Вирок № 115199725, 27.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 761/12772/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілих - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника - адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12021100000001368, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 19 листопада 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, працевлаштованого викладачем Київського національного університету культури та мистецтва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 18.11.2021, приблизно о 18 год. 00 хв., водій ОСОБА_11 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , розташовуючись у крайній лівій смузі (з двох наявних в його напрямку руху), рухався по проїзній частині пр. Алішера Навої у м. Києві, зі сторони вул. Райдужної в напрямку бул. Перова, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України.

В цей час, в межах вказаного нерегульованого пішохідного переходу, проїзну частину пр. Алішера Навої у м. Києві, в темпі кроку перетинав пішохід ОСОБА_12 , наближаючись справа до смуги руху автомобіля марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 .

Під час руху ОСОБА_11 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б», 18.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 підпункту «б»: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_11 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , усвідомлюючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, рухаючись по проїзній частині проспекту Алішера Навої у м. Києві, будучи заздалегідь поінформованим про наближання до пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2, маючи об`єктивну змогу спостерігати рух пішохода ОСОБА_12 в межах пішохідного переходу та своєчасно і відповідно зреагувати на це, будучи обізнаним, що пішохід має перевагу в русі з моменту вступу на пішохідний перехід, а водій, в свою чергу, зобов`язаний зменшити швидкість, а в разі потреби - зупинитись, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, відволікся від керування транспортним засобом, створюючи небезпеку для руху, загрозу здоров`ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований навпроти будинку № 2 по вул. Старосільська, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , спричинивши йому тілесні ушкодження.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм помер.

При дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- крововиливи в м`яких тканинах голови, грудної клітини та нижніх кінцівок, садна та різані рани на обличчі, розрив грудного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, множинні двобічні переломи ребер з крововиливом у грудну порожнину, крововиливи в середостінні, легенях та брижі, розрив зв`язок лівого колінного суглобу з розривом великої венозної судини,

- нерівномірне слабке кровонаповнення внутрішніх органів, порушенням реологічних властивостей крові, крововиливи в ендокарді серця, набряк-набухання головного мозку, респіраторний дистрес-синдром.

Вказаний комплекс ушкоджень знаходяться у прямому (причинно-наслідковому) зв`язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та настанням смерті ОСОБА_12 .

Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б», 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_11 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Після оголошення в судовому засіданні прокурором обвинувального акта ОСОБА_11 підтвердив зрозумілість пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України. Так, у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, підтвердив обставини вчиненого ним правопорушення, які викладено в обвинувальному акті, вказавши, що всі обставини було встановлено правильно. Крім того, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, водночас позовні вимоги потерпілих не визнав.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 показав, що 18.11.2021, приблизно о 18 годині, керуючи автомобілем марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , розташовуючись у крайній лівій смузі, рухався по проїзній частині пр. Алішера Навої у м. Києві, зі сторони вул. Райдужної в напрямку бул. Перова, не побачив пішохода на пішохідному переході та навпроти будинку № 2 по вул. Старосільська здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 .

Крім того в судовому засіданні, яке відбулось 21 вересня 2023 року на схемі дорожньо-транспортної пригоди підтвердив напрямок свого руху та місце зіткнення на пішохідному переході. Зазначив, що по мірі можливості він добровільно відшкодував потерпілим моральну шкоду у розмірі 54000 грн.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_12 був її чоловіком, з яким вони прожили у шлюбі з 1976 року. Свідком дорожньо-транспортної пригоди вона не була, їй зателефонували зі швидкої допомоги та повідомили про ДТП. Вони з донькою зібрались та одразу поїхали до лікарні. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер.

Підтвердила суду, що обвинувачений частково через доньку передав кошти у розмірі 2000 доларів США.

У судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, також просила призначати обвинуваченому покарання яке буде пов`язане із позбавленням волі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показав суду, що ОСОБА_12 був її батьком. Він був на пенсії, проте продовжував працювати. Свідком дорожньо-транспортної пригоди вона не була. У судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, також просила призначати обвинуваченому покарання яке буде пов`язане із позбавленням волі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показав суду, що ОСОБА_12 був її батьком. Вона проживає окремо, працює у військовому госпіталі. Також підтвердила суду, що ОСОБА_11 передав їй 29.12.2021 у рахунок відшкодування шкоди дві тисячі доларів США, які вона віддала мамі.

Також підтвердила, що свідком дорожньо-транспортної пригоди вона не була. У судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, також просила призначати обвинуваченому покарання яке буде пов`язане із позбавленням волі.

Усі потерпілі, які були допитані у судовому засіданні зазначили, що передчасною смертю чоловіка та батька, відповідно, завдано моральну шкоду. Зазначили, що у родині були дружні та добрі стосунки та загибель батька є непоправною втратою для них.

Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 листопада 2021, проведеного за адресою: м. Київ, проїзна частина по вулиці Алішера Навої зі сторони вулиці Райдужна в напрямку бул. Перова, з долученими до нього схемою дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею, зафіксовано подію дорожньо-транспортної пригоди, загальний вигляд розташування автомобіля марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 та його пошкодження, а також плями бурого кольору (т. 2 а.с. 108-113, а.с. 183-190).

Відповідно до Висновку судової автотехнічної експертизи (технічного стану транспортного засобу) № СЕ-19/111-21/57227-ІТ від 24.12.2021, на момент огляду автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , його гальмівна система, рульове керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані (т. 2 а.с. 210-214).

Згідно протоколу огляду цифрового носія інформації від 25.11.2021 року, старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_13 , провів огляд цифрового носія інформації - карти пам`яті «SAMSUNG 64 EVO Plus Micro SD» з надписами на зворотному боці «МВ-МС64Н MBMCCGVGAAF-5 KPSTV501108 MADE IN PHILIPPINES», з відеореєстратора автомобіля марки "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , де міститься відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18 листопада 2021 року приблизно о 18 годині 00 хвилин в місті Києві по вулиці Алішера Навої, біля буд. №2 по вул. Старосільській, де автомобілем "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 на нерегульованому пішохідному переході було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_12 . Дану карту пам`яті із відеозаписом було добровільно надано водієм та власником автомобіля "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , - гр. ОСОБА_11 , під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 18 листопада 2021 року.

Зокрема зафіксовано, як автомобіль "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись проїзною частиною вул. Алішера Навої наближається до вказаного нерегульованого пішохідного переходу, в цей час в полі зору відеореєстратора продовжує спостерігатися рух пішохода через проїзну частину пр. А. Навої, який рухається в темпі спокійного кроку в межах дорожньої розмітки «зебра» прямолінійно до протилежного краю дороги, справа-наліво відносно руху автомобіля "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 . Вказаним пішоходом є чоловік (як встановлено в ході досудового розслідування ним є громадянин ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Автомобіль "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , розминається з автомобілем тип кузову седан, який рухається зустрічною крайньою лівою смугою з увімкненим світлом фар та не знижуючи швидкості свого руху продовжує рух наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому рухається пішохід. Чоловік-пішохід в свою чергу, не зупиняючись, продовжує свій рух через нерегульований пішохідний перехід та виходить в 2-гу крайню ліву смугу руху автомобіля "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 та на позначці часу «18-11-2021 19:00:23» відбувається наїзд на вказаного пішохода. Наїзд на пішохода автомобілем "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , відбувається в межах нерегульованого пішохідного переходу, приблизно посередині його меж, в другій крайній лівій смузі та відбувається передньою правою частиною кузова автомобіля "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 215-226).

Відповідно до висновків фототехнічної експертизи від 18.01.2022 № СЕ-19/111-21/60885-ФП, виходячи з даних відеофайлу «FILE20211118-185905-007217.MP4» та характеристик дорожньої розмітки 1.14.3 ПДР України, середня швидкість автомобіля "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 безпосередньо перед та в момент наїзду на пішохода становить 47,88 км/год ± 1,44 км/год.

