Рішення № 115205511, 27.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокуСправа №160/24291/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахування пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2019, 2020 та 2021 роки ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. та відмову у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2021 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. 09.03.2023 р. позивач повторно звернувся до Відділу з питань призначення пенсій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання роз`яснення щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2021 рік відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 23.04.2023 р. У відповідь на це звернення позивач отримав від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області лист №14590-9630/З-01/8-0400/23 від 07.04.2023 р., в якому повідомлено щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за три календарних роки, що передують роки, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення на підставі того, що з 01.04.2021 р. проведена індексація пенсія з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11 та 1,14. ОСОБА_1 зазначив, що відповідний перерахунок пенсії проведено згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в автоматичному режимі, при цьому середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії обчислена за 2014, 2015, 2016 роки, що не відповідає вимогам п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що пенсійний орган повинен був перерахувати його пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 р.відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.11.2023 р. до суду надійшов від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поданий через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Пенсійний орган зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 03.02.2015 р. отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 у 2023 році неодноразово звертався до пенсійного органу щодо перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду цих звернень позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку. Відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, оскільки позивач не звертався за призначенням пенсії в 2021 році, та, навіть, якщо проводити перерахунок з дати якої він просить (01.04.2021), то необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати за 2018, 2019, 2020 роки, а не за 2019, 2020, 2021 роки. З огляду на те, що позивач, починаючи з 2015 року є учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за віком, то, на думку відповідача, відсутній факт первинного призначення пенсії у 2021 році (та й взагалі в 2021 році позивачу пенсія не призначалася, лише перерахунок), відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за нормами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 03.02.2015 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідь на звернення позивача від 01.02.2022 р. пенсійний орган направив позивачу лист за №6863-3790/З-01/8-0400/22, в якому зазначено що в результаті розгляду цього звернення відповідачем переглянуто перерахунок його пенсії, проведеного автоматизованим способом з 01.04.2021 р. та вказано, що цей перерахунок проведено з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01.09.1975 р. по 30.11.1991 р. та за даними персоніфікованого обліку з 01.08.2000 р. по 28.02.2021 р. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, та 1,14 складає 6186, 94 грн.

09.09.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання роз`яснень щодо перерахунку його пенсії за віком.

За результатами розгляду цієї заяви відповідачем складено та направлено позивачу лист за №14590-9630/З-01/8-0400/23 від 07.04.2023 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж заявника зарахований по 28.02.2021 р. та складає 46 років 7 місяців 6 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % -0,46583.

Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 виходячи із заробітної плати позивача за даними персоніфікованого обліку з 01.08.2000 р. по 28.02.2021 р.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,00010.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11 та 1,11, складає 7405,77 грн.

Вважаючи, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в межах спірних правовідносин допущено протиправну бездіяльністю, ОСОБА_1 з метою захисту власних прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цимЗаконом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цимЗаконом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон №1058).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 40 Закону №1058-IV,для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до ч. 4ст. 42 Закону №1058,у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.

Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З аналізу наведених вище нормЗакону №1058вбачається, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Однак, у разі, якщо особа продовжила працювати після призначення пенсії, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

При цьому, визначальним у цій справі є те, що згідно із вказаними нормами законодавства при визначенні розміру пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення саме за призначенням пенсії, а не за перерахунком пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, за певний календарний рік, тому відповідач обґрунтовано не застосував при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки.

Аналогічна позиція щодо застосування статей40,42 Закону №1058неодноразово висловлювалася Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 20.03.2012 р. у справі №21-62а12, від 28.11.2012 р. у справі № 21-382а12 та 04.12.2012 р. (справа № 21-378а12), в яких суд зазначив, що перерахунок пенсії на підставі ч. 4ст. 42 Закону №1058-IVздійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч. 2ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що з 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з отримує пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.

Позивач продовжив працювати, та в подальшому звернувся до відповідача із заявою від 09.09.2023 р. про роз`яснення щодо проведеного пенсійним органом перерахунку пенсії позивача, у відповідь на яку отримав від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області лист за №14590-9630/З-01/8-0400/23 від 07.04.2023 р.

Детальне роз`яснення щодо проведеного відповідачем з 01.04.2021 р. автоматизованого перерахунку пенсії позивача міститься в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №6863-3790/З-01/8-0400/22 від 23.02.2022 р.

Згідно із частиною 4статті 42 Закону №1058-IV,при перерахунку пенсії пенсіонеру, який продовжує працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу, такий перерахунок проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась роз`яснень щодо проведеного відповідачем перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, що призначена їй у 2015 році, у зв`язку з чим у пенсійного органу не виникає обов`язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 р. у справі № 334/13/16-а, від 17.05.2021 р. у справі № 185/1473/17.

При цьому, положеннями частини 2статті 42 Закону №1058-IVпередбачено, що пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій проводиться її індексація. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Посилання позивача в обґрунтування позову на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати не є підставою для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність допущеної з боку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимогстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписівстатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із приписами ч.1 і ч. 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2023 р.

Суддя О.М. Неклеса