛВА-1 № 389678; висновок про умови праці від 11.06.2008 року: експертний висновок від 26.09.2022 року.

Як наслідок зазначених ушкоджень ОСОБА_3 посвідчення серії № НОМЕР_4 від 11.07.2008 року.

Актом від 31.05.2022 року, виданого ЛКП «Айсберг» встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом до його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до акту від 23.01.2023 року виданого ЛКП «Айсберг» встановлено, що зі слів сусідів , ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 до його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до виписки із рахунку ОСОБА_1 за період із 04.03.2019 року по 14.02.2022 року вона отримувала від ОСОБА_3 здійснені перекази грошових коштів на загальну суму 158 665 грн. 50 коп.

Копією акту обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації № 4084 встановлено, що належний ОСОБА_1 на праві власності будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 був зруйнований внаслідок бойових дій.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 350493021, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок у АДРЕСА_4 та на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_5 .

Відповідно до копії довідки про доходи № 377696708030 2711 пенсіонер ОСОБА_1 отримувала пенсію в наступних розмірах:

-у період з січня 2018 року по березень 2018 року в розмірі 1578,72 грн.;

-у період з квітня 2018 року по листопад 2018 року в розмірі 1579,03 грн.;

-у період з грудня 2018 року по лютий 2019 року в розмірі 1624,03 грн.;

-у березні 2019 року в розмірі 2929,12 грн.;

-у квітні 2019 року в розмірі 2929,11 грн.;

-у період з травня 2019 року по червень 2019 року в розмірі 1724,03 грн;

-у період з липня 2019 року по квітень 2020 року в розмірі 2000 грн;

-у період з травня 2020 року по березень 2021 року в розмірі 2100 грн;

-у період з квітня травня 2020 року по лютий 2021 року в розмірі 2100 грн;

-у період з березня 2021 року по травень 2021 року в розмірі 2200 грн;

-у червні 2021 року в розмірі 2442,64 грн.;

-у період з липня 2021 року по листопад 2021 року в розмірі 2583,12 грн;

-у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року в розмірі 2783,12 грн.

Судом також встановлено, що відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, 200 надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення за №00 913070199978 від 31.01.2023 р. про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки згідно наданих документів заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий чоловік ОСОБА_3 згідно довідки житлового господарствазареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що є донькою заявниці ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 та зазначила, що її мати перебувала на утриманні у свого чоловіка.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_4 зазначили, що померлий ОСОБА_3 перераховував заявниці ОСОБА_1 допомогу у вигляді грошових коштів, проте у якому розмірі та з якою періодичністю вони не знають.

Мотиви прийняття рішення судом

Стаття 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до частин 1-3 статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація уразі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Право на щомісячну компенсацію вразі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, які були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема, органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі N 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі N 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі N 210/2422/16-ц, підстави для відступу від якого відсутні.

Вирішуючи питання про наявність утриманства слід застосовувати ознаку "утриманства", визначену Конституційним Судом України в рішенні від 03 червня 1999 року №5-рп/99. Зокрема те, що визначальною ознакою поняття "утриманство" має бути наявність такого фактичного рівня забезпеченості громадянина, який відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України є нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, станом на момент смерті чоловіка заявниці, в Україні складав 1934 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"), а розмір її пенсії складав більше 2783,12 гривень, що вказує на те, що заявниця мала і має в наявності більший фактичний рівень забезпеченості, ніж прожитковий мінімум.

Крім того, судом встановлено, що протягом останніх п`яти років, заявник ОСОБА_1 отримувала пенсію, у розмірі, що перевищував прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який був визначений законами України про державний бюджет.

А тому суд не може погодитись із тим, що заявниця перебувала в умовах потреби "утриманства" і була на повному утриманні її чоловіка. З огляду на істотну ознаку "утриманства" факт перебування на утриманні не може підтверджуватись лише тим, що чоловік заявниці отримував більшу від неї пенсію.

Аналогічні правові висновки містяться і у постанові Верховного Суду 18.04.2018 у справі N 165/325/17, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Факт отримання від померлого чоловіка допомоги, що була для заявниці постійним і основним джерелом засобів до існування, заявницею не доведено. Заявницею навіть не доведено необхідності отримання такої допомоги та надання такої допомоги померлим, і що така допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Заявниця зазначала у своїх поясненнях в судовому засіданні, що чоловік за станом здоров*я нікуди з дому не виходив, а відтак перерахування чоловіком частини пенсії на її рахунок, розцінюється судом як використання спільних коштів подружжя на потреби сім*ї.

Суд відзначає, що для встановлення факту перебування на утриманні не достатнім буде довести втрату основного джерела доходів, джерело доходів повинно бути саме основним джерелом засобів до існування, а не просто основним джерелом доходів.

При цьому, судом встановлено, що протягом останніх п`яти років перед смертю чоловіка, заявник ОСОБА_1 отримувала пенсію, у розмірі, що перевищував прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який був визначений законами України про державний бюджет.

Суд не надає віри показанням свідка ОСОБА_6 , оскільки остання є дочкою заявника, а відтак є заінтересованою в результатах розгляду справи особою.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , оскільки останні хоча й зазначили, що заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні у свого померлого чоловіка ОСОБА_3 , однак не могли вказати конкретних розмірів допомоги, яку надавав ОСОБА_3 дружині, конкретних розмірів доходів, які отримувала ОСОБА_1 та її померлий чоловік.

Крім того, суд не бере до уваги наявні в матеріалах справи акти, які видані ЛКП «Айсберг», оскільки такі були складені зі слів свідків.

Щодо наданого заявником акту обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації № 4084, суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини стосовно компенсації вартості зруйнованого внаслідок бойових дій майна регулюються законом України від 23.02.2023№ 2923 "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" та постановами Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624 "Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», . № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд». та не є предметом розгляду вказаної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Крім того, в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів про розмір пенсійного забезпечення померлого чоловіка заявниці. В той же час, суд припускає, що останній міг отримувати пенсію в розмірі 15000 грн ,як було зазначено заявницею в судовому засіданні. Дійсно, загально відомим є факт щодо підвищеного розміру пенсійного забезпечення в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, яким держава компенсує таким чином погіршення здоров`я, надаючи спеціальний статус та спеціальний розмір пенсійного забезпечення. Однак, сам по собі великий розмір пенсії у померлого та факт сумісного проживання з ним, не можуть бути підставою для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

На думку суду, заявником не надано доказів на підтвердження своїх вимог, а факт періодичного отримання від чоловіка допомоги у вигляді грошових коштів не є беззаперечним доказом того, що заявник перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_3 .

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених у сукупності доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, а також враховуючи правові позиції вищих судів України,суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 263, 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 листопада 2023 року.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.