Рішення № 115202669, 22.11.2023, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2227/23

Провадження № 2/601/583/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шульгач Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Бонюкевич І.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду м. Кременець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 подала до суду позов до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача орган опіки та піклування - виконавчий комітет Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав.В обґрунтування заявлених вимог вказує на те відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме: не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, не цікавиться навчанням та шкільним життям дітей, їхнім здоров`ям, зловживає алкоголем, агресивно поводиться по відношенню до них. ОСОБА_3 не сплачував аліментів на утримання дітей і на даний час наявна заборгованість по сплаті аліментів. З врахуванням наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

11 вересня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

04 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Бернацький П.В. в судовому засіданніподані позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник служби у справах дітей Кременецької міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №243.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №209.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 23.05.2023 року, ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають у житловому будинку за АДРЕСА_1 . Вихованням дітей займається їх мати ОСОБА_2 ..

З висновку комісії з захисту прав дитини при виконавчому комітетіКременецької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 1078 від 10.05.2023, вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кременецької міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , по відношенню до своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами слід застосувати наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі 215/3495/21 у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитинилише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.Крім того, зазначені чинникиповинні мати систематичний та постійний характер.

Таким чином,позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Таким чином, суд вважає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, який має систематичний та постійний характер.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №559/1215/19-ц (провадження №61-8348св22) зроблено висновки про те, що висновок органу опіки та піклування є документом, який подається для прийняття відповідного рішення судом, тобто він є доказом у цивільній справі, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору виконує допоміжну функцію при вирішенні спорів, які стосуються прав та інтересів дітей, та спрямований передусім на отримання максимальної інформації щодо обставин, які мають значення для вирішення конкретного спору, оскільки орган опіки та піклування має повноваження встановлювати відомості, одержані у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні тощо.

Суд звертає увагу, що вказаний висновок комісії з питань захисту прав дитини має рекомендаційний характер та не містить обґрунтованих підстав щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно його дітей, від виховання та утримання яких він самоусунувся, а тому суд не погоджується з наданим висновком та не бере його до уваги.

Позивачем не надано суду безспірних доказів, які свідчать про умисне, свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та про те, що до нього необхідно застосувати крайній захід впливу, яким є позбавлення батьківських прав, у зв`язку з цим, правові підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дітей відсутні.

Однак, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд приймає аргументи позивача, оскільки з письмових доказів судом встановлено, що участь ОСОБА_3 є недостатньо належною у вихованні та спілкуванні з дітьми, а тому його слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

За таких підстав, суд вважає, що за найменшого шансу, завжди слід надавати можливість зберегти родинні відносини батька та дитини, приймаючи до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують батьківських обов`язків, суд приходить до висновку про передчасність прийняття такого рішення і про необхідність надання батьку можливості змінити ставлення до виховання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим попередити ОСОБА_3 про необхідність цієї зміни і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним своїх батьківських обов`язків.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача орган опіки та піклування - виконавчий комітет Кременецької міської ради про позбавлення батьківських правє необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,13,82,141,263,265,280-284,289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:орган опікита піклування виконавчогокомітету Кременецькоїміської радипро позбавленнябатьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , поклавши на службу у справах дітей Кременецької міської ради контроль за виконанням ним своїх батьківських обов`язків.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Кременецької міської ради, ЄДРПОУ: 04058338, місцезнаходження: м.Кременець вул.Шевченка,67 Тернопільської області.

Повне рішення суду складене 27 листопада 2023 року.

Головуючий: