Ухвала суду № 115206177, 27.11.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Справа № 280/9563/21 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області,

Державної судової адміністрації України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа № 280/9563/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2023 касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №280/9563/21 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати судді Чернігівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2021 року та допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102,00 грн;

зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Чернігівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2021 року та допомогу на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, обчислених, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: за 2021 рік - 2 270,00 грн, за 2022 рік 2481,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Чернігівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2021 року та допомогу на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, обчислених, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі: за 2021 рік - 2 270,00 грн, за 2022 рік 2481,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

29.11.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№70297) про долучення доказів понесених судових витрат по справі, а саме копії договору про надання правової допомоги, рахунку на оплату, квитанції.

30.12.2021 від ТУ ДСА в Запорізькій області надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат (вх.№78081).

Судом встановлено, що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишилось невирішеним.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 252 КАС України). Оскільки справу було розглянуто у порядку письмового провадження, то вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється у такому саме порядку.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши питання щодо ухвалення додаткового рішення, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В обґрунтування понесених витрат до суду надано такі письмові докази:

- договір № 301/12 про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2021, укладений між адвокатом Шульгою Олександром Анатолійовичем та Богословом А.В. (далі - Договір);

- рахунок на оплату від 12.09.2021 на суму 20000,00 грн;;

- квитанція від 20.09.2021 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2021 № 301/12 адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу, зазначену у пункті 1.2, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатові гонорар за надані послуги. За пунктом 1.2 Договору адвокат надає клієнтові наступні послуги: забезпечення участі у судовому засіданні Запорізького окружного адміністративного суду, як у суді першої інстанції включно, підготовка позову та всіх необхідних документі та заяв по суті справи, щодо поновлення прав клієнта на суддівську винагороду в повному обсязі за період по липень 2021 року.

Згідно з пунктом 2 Договору за надання послуг, зазначених у пункті 1.2 Договору, винагорода сплачується на підставі виставленого адвокатом клієнту рахунку за надання правової (правничої) допомоги. По договору клієнт сплатить адвокатові гонорар у розмірі 20000,00 грн. Оплата здійснюється у формі передоплати в момент підписання договору (а.с.72, т.1).

Так, адвокатом був виписаний рахунок на оплату від 12.09.2021 на суму 20000,00 грн, а клієнтом позивачем по справі сплачена послуга відповідно до договору № 301/12 від 12.09.2021 у розмірі 20000,00 грн (а.с.73-74, т.1).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд також бере до уваги те, що адвокат Шульга О.А. брав активну участь при розгляді справи у суді першої інстанції, у тому числі прибував у судові засідання (08.11.2021, 29.11.2021, 17.01.2022, 21.02.2022, 04.07.2022), а також подавав відповідь на відзив та заяви з процесуальних питань.

В контексті наведеного суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19, щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу, у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

У цій постанові Верховний Суд зазначав, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Верховний Суд у справі № 910/7586/19 дійшов висновків що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Слід зазначити, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про зменшення розміру судових витрат обґрунтоване тим, що ні договір про надання правової допомоги від 12.09.2021 № 301/12, ні рахунок на оплату від 12.09.2021 не містять детального опису наданих адвокатом послуг, що унеможливлює визначення реального розміру витрат на правову допомогу за Договором, а також їх співмірністю із часом, витраченим адвокатом на надання послуг за договором, складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг. Також зазначено, що підготовка адміністративної справи № 280/9563/21 до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи у зв`язку із знаходженням у мережі Інтернет великої кількості зразків позовних заяв про перерахунок суддівської винагороди, а також судової практики з аналогічних спорів. При цьому, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, що, на думку територіального управління, свідчить про невідповідність заявлених витрат на правову допомогу критерію реальності таких витрат та критерію розумності їх розміру. Відтак, представник вважає понесені витрати в сумі 20 000,00 грн неспівмірними зі складністю адміністративної справи.

Разом з тим, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У контексті викладеного, суд зазначає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 20 000,00 грн не є належним чином обґрунтованою у розрізі дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, беручи до уваги клопотання представника відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, а також не є належним чином обґрунтованою у розрізі дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи та кількості витраченого на ці послуги часу, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити у справі № 280/9563/21 додаткове судове рішення.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, місцезнаходження: просп.Соборний, буд.168, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 26316700.

Відповідач 2 Державна судова адміністрація, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.11.2023.

Суддя К.В.Мінаєва