Постанова № 115198043, 25.10.2023, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/1218/23 Провадження № 3/302/368/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 смт Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю секретаря: Царь О.В., прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Самолюк М.В., захисника - адвоката Кривка П.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднаний адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немає, працюючого директором Національного природного парку «Синевир», є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 20.08.2004 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , моб.тел: НОМЕР_3 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

23.06.2023 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією №123, №124, №125, №126, №127, №128, №129, №130, №131, №132, № 133, №134, №135, №136, №137, №138, №139, №140, №141, №142, №143, №144, №145, №146, №147, №148, №149, №150, №151, № 152, № 153, №154, №155, №156, №157, №158, №159, №160, №161, №162, №163, №164, №165, №166, №167, №168, №169, №170 від 21.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з яких вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Національного природного парку «Синевир», є посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, 15.07.2021 року, 26.08.2021 року, 26.01.2022 року, 20.06.2022 року, 26.09.2022 року, 27.07.2022 року, 25.11.2022 року, 22.12.2022 року, 25.01.2023 року, під час реалізації службових повноважень, порушуючи вимоги статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вживши заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявний реальний конфлікт інтересів, під час підписання Наказів № 115 від 15.07.2021 року «Про преміювання» з нагоди професійного свята - Дня працівника природно-заповідної справи; № 147 від 26.08.2021 року «Про преміювання» з нагоди 30-ї річниці Незалежності України; № 26 від 26.01.2022 року «Про встановлення надбавки до посадових окладів штатним працівникам»; № 99 від 20.06.2022 року «Про преміювання»; № 145 від 26.09.2022 року «Про преміювання»; № 111 від 27.07.2022 року «Про преміювання» з нагоди професійного свята - Дня працівника природно-заповідної справи; № 163 від 25.11.2022 року «Про преміювання»; № 179 від 22.12.2022 року «Про преміювання»; № 24 від 25.01.2023 року «Про встановлення надбавки до посадових окладів штатним працівникам», якими прийняв рішення, яке засвідчив власним підписом та визначив винагороду за працю у вигляді встановлення надбавки до посадового окладу у тому числі: своєму сину ОСОБА_3 , який перебував на посаді майстра з охорони природи Колочавського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП» Синевир»; своїй сестрі ОСОБА_4 , яка перебуває на посаді сторожа Колочавського ПНД відділення НПП «Синевир»; своєму зятю ОСОБА_5 , який перебуває на посаді заступника начальника Колочавського ПНД відділення НПП «Синевир; своєму племіннику ОСОБА_5 , який перебуває на посаді майстра з охорони природи Колочавського ПНД відділення НПП «Синевир; двоюрідному брату ОСОБА_6 , який перебуває на посаді водія відділу транспортного обслуговування НПП «Синевир» та вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П. від 26.06.2023 року справи за вказаними протоколами про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі статті 36 КУпАП об`єднані в одне провадження за єдиним номером справи №302/1218/23 (т.8 а.с.155-156).

Постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В. від 10.07.2023 року задоволено заяву судді Кривка В.П. про самовідвід у об`єднаній справі № 302/1218/23 відносно ОСОБА_1 та матеріали справи передано до канцелярії суду з метою визначення автоматизованою системою документообігу судді для розгляду даної об`єднаної справи про адміністративне правопорушення (т.8 а.с.162).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023, об`єднана справа № 302/1218/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В. (т.8 а.с.163).

В судовому засіданні прокурор Самолюк М.В. підтримала у повному обсязі обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, вказавши, що матеріали об`єднаної справи містять усі необхідні та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та за наявністю в його діях складу вказаних корупційних адміністративних правопорушень просить визнати ОСОБА_1 винуватим за ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 гривень та у порядку ст.250 КУпАП прокурором подано відповідний висновок.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП не визнав та суду пояснив, що у НПП «Синевир» він працює з 2010 року та на умовах укладеного з ним контракту, з 14.12.2021 року його призначено на посаду директора. Діяльність установи регулюється Положенням про Національний прориодний парк «Синевир». Та протягом 2021-2023 років ним, як керівником НПП «Синевир», здійснювалися доплати, надбавки та премії, не як окремі заохочувальні виплати, а як диференціація заробітної плати всіх працівників установи в межах фонду заробітної плати та на виконання наказу Міністерства, при цьому забезпечення виплати таких премій, надбавок є його обов`язком, як керівника установи. Також вказує, що рішення про встановлення розміру надбавок та премій розробляється та приймається комісією, у склад якої входить головний бухгалтер, начальник відділу економіки, начальник відділу юридичного та кадрового забезпечення, голова профспілкового комітету. При цьому, розміри надбавок встановлюються у процентному співвідношенні до посадового окладу, залежно від обов`язків працівника, обсягу його відповідальності та виключно в межах затвердженого фонду оплати праці. При підписанні наказів про преміювання, встановлення надбавок до посадових окладів всім працівникам установи визначалися загальним списком, та ні собі, ні жодним іншим особам, у тому числі близьким родичам окремими наказами премій не призначав, будь-яких корисливих інтересів він не мав. Крім того, у НПП «Синевир» наказом визначено відповідальну особу з питань запобігання корупції, яким призначено начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення ОСОБА_7 та останнім було проінформовано про те, що видача ним цих наказів відповідає вимогам антикорупційного законодавства та було завірено, що повідомляти про наявність конфлікту інтересів не потрібно, оскільки ця вимога не поширюється на осіб, які працюють у населених пунктах, що мають статус гірських, у зв`язку з чим ним не було повідомлено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про будь-який конфлікт інтересів. Просив врахувати, що у спірних наказах, які видавалися на виконання наказу вказаного Міністерства, розмір визначеної премії, надбавок не перевищував максимального розміру встановленого Положенням про преміювання, а нарахування премій здійснювалось в межах наявних коштів на оплату праці працівників установи. Ніяких нарікань, зауважень щодо його роботи за цей період не надходило. Підтримав обставини, викладені захисником адвокатом Кривка П.П. у письмових поясненнях та просить провадження у даній справі закрити.

Захисник адвокат Кривка П.П. подав в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень. В обгрунтування вказаного клопотання в судовому засіданні зазначив, що частина 1 та частина 2 статті 172-7 КУпАП визначають адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч.1) та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч.2).

Вказує на те, що у протоколах, складених відносно ОСОБА_1 зазначено, що його приватний інтерес зумовлений бажанням встановити надбавки (премії) близьким особам. Разом з тим, премії та надбавки, як невід`ємна складова заробітної плати, насамперед є реалізацією права особи на відплатність праці. При цьому, право працівника на відплатність праці виникає з їх статусу як посадових осіб (працівників) юридичної особи публічного права, а не приватної особи. Зазначає, що отримання заробітної плати (включно з усіма її складовими) є гарантованим Законом правом посадової особи (працівника) юридичної особи публічного права (у даному випадку НПП «Синевир»), а не приватним інтересом. Та виплата працівникам НПП «Синевир» доплат, надбавок та премій протягом 2021 - 2023 років здійснювалась не як окремі заохочувальні виплати, а як диференціація заробітної плати всіх працівників НПП «Синевир» у межах фонду заробітної плати установи та на виконання наказу Міністерства, посилання на який міститься у Колективному договорі. При цьому, забезпечення виплати таких премій, надбавок, доплат ставилася в обов`язок ОСОБА_1 , як керівнику установи, оскільки положення Колективного договору НПП «Синевир» містять імперативні норми, які зобов`язують Адміністрацію НПП «Синевир», як роботодавця здійснювати оплату праці працівників, включно з преміями та надбавками у межах бюджетних асигнувань та фонду оплати праці. Відповідно цей обов`язок і реалізовував ОСОБА_1 , як директор установи. А тому, викладене в протоколах у справі про адміністративне правопорушення формулювання обвинувачення, що приватний інтерес ОСОБА_1 при встановленні премій та надбавок особам, які перебувають з ним у родинних стосунках полягав просто у бажанні надати премію близькій особі», або у бажанні встановити надбавку до посадового окладу близькій особі, є загальними висловами, які жодним чином не підтверджені. А тому, при підписанні наказів про преміювання та встановлення надбавок особам, які хоч і перебувають з ним у родинних стосунках, але тим не менше, є штатними працівниками НПП «Синевир», і користуються трудовими правами, визначеними трудовим законодавством та Колективним договором, нарівні з іншими працівниками,

Захисник наголошує, що у ОСОБА_1 був відсутній майновий або немайновий приватний інтерес. Відсутність приватного інтересу, в свою чергу виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Всупереч Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка склала протокол, не зазначила в чому саме полягає суперечність та як саме вона вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень ОСОБА_1 , а також на вчинення чи не вчинення ним дій.

