Рішення № 115206287, 27.11.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р. справа № 300/3443/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням 90% розміру грошового забезпечення, відповідно до довідки №1491 від 22.07.2021, без обмеження її максимальним розміром (доплат, надбавок, індексацій, премій), з урахуванням виплачених сум, з 01.12.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, ГУ УПФУ в області, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного забезпечення, Управління), в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії з врахуванням основного розміру грошового забезпечення в розмірі 90% від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 22.07.2021 за №1491 виданою Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" (надалі по тексту також ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", уповноважений орган, Територіальне медичне об`єднання МВС України в області) без обмеження максимальним розміром пенсії (доплат, надбавок, індексацій, премій) з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії з врахуванням основного розміру грошового забезпечення в розмірі 90% від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 22.07.2021 за №1491 виданою Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" без обмеження максимальним розміром пенсії (доплат, надбавок, індексацій, премій) з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII), обчислення якої при призначенні визначено в розмірі 90% від грошового забезпечення. На виконання рішення суду №300/1691/22 від 26.05.2022 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за №1491 від 22.07.2021 станом на листопад 2019 року, однак в процесі його виконання протиправно органом пенсійного забезпечення застосовано 70 відсотків складу грошового забезпечення, та обмежено її розмір десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.06.2023 (а.с.18-19), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 14.08.2023 відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.30-31).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву №0900-0904-8/40937 від 24.08.2023, який разом із письмовими доказами надійшов на адресу суду 28.08.2023 (а.с.35-56).

Заперечуючи позовні вимоги представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 по справі №300/1691/22 адміністративний позов задоволено, серед іншого, зобов`язано здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 22.07.2021 за №1491 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів. На виконання вищенаведеного рішення суду 01.08.2022 проведено перерахунок, розмір пенсії після перерахунку становив 26 039,52 гривень, а фактична її виплата здійснювалася в сумі 20 930,00 гривень.

Управлінням здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача за рішенням суду у справі №300/1691/22 в значенні 70% грошового забезпечення так як на день такого перерахунку чинною нормою Закону №2262-XII (стаття 13) передбачено саме такий відсоток обчислення.

Відповідач, поряд з іншим, пояснив, що згідно з пунктом 23 розділу 11 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри "80" замінено цифрами "70". Перерахунок пенсії з врахуванням грошового забезпечення діючого службовця здійснюється відповідно до умов чинного законодавства, а не норми, яка вже втратила чинність. В іншому випадку одна і та ж категорія осіб після перерахунку отримуватиме пенсію на різних умовах, що є недопустимо в правовій державі. Також вказав, що зміни в законодавстві щодо зменшення відсоткового розміру пенсії не призвели до зниження розміру останньої, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши зміст адміністративного позову, відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває з липня 2011 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується долученим до відзиву матеріалами пенсійної справи №0903002391 (МВС) щодо призначення пенсії, протоколами та розрахунками за пенсійною справою і не заперечується сторонами (а.с.43-56).

Згідно матеріалів пенсійної справи та протоколу за пенсійною справою №0903002391 (МВС) від 22.07.2011 позивачу призначена пенсії за вислугу років, виходячи із вислуги 41 рік, у розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.43).

В період з 01.01.2018 позивачу виплачувалася пенсія за вислугу років, обчислена із врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також Постанова №103), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також Постанова №988), що підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення №1455/8-18 від 20.03.2018 в сумі 9 672,61 гривень, яка враховується для перерахунку пенсії і протоколом за пенсійною справою від 01.01.2016 (а.с.50, зворотній бік а.с.50). Такий перерахунок проведено з 01.05.2018, внаслідок чого розмір пенсії становив 8 125,00 гривень.

Позивач звертався до ГУ ПФ України в області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 відповідно до Постанови №988 за прирівняною посадою поліцейського, тобто з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме довідки за №1491 від 22.07.2021 (зворотній бік а.с.53). Проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Вказана відмова відповідача була предметом судового розгляду за позовом позивача.

Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №300/1691/22, серед іншого, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 22.07.2021 за №1491 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області" (27 192,48 гривень), з урахуванням проведених платежів (https://reestr.court.gov.ua/Review/104483761).