Визначити який час пройшов з моменту вступу пішохода на проїзну частину до наїзду на вказаного пішохода не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю освітлення, темною порою доби, значної відстані та низькою якістю зображення у відеофайлі «FILE20211118-185905-007217.MP4».

Виходячи з даних відеофайлу «FILE20211118-185905-007217.MP4», з моменту розпізнання пішохода на проїзній частині на розмітці 1.14.3 ПДР України до моменту наїзду на нього проходить 2,2 с ± 0,03 с.

Пішохід в момент первинного його розпізнання знаходився на проїзній частині в межах розмітки 1.14.3 ПДР України, а саме між 3 та 4 лінією від правого краю проїзної частини в напрямку руху автомобіля (т. 2 а.с 191-195).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №021-114-3375-2021 від 15.02.2022, при дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлені крововиливи в м`яких тканинах голови, грудної клітини та нижніх кінцівок, садна та різані рани на обличчі, розрив грудного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, множинні двобічні переломи ребер з крововиливом у грудну порожнину, крововиливи в середостінні, легенях та брижі, розрив зв`язок лівого колінного суглобу з розривом великої венозної судини, нерівномірне слабке кровонаповнення внутрішніх органів, порушенням реологічних властивостей крові, крововиливи в ендокарді серця, набряк-набухання головного мозку, респіраторний дистрес-синдром, малокрів`я внутрішніх органів, крововиливи в ендокарді серця, набряк-набухання головного мозку.

Виявлений комплекс ушкоджень, як такий що має ознаки небезпеки для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_12 ..

Розташування та характер зовнішніх та внутрішніх ушкоджень вказують на те, що комплекс ушкоджень у ОСОБА_12 виник за механізмом ударної дії тупих предметів, що мали необмеженою поверхню контакту, якими можуть бути поверхні автотранспортного засобу «Dacia Logan», що рухався.

В момент первинного контакту з автотранспортним засобом ОСОБА_12 знаходився у вертикальному (або близькому до нього положенні), міг перебувати як в статичному положенні так і в русі, був повернутий до автотранспортного засобу лівою бічною поверхнею свого тіла.

До смерті гр. ОСОБА_12 призвела травма декількох ділянок тіла, проявами якої стали переломи кісток грудної клітини і хребта, ушкодження органів грудної порожнини та спинного мозку, великої магістральної судини лівої нижньої кінцівки та крововтрата.

Час утворення ушкоджень відповідає вказаній у «Постанові» даті - 18.11.2021.

В крові трупа ОСОБА_12 виявлений етиловий спирт в концентрації 1.74 проміле. Встановлена концентрація етилового спирту в крові трупа вказує на те, що в момент настання смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00:50) ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня (т. 2 а.с. 208-209).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 16 лютого 2022 року за участі потерпілої ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_10 , інших осіб, статиста та у присутності понятих, свідок ОСОБА_11 у темну пору доби на місці вчинення ДТП на автомобілі марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 відтворив рух автомобіля перед наїздом на пішохода, також було підтверджено що місце наїзду розташоване в межах дорожньої розмітки 1.14.1 (зебра) ПДР України на відстані 5 метрів від правого краю проїзної частини (по напрямку руху до пр. Алішера Навої у м. Києві), та на відстані 1,2 метри від «вхідної» межі дорожньої розмітки 1.14.1 по ходу руху транспортного засобу, тощо. Також до протоколу долучено схему від 16.02.2022, яку підписали усі учасники слідчого експерименту та фототаблицю (т. 2 а.с. 196-207).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 7622/22-52 від 18.06.2022 року, в даній дорожній обстановці водію автомобіля Логан ОСОБА_11 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2, 12.4 та 18.1 ПДР України.

В свою чергу, пішоходу необхідно було діяти у відповідності з вимогами розділу 4 ПДР.

3-5. За умов відстані, на якій знаходився автомобіль Логан від місця наїзду в момент появи в полі зори водія ОСОБА_11 пішохода (39,9м) дії останнього з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 18.1 ПДР. Дана невідповідність знаходилась в причинному зв`язку зі скоєнням даної ДТП.

