Ухвала суду № 115212624, 20.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17769/23

Провадження № 1-кп/761/3013/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені 14.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021100000000017 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилівка, Красногвардійського району, Автономної Республіки Крим, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримані одна неповнолітня дитина, директор ТОВ «ДСК ГРУПП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримані одна малолітня дитина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , заступник начальника відділу технічного нагляду КП «Київжитлоспецексплуатація», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянки України, вищою освітою, заміжньої, директор ТОВ «МАСКІРА БУД», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України

ВСТАНОВИВ

23 травня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021100000000017 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою суду від 24 травня 2023 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки вважає, що він підсудний Шевченківському районному суду міста Києва та складений відповідно до норм КПК України.

Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що в обвинувальному акті неконкретизовано, яку саме шкоду було нанесено Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), обвинувальний акт не містить викладення складу кримінального правопорушення.Протягом досудового розслідування не було залучено потерпілого, а цивільний позов подано не потерпілим, а прокурором. Заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, просила його повернути прокурору.

Захисник ОСОБА_7 зауважив, що стороні захисту стало відомо, що Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не обізнана про те, що має статус потерпілого в даному кримінальному провадженні, заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду з огляду на його невідповідність вимогам КПК України, звернув увагу, що обвинувальний акт не містить інформації щодо представника потерпілого, просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Захисник ОСОБА_8 зазначив, що Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не залучалась в якості потерпілого в даному кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування, не було допитано представника потерпілого, просив долучити копію листа директора Департаменту комунальної власності м. Києва, згідно якого, за наявною в Департаменті інформацією Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація чи Київська міська військова адміністрація не визнає себе потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у захисту виникає питання щодо наявності завданої шкоди в даному кримінальному провадженні. Врахувати, що прокурор звернувся на власний розсуд з цивільним позовом, без попередження особи в інтересах якої такий позов подається, тому вважає, що акт необхідно повернути прокурору. Водночас, в разі призначення справи до судового розгляду, заявив клопотання про витребування документів, здійснення виклику осіб до суду.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , підтримали позицію захисників, заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розсліду, просили повернути обвинувальний акт прокурору.

Судом вжито вичерпних заходів щодо повідомлення про час та місце розгляду потерпілу сторону, яка вказана в обвинувальному акті - Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), водночас до суду уповноважений представник вказаним органом делегований не був.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу порушених питань у підготовчому судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно пункту 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально - правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Судовий розгляд, як передбачено вимогами ч.1 ст.337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

Відповідно до обвинувального акта у ньому висунуто обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_5 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Не вдаючись до оцінки фактичних обставин обвинувачення, слід вказати, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, може бути вчинений у формі: привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191).

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне обернення винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні, на користь третіх осіб. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: 1) повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 191), 3) у великих (ч. 4 ст. 191) або 4) особливо великих (ч. 5 ст. 191) розмірах, або 5) організованою групою (ч. 5 ст. 191).

В той же час обвинувальний акт це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформлює його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного та юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення. Щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, потрібно зазначити наступне. Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Так, у ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадження підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому, потерпіла особа. Вказаний принцип корелюється і з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 348 КПК України на суд покладено обов`язок роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення, відтак воно не може бути формальним.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи.

Однак, всупереч вказаним нормам закону, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , який затверджено 22 травня 2023 року прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , не зазначено місця (місць) вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , такі обставини свідчать про суттєві недоліки обвинувального акта, фактично відсутність формулювання обвинувачення з урахуванням вимог ст. 91 КПК України, що перешкоджає вирішити питання підготовчого судового засідання, в тому числі щодо підсудності, обставин для закриття кримінального провадження, інших, віднесених до даної стадії.

Таким чином, фактично відсутність в обвинувальному акті у розумінні ст. 291 КПК України викладення формулювання обвинувачення особи у вчиненні конкретних дій, які утворюють склад кримінального правопрушення, за відсутності зазначення дати, місця вчинення, є істотним недоліком обвинувального акту, істотно впливає на визначеність обвинувачення та його межі, є порушенням права учасників кримінального провадження на захист та права на справедливий суд.

У обвинувальному акті прокурор вказує, що потерпілим в даному кримінальному провадженні є Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в той же час, анкетні відомості щодо потерпілого або його представника у обвинувальному акті відсутні. Згідно обвинувального акту кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у розмірі 1 855 647,62 гривень, водночас безпосередньо прокурор в судовому засіданні вказав, що до справи не залучався уповноважений представник Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Окрім того, з наданого захистом листа за підписом директора Департаменту комунальної власності м. Києва ОСОБА_11 , наявні відомості, що Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація чи Київська міська військова адміністрація не звертались до органів досудового розслідування або до органів прокуратури про залучення до кримінального провадження № 42021100000000017 від 14.01.2021 як потерпілого, інформація про завдану шкоду територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації чи Київської міської військової адміністрації внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, що розслідувались в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42021100000000017 від 14.01.2021 в Департаменті відсутня, повідомлення прокурора щодо наміру звернутись з цивільним позовом в інтересах Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації чи Київської міської військової адміністрації до Департаменту не надходило.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що обвинувальний акт поданий до суду не містить анкетні потерпілого, зміст обвинувального акту не дає змоги перевірити підсудність розгляду даного провадження судом, оскільки в обвинувальному акті взагалі відсутні будь-які посилання щодо місця вчинення кримінальних правопорушень, про те, що їх було вчинено на території Шевченківського району міста Києва, також акт містить суперечливі відомості щодо наявності потерпілої сторони у провадженні.

Таким чином, з урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

При цьому суд враховує, що ст.338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов`язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Окрім того, такий недолік обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.

За таких умов, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021100000000017 від 14.01.2021, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021100000000017 від 14.01.2021 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1