На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФ України в області в липні 2022 року провело перерахунок пенсії позивача згідно довідки від 22.07.2021 за №1491 про розмір грошового забезпечення в сумі 27 192,48 гривень та із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, внаслідок якого з 01.08.2022 нарахований розмір пенсії становив 26 039,52 гривень, а фактична виплата пенсії склала 20 270,00 гривень, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії №0903002391-МВС (а.с.53).

Таким чином, як свідчить протокол за пенсійною справою позивача за №0903002391 (МВС) від 04.07.2022, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області при перерахунку пенсії з 01.08.2022 застосувало 70% грошового забезпечення визначеного станом на листопад 2019 року відповідно до довідки за №1491 від 22.07.2021 та обмежило виплату пенсії десятьма розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 звернувся 08.03.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявами про проведення перерахунку на підставі довідки №1491 від 22.07.2021 виходячи із відсоткового значення 90%, на які, листом від 06.04.2023 за №2524-2052/Р-02/8-0900/23 відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав і повноважень щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки в рішенні суду у справі за №300/1691/22 не було зобов`язань щодо врахування довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, тому перерахунок був проведений в розмірі 90% від грошового забезпечення, визначеного Постановою 103, а також проведення перерахунку без обмеження її максимальним розміром (а.с.8, 9-10).

Не погоджуючись з такими діями відповідача в частині розрахунку пенсії з 01.12.2019, виходячи з 70% грошового забезпечення визначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021 та з обмеженням її виплати десятьма розмірами прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи вимоги позивача в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з розрахункової величини 90% грошового забезпечення, суд в першу чергу відзначає, що не підлягає дослідженню в цій справі питання виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №300/1691/22, так як такі вирішуються за правилами статті 382 чи статті 383 КАС України.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Так, стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі по тексту також - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі по тексту також Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Таким чином, з 01.04.2014 положення частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до коментованої статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" від 13.02.2008 за №45 (надалі по тексту також - Порядок №45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку №45).

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Так, Постановою №988 з 11.11.2015 значно підвищено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) поліцейських, чого не мало місце при призначенні в липні 2011 року позивачу пенсії, і якому із старого складу відповідного забезпечення пенсію обчислено в розмірі 90% суми його грошового забезпечення.

Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

У вказаній зразковій справі з 05.03.2019 суд касаційної інстанції, постановляючи рішення у зразковій справі, відновив право колишнього саме військовослужбовця (а не працівника/співробітника органів внутрішніх справ) на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія, а також відповідного перерахунку його пенсії з 01.04.2019.

В той же час, іншим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом (http://reestr.court.gov.ua/Review/82368814; http://reestr.court.gov.ua/Review/85866053), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.

В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/87361222) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).

Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94263854) визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.

З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Тому суд вважає, що з 01.12.2019 (першого календарного дня місця, що на стає за датою 19.11.2019), за умови ініціювання такого питання пенсіонером окремо від даної справи що мало місце у справі №300/1691/22, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Порядком №260 і Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Повертаючись до обставин цієї адміністративної справи, суд звертає увагу на те, що позивач в період з 01.01.2016 по 12.06.2023 (день звернення до суду) для перерахунку пенсій отримав від уповноваженого органу дві довідки, зокрема:

- довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою за показниками станом на січень 2016 року, на загальну суму 9 672,61 гривень (зворотній бік а.с.50);

- довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на листопад 2019 року, на загальну суму 27 192,48 гривень (зворотній бік а.с.53).

Слід констатувати, що розмір нарахованого позивачу з 01.08.2022 основного розміру пенсії за вислугою років із застосуванням показника 70% грошового забезпечення (за нормою, чинною на день перерахунку) за даними нової (останньої) довідки за №1491 від 22.07.2021, за показниками станом на листопад 2019 року (27 192,48 гривень) становить 19 034,74 гривень, тобто є значно більшим від основного розміру пенсії 6 770,83 гривень, обчисленого в значенні 90% грошового забезпечення, виходячи із відомостей попередньої довідки, складеної за показниками станом на січень 2016 року (9 672,61 гривень). Зважаючи на вказане, при застосуванні різних відсотків (90% і 70%) із врахуванням різних відомостей довідок уповноваженого органу: станом січень 2016 року та листопад 2019 року не відбулося зменшення розміру пенсії позивача.

Суд вказує, що в розумінні статті 1 першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, майном є сума пенсії, виражена в грошовому еквіваленті (в національній валюті гривні), яке вже нарахована або на нарахування якої має право особа, а не розрахункова величина для обчислення пенсії відповідний відсоток від сум грошового забезпечення.

Отже, при перерахунку пенсії, виходячи з максимальної згідно чинного закону на час перерахунку розрахункової величини - 70% грошового забезпечення за прирівняною посадою до тієї, яку займав позивач на день звільнення, відповідачем не порушено принцип правової визначеності як складовий аспект принципу верховенства права, на порушення якого посилався позивач та не відбулося звуження права позивача на мирне володіння майном.

Натомість, застосувавши при перерахунку пенсії позивача чинні норми статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ в їх системному зв`язку, територіальним органом пенсійного фонду дотримано принцип верховенства права, оскільки забезпечено однаковий підхід для обрахунку розміру пенсії для однієї і тієї ж категорії осіб за однакових умов (від розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за прирівняною посадою).

На переконання суду, встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії порушує справедливий баланс між інтересами осіб, яким пенсія призначається відповідно до діючої норми закону та тими, яким вона була призначена відповідно до попередньої редакції закону, що ставить у нерівне становище дійсних службовців, які отримали право на пенсію відповідно до діючої норми закону, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.

Таким чином, навіть якщо припустити, що спірні дії відповідача вчинено без відповідної законної підстави, такі дії переслідували легітимну мету та були пропорційними, оскільки встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час призначення та перерахунку пенсії за вислугу років згідно чинних норм Закону №2262-ХІІ (станом на одну дату, наприклад 01.12.2019) для однієї і тієї ж категорії військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за однією і тією ж посадою порушує справедливий баланс між інтересами осіб, яким пенсія призначається відповідно до діючої норми закону та тими, яким вона була призначена відповідно до попередньої редакції закону (до 01.04.2014), враховуючи, що пенсія перераховується відповідного до грошового забезпечення діючого поліцейського.

В окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії (за показниками, які вже виплачувалися в Порядку №260), а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.

Відтак, може скластися ситуація (а у досліджуваному випадку вже склалася), за якої колишні співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які до звільнення в порівнянні із співробітниками Національної поліції України займали одну і ту ж посаду (рівнозначні посади), мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премію, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 01.04.2014 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 90% (хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Порядку №206 у відповідності до Постанови №988), а ті, що отримали право на пенсію після 01.04.2014 не більше 70%.

Тобто, діючий поліцейський, який отримав право на призначення пенсії, наприклад з 01.12.2019, отримає пенсію в максимальному розмірі до 70% грошового забезпечення, тоді як пенсіонер, якому пенсія призначена до 01.04.2014 та відповідно отримав право на перерахунок пенсії з календарної дати у зв`язку із наповненням спірних правовідносин постановою та рішенням Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження № Пз/9901/20/19), зокрема з 01.12.2019, виходячи з грошового забезпечення вказаного діючого поліцейського, матиме пенсію в максимальному розмірі до 90% такого грошового забезпечення.

Вказане ставить у нерівне становище діючих службовців, які отримали право на пенсію відповідно до діючої норми закону, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до колишніх чи діючих співробітників Національної поліції України, що отримали/отримують право на пенсію після 01.01.2016, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян, в тому числі службових осіб, які розпочинали службу в органах МВС, а завершили в органах НП України.

Окрім цього, спірні дії відповідача при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 так і з 01.08.2022, як встановлено судом вище, не звузили право позивача на відповідний розмір пенсійної виплати і не стали для нього надмірним тягарем. Навпаки, після перерахунку основний розмір пенсії позивача значно збільшився: з 6 770,83 гривень (з 01.01.2016) до 19 034,74 гривень (з 01.12.2019 на виконання рішення суду №300/1691/22).