Якщо ж водій ОСОБА_11 був засліплений зустрічним транспортним засобом, то в такому випадку оцінити дії водія ОСОБА_11 вимогам п. 18.1 ПДР і вирішити питання стосовно причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_11 та скоєнням ДТП з технічної точки зору в категоричній формі неможливо.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_11 відповідали вимогам п.12.2, 12.4 ПДР України з технічної точки зору (т. 2 а.с. 169-173).

Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, враховуючи повне визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_11 , враховуючи належність та допустимість доказів, досліджених в судовому засіданні, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, встановлених судом і вважає доведеною винуватість ОСОБА_11 у тому що він, порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі.

Так, ОСОБА_11 щиро розкаявся у вчиненому, добровільно частково відшкодував потерпілим шкоду у розмірі 54000 грн.

Отже, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України згідно обвинувального акту, з чим погоджується суд є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення, а також часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 54000 грн.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальний акт не містить.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який працює асистентом на кафедрі режисури та майстерності актора Факультету кіно, театру та естради Київського національного університету культури і мистецтва, за місцем роботи характеризується виключно позитивно (т. 2 а.с. 134), на спеціальних обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Згідно наданих ним платіжних інструкцій 26 та 28 травня 2023 року, здійснив благодійний внесок ЗСУ у розмірі 500 та 1000 грн, відповідно (т. 2 а.с. 135-136).

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_11 злочину, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; конкретні обставини справи, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, працює, його поведінку під час та після вчинення вказаного необережного злочину та вважає за необхідне призначити ОСОБА_11 покарання у межах, установлених санкцією ст. 286 ч. 2 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі.

Крім того, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутність обтяжуючих обставин, наявність міцних соціальних зав`язків, родини, двох неповнолітніх доньок, ОСОБА_14 , 2008 року народження та ОСОБА_15 , 2006 року народження (т. 2 а.с. 130-131), враховуючи позицію прокурора у судовому засіданні та потерпілих, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, зі здійсненням контролю за його поведінкою, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

В той же час, судом враховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України, законодавцем віднесено до злочинів проти безпеки руху. Тому думка потерпілого щодо виду та розміру покарання сама по собі не є вирішальною в цьому питанні.

При вирішенні питання щодо доцільності призначення додаткового покарання обвинуваченому, суд враховує характер і обсяг допущених ОСОБА_11 порушень Правил дорожнього руху України, що виразилось у скоєнні кримінального правопорушення на пішохідному переході, наслідком якого стала смерть пішохода.

Також судом враховується що позбавлення його права керування транспортними засобами не призведе до втрати останнім роботи.

З урахуванням вказаних обставин, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, поведінки після вчинення злочину, конкретних обставин вказаного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_11 має бути призначене покарання із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що відповідатиме його особі та обставинам вчиненого ним злочину.

Потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , кожною окремо, до обвинуваченого - відповідача ОСОБА_11 заявлено цивільні позови, розмір яких, згідно заяв про зменшення розміру заявлених позовних вимог було зменшено (т. 2 а.с. 41-67).

Так, ОСОБА_9 просить суд в рахунок відшкодування шкоди завданої в результаті вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України стягнути з останнього на її користь:

-шкоду, яка завдана смертю потерпілого (чоловіка) ОСОБА_12 за період з грудня 2021 року по травень 2023 року у розмірі 227263,50 гривень;

-шкоду, яка завдана смертю ОСОБА_12 довічних щомісячних платежів у розмірі 12625, 75 гривень не пізніше 28 числа кожного місяця починаючи з червня 2023 року;

-витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 41950 (сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень );

-моральну шкоду у зв`язку зі смертю ОСОБА_12 у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень (т. 2 а.с. 41-49).

ОСОБА_8 просить суд в рахунок відшкодування шкоди завданої в результаті вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України стягнути з останнього на її користь:

-шкоду, яка завдана смертю потерпілого (батька) ОСОБА_12 за період з грудня 2021 року по травень 2023 року у розмірі 227263,50 гривень;

-шкоду, яка завдана смертю ОСОБА_12 довічних щомісячних платежів у розмірі 12625, 75 гривень не пізніше 28 числа кожного місяця починаючи з червня 2023 року;

-моральну шкоду у зв`язку зі смертю ОСОБА_12 у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень (т. 2 а.с. 50-58).

ОСОБА_7 просить суд в рахунок відшкодування шкоди завданої в результаті вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України стягнути з останнього на її користь:

-шкоду, яка завдана смертю потерпілого (батька) ОСОБА_12 за період з грудня 2021 року по травень 2023 року у розмірі 227263,50 гривень;

-шкоду, яка завдана смертю ОСОБА_12 довічних щомісячних платежів у розмірі 12625, 75 гривень не пізніше 28 числа кожного місяця починаючи з червня 2023 року;

-моральну шкоду у зв`язку зі смертю ОСОБА_12 у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень (т. 2 а.с. 59-60).

Захисник обвинуваченого, представник цивільного відповідача ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 у відзивах на подані позовні заяви просив у задоволенні цивільних позовів потерпілих (кожного окремо), відмовити, оскільки на момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_11 була застрахована в АТ «СТ «ТАС» полісом № ЕР-205631908 (т. 1 а.с.218-226, т. 2 а.с.16-29).

Зокрема зазначив, що ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров`ю становить 260 000,00 грн.

Стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до поняття «шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого», включає, зокрема, моральну шкоду, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

У п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

У п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Законом «Про держаний бюджет України на 2021 рік» було встановлено з 01.01.2021 по 30.11.2021 мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі 6000 грн. 00 коп.

Тобто, АТ «СТ «ТАС» за полісом № ЕР-205631908 кожній особі, яка має право на таке відшкодування, має зобов`язання відшкодувати:

не менш ніж 216 000 грн. в порядку ст. 1200 ЦК України (36*6000 грн.);

72 000 грн. моральної шкоди (12*6000 грн.).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (МТСБУ) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Також послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття З Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Оскільки, цивільні позивачі - потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись із цивільними позовами до обвинуваченого ОСОБА_11 та клопотань в порядку ч. 1 ст. 51 ЦПК України, відповідно до якої суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача, не заявляли, то ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року було залучено до участі у кримінальному провадженні № 12021100000001368 від 19 листопада 2021 року в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (т. 2 а.с. 146-148).

На запит суду ПАТ «СК «ТАС» було повідомлено, що потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 або їх представники із повідомленням про настання страхового випадку щодо наїзду на пішохода ОСОБА_12 , не звертались.

Це також не заперечувалось ані потерпілими, ані їх представниками.

Отже, при вирішенні цивільних позовів потерпілих суд надходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Так, судом встановлено, що автомобіль марки "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_11 , був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ТАС» (далі - ПАТ «СК «ТАС»), згідно наданої копії страхового поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-205631908, строк дії договору з 29.08.2021 по 28.08.2022, тобто зазначений транспортний засіб страховик прийняв на страхування на випадок заподіяння шкоди третім особам під час ДТП за його участю.

Згідно з пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п. 1.4); наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (п. 1.5); власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п. 1.6); забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п. 1.7).

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди в передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Разом з тим судом було встановлено, що позивачі до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку визначеному законом не звертались, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині пред`явлені до відповідача, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що позивачі не втратили можливість на звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування та вразі відмови у здійсненні страхової виплати або невиконання страховиком обов`язків щодо виплати страхового відшкодування на оскарження дій страховика у порядку визначеного законом.

Суд також бере до уваги те, що іншої норми, яка б визначала особливості відповідальності осіб, які застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а також франшизу. А тому, враховуючи конкретні обставини справи наявність трьох позовних заяв від потерпілих, суд позбавлений можливості встановити вичерпані чи ні ліміти відповідальності, як і з власної ініціативи залучити страховика як співвідповідача, оскільки це буде суперечити ст. 51 ЦПК України.

Щодо стягнення моральної шкоди, то кожна потерпіла, так само висловила своє волевиявлення, заявивши цивільний позов про відшкодування заподіяної моральної шкоди виключно до обвинуваченого, й до страхової компанії таких вимог не заявляла.

Проте, відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачами) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Тобто вказаним законом встановлено окремий ліміт відповідальності страхової компанії по страховому відшкодуванню моральної шкоди у зв`язку із смертю потерпілого.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на день настання страхового випадку становила 6000 грн. Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю потерпілого становить 72000 грн (6000 грн х 12).

Як убачається з матеріалів провадження, потерпілими у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України визнано трьох осіб - ОСОБА_9 (дружина загиблого), ОСОБА_8 (донька загиблого) та ОСОБА_7 (донька загиблого) тобто сума ліміту страхового відшкодування моральної шкоди на одну потерпілу становить 24 000 грн (72000 грн / 3).

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року за № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Також суд вважає доведеним факт заподіяння ОСОБА_9 (дружині загиблого), ОСОБА_8 (доньці загиблого) та ОСОБА_7 (доньці загиблого) внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_11 моральної шкоди.

Суд вважає доведеним, що в результаті загибелі ОСОБА_12 на пішохідному переході, який жодних правил дорожнього руху не порушував, його рідні, дружина та доньки, зазнали моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, психічних переживаннях, перенасиченням негативних емоцій, які призвели до порушення нормального способу життя, вимушених змін в стосунках тощо, прикладання часу та зусиль для відновлення свого морального стану тощо.

При наведених вище обставинах суд визначає компенсацію завданої потерпілим моральної шкоди у розмірі 700 000 грн. дружині загиблого ОСОБА_9 , 500 000 грн. доньці загиблого ОСОБА_8 та 446000 грн. доньці загиблого ОСОБА_7 , з урахуванням вже переданих 29.12.2021 грошових коштів у розмірі 54 000 грн. у рахунок моральної шкоди, згідно наданої суду копії заяви.

Суд вважає, дані суми такими, що є розумними та справедливими.

Крім того, оскільки вимог про відшкодування моральної шкоди до страхової компанії не заявлялось, то суд за правилами ст. 1194 ЦК України стягує з ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих (кожної окремо) різницю, між фактичним розміром заподіяної їй моральної шкоди, який був визначений судом та лімітом страхової виплати, що підлягає відшкодуванню страховою компанією відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на одного потерпілого, а саме:

дружині загиблого ОСОБА_9 - 676 000 (700 000 -24 000) грн.;

доньці загиблого ОСОБА_8 - 476 000 (500 000 -24 000)грн.;

доньці загиблого ОСОБА_7 - 422000 (446 000 - 24 000) грн.

При цьому, за таких умов, потерпілі не позбавлені права звернутися у передбачений законом спосіб з позовом до страхової компанії про відшкодування на її користь тієї суми морального відшкодування, яка покладається на страхову компанію в межах встановленого законом розміру.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021100000001368 від 19.11.2021 (судова справа №761/42456/21) на автомобіль марки "Dacia Logan", державний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, розпоряджатися та користуватися даним майном, скасувати (т. 1 а.с. 122)

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити згідно положень ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта у розмірі в розмірі 17847,64 належать стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 17847 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок сім гривень), 64 коп.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) моральну шкоду в розмірі 676 000 (шистсот сімдесят шість тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) моральну шкоду в розмірі 476 000 (чотириста сімдесят шість тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) моральну шкоду в розмірі 422 000 (чотириста двадцять дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021100000001368 від 19.11.2021 (судова справа №761/42456/21) на автомобіль марки "Dacia Logan", державний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, розпоряджатися та користуватися даним майном - скасувати (т. 2 а.с. 122)

Речові докази:

-автомобіль марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_11 - залишити у його володінні (т. 2 а.с. 115);

-карту пам`яті «SAMSUNG 64 EVO Plus Micro SD» - зберігати в матеріалах кримінального провадження (т. 2 а.с. 116-118)

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_16