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, судом при вирішенні цієї справи також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ в подібних правовідносинах.

Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2023 у справі № 300/5477/21 зазначив:

"59. Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом.

60. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

61. Також колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

62. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

63. Постанова № 45 і Постанова №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

64. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.

65. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із прийняттям Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

66. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

67. Такі висновки цієї постанови узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18, від 16 лютого 2022 року у справі №200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24 серпня 2018 року у справі №686/12623/17, від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19, від 8 листопада 2022 року у справі №2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21.

73. З приводу посилань скаржника на наявність правової проблеми, яка полягає у тому, що військовослужбовці, які до звільнення займали одну й ту ж саму посаду, звання, вислугу років та види грошового забезпечення, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 1 січня 2018 року претендують на 90% грошового забезпечення відповідно до положень Постанови №704, а ті, що отримали право на пенсію після 1 січня 2018 року - 70% відповідно до Постанови № 103, то колегія суддів зазначає таке.

74. Різниця відсоткового значення розміру основної пенсії у військовослужбовцям, які вийшли у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону №2262-ХІІ. При цьому при внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ.

75. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 5 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним".

Отже, з огляду на приписи частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, застосовує норми статті 13 та 63 Закону №2262-XII, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в зразкових справах №240/5401/18 (постанова від 16.10.2019), №200/7786/19-а (постанова від 16.02.2022) та Верховного Суду в справі №300/5477/21 (постанова від 02.03.2023) і №300/7785/21 (постанова від 14.03.2023), №300/7785/21 (постанова від 23.05.2023).

Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги належить задовольнити: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії.

Відповідач не надав суду докази, що, виконуючи 04.07.2022 рішення суду від 26.05.2022 у справі №300/1691/22, він здійснив перерахунок пенсії з 01.12.2019 по 01.08.2022 з розрахункової величини 90% грошового забезпечення.

Відтак, відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії із застосуванням 90% від розміру грошового забезпечення за показниками довідки №1491 від 22.07.2021 слід здійснити саме з 01.12.2019.

Вирішуючи позовні вимог в частині зобов`язання здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд керується наступними аргументами.

За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

У даній справі не є спірними обставини із перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки за №1491 від 22.07.2021, розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного у такій довідці, а також виконання рішення суду у справі №300/1691/22, в тому числі в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України.

Спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2019 1 638,00 гривень, з 01.07.2020 1 712,00 гривень, з 01.12.2020 1 769,00 гривень, з 01.07.2021 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 2 093,00 гривень. Станом на день подання позову і вирішення спору такий розмір також становить 2 093,00 гривень.

Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.12.2019 складає 16 380,00 гривень, з 01.07.2020 17 120,00 гривень, з 01.12.2020 17 690,00 гривень, з 01.07.2020 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 20 930,00 гривень. Станом на день подання позову і вирішення спору такий розмір також становить 20 930,00 гривень.

У спірних правовідносинах, на переконання позивача, недотриманням його прав зі сторони відповідача є не нарахування і не виплата з 01.12.2019 пенсії без обмеження її максимальним розміром із грошового забезпечення визначеного станом на листопад 2019 року.

Я свідчать матеріали справи мало місце обмеження пенсії позивача, так як відбулося виконання відповідачем рішення суду від 26.05.2022 у справі №300/1691/22, у зв`язку із чим загально нарахований розмір пенсії з 01.08.2022 склав 26 039,52 гривень (із індексацією за 2022 рік 2 664,86 гривень), а фактична виплата становила 20 270,00 гривень (а.с.52).

На виконання вказаного рішення суду управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з грошового забезпечення в сумі 27 192,48 гривень для перерахунку пенсії згідно довідки за №1491 від 22.07.2021, проте в той же час обмежило її виплату максимальним розміром. Таке обмеження із 01.12.2019, в тому числі мало місце без врахування індексації за 2022 рік (2 664,86 гривень).

Відтак суд констатує, що за цей період з 01.12.2019, виходячи як із матеріалів пенсійної справи так і матеріалів адміністративної справи, мало місце порушення права позивача в частині виплати йому пенсії з її обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено управлінням пенсійного фонду в листі за №2524-2052/Р-02/8-0900/23 від 06.04.2023 (а.с.9).

Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згодом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.

Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2022) наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.

В контексті спірних правовідносин суд також враховує те, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21):

- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року;

- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- Верховній Раді України привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Таким чином, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) зобов`язано Верховну Раді України привести нормативне регулювання у певну відповідність, а тому до приведення законодавства у відповідність із Конституцією України та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 Управління не наділене правом застосовувати висновки щодо того чи є той чи інший пенсіонер тим "хто перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".

Суд констатує, що ОСОБА_1 не надав докази, зміст яких би засвідчував, що останній відноситься/відносився до категорії осіб "які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".

Разом з тим, станом на день ухвалення рішення у даній справі (27.11.2023), Верховна Рада України ще не виконала пункт 3 рішення рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21).

Зрештою, спірні приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України 12.10.2022 Рішення №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021.

На час подання позову (12.06.2023) і вирішення даного спору (27.11.2023) визначений Конституційним Судом України строк вже минув.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розмір грошового забезпечення позивача, зафіксований у довідці за №1491 від 22.07.2021 за показниками станом на листопад 2019 року, та право на 90% від такого розміру при обчисленні пенсії з 01.12.2019, свідчать про те, що загальне значення нарахованого розміру пенсії є більшим від десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність станом на 01.12.2019, а відтак відновлення порушеного права повинно бути здійснено з 01.12.2019.

В сукупності вказаного, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в області прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% від грошового забезпечення, яке зазначене в довідці про розмір грошового забезпечення виданою Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені суми пенсії.

Також, досліджуючи вимогу позивача про обов`язок відповідача здійснити перерахунок і виплату "пенсії (доплат, надбавок, індексації, премії)", суд дійшов наступних висновків.

Оскаржені дії відповідача, які оформлені листом від 06/04/2023 за №2524-2052/Р-02/8-0900/23 не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно перерахунку і виплати позивачу пенсії без врахування доплат, надбавок, індексації, премії. Орган пенсійного фонду констатував відсутність законних підстав здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 22.07.2021 за №1491, на виконання рішення суду у справі №300/1691/22, так як рішення не містить зобов`язань провести перерахунок і виплату пенсії із 90% сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.

Таким чином, врахування чи не врахування при перерахунку пенсії доплат, надбавок, індексації, премії, станом на момент розгляду судом даної адміністративної справи, за показниками довідки від 28.07.2021 не є спірними.

До завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася в суд, - а саме захист такого права, порушення якого вже настало.

Наявні в матеріалах справи протоколи перерахунку за пенсійною справою позивача від 04.07.2022 і 14.08.2023 свідчать про нарахована Управлінням як індексація за 2022 і 2023 роки так і усі інші надбавки та доплати (а.с.53, 55). Зміст такого протоколу не містить відомостей, що саме не виплачується в повному обсязі чи виплачується частково, в тому числі чи обмежено виплату саме в частині індексації за відповідний рік.

Доплат, надбавок та індексації на час подання позову є нарахованими в складі обчислення розміру пенсії.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Суд позбавлений процесуальних можливостей вирішувати спір з приводу правовідносин, які не виникли та не стали спірними.

Спору між позивачем та відповідачем щодо невиплати "пенсії (доплат, надбавок, індексації, премії)" за сформованими позивачем основними позовними вимогами про обмеження пенсії та відсоткового значення розміру грошового забезпечення до звернення в суд ще не існувало.

Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки від 22.07.2021 за №1491, враховуючи доплати, надбавки, індексації, премії, є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Так як заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно з квитанцій за №32528798800007058732 від 08.06.2023 та за №32528798800007450671 від 02.08.2023 підтвердив сплату судового збору на суму 2 147,20 гривень (а.с.1, 23), то на користь позивача підлягає стягнення із відповідача 1 503,04 гривень судових витрат, що пропорційно становить 70% від задоволених позовних вимог.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.12.2019 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, яке зазначене в довідці про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021, з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1491 від 22.07.2021, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 503 (одна тисяча п`ятсот три) гривні 04 (чотири) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

Суддя Чуприна О.В.