Також зазначає, що директор НПП «Синевир» ОСОБА_1 спеціально уповноваженою в установі особою, визначеною відповідальною з питань запобігання корупції ОСОБА_7 був проінформований про те, що в його діях, при підписанні наказів про преміювання і встановлення надбавок близьким особам відсутні порушення вимог антикорупційного законодавства, що виключає у свою чергу прямий умисел, як необхідну кваліфікуючу ознаку даного виду адміністративного правопорушення.

Також захисник вказує, що у ОСОБА_1 при підписанні наказів про преміювання та встановлення надбавок були відсутні дискреційні повноваження, зважаючи на імперативний характер норм Колективного договору, які передбачають обов`язок роботодавця встановлювати премії та надбавки своїм працівникам. Зазначене виключає склад конфлікту інтересів. Крім того, рішення про встановлення премій та надбавок не приймались ОСОБА_1 одноосібно, а у порядку, визначеному Положенням про надання матеріальних заохочень працівникам НПП «Синевир», а також затвердженим Положенням про комісію щодо призначення премій надбавок та доплат працівникам НПП «Синевир». При цьому, розмір премій та надбавок родичам ОСОБА_1 визначався аналогічно до того, як визначається розмір премій іншим працівникам, а саме - в межах наявної економії фондів заробітної плати, пропорційно розміру окладу з усіма передбаченими законодавством надбавками та доплатами.

Розмір премій, який було визначено головним бухгалтером НПП «Синевир» за погодженням з іншими посадовими особами НПП «Синевир» під час підписання ним наказів не змінювався. В свою чергу, премії та надбавки встановлювалися на підставі наказу Міністерства захисту довкілля України від 31.05.2021 року № 358 та відповідних листів цього Міністерства і у встановленому в НПП «Синевир» процедурному порядку. Та враховуючи, що у ОСОБА_1 при підписанні наказів про преміювання та встановлення надбавок був відсутній приватний інтерес та суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями, захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад реального конфлікту інтересів. У зв`язку з цим, вважає, що у ОСОБА_1 не виникав і обов`язок повідомляти про реальний конфлікт інтересів, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП. Сторона захисту вважає, що матеріалами справи не доведено існування реального та потенційного конфлікту інтересів, оскільки у ОСОБА_1 не було приватного інтересу та суперечності між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Захисник просить провадження у об`єднаній справі № 302/1218/23 за протоколами про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 статті 172-7 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.

В судове засідання уповноважений представник Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області повторно не з`явився, про день та час розгляду даної об`єднаної справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку судової повістки на електронну адресу, які є в матеріалах справи (т.8 а.с.167, т.9 а.с.5,15,25,30), проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано. Доповнень, заяв, клопотань, уточнень на адресу суду не подано.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_7 пояснив, що він займає посаду начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення НПП «Синевир», та з 2020 року є головою профспілкової організації. Крім того, відповідним наказом НПП «Синевир» призначений відповідальним з питань запобігання корупції та саме він проінформував директора ОСОБА_1 про те, що в його діях при підписанні наказів про преміювання і встановлення надбавок близьким особам відсутні порушення вимог антикорупційного законодавства. Розмір премій працівникам НПП «Синевир» визначає та корегує економічний відділ, в залежності від результатів роботи працівників та в межах фонду оплати праці, передбаченого кошторисом установи на відповідний рік. Рішення про розміри премій, встановлення надбавок приймалося колегіально комісією та погоджувалися безпосередньо з ним, а також головним бухгалтером, начальником відділу економіки, а лише потім ці накази надавали на підпис директору установи. Також у той час, коли він був призначений відповідальним з питань запобігання корупції він проінформував директора ОСОБА_1 про відсутність необхідності повідомляти Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про конфлікт інтересів, посилаючись на те, що ця вимога не поширюється на осіб, які працюють у населених пунктах, що мають статус гірських.

Вислухавши в судовому засіданні особу, яка притягається до відповідальності, її захисника, позицію прокурора, показання свідка ОСОБА_7 , повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справі № 302/1218/23, суд приходить до висновку, що провадження у об`єднаній справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №374-о від 12.12.2016 року ОСОБА_1 призначено з 12.12.2016 року на посаду директора національного природного парку «Синевир» на умовах укладеного з ним контракту від 12.12.2016 року № 4/2016, копія кого є в матеріалах справи (т.2 а.с.27,28-35).

Відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України за № 501-о від 08.12.2021 року ОСОБА_1 з 14.12.2021 року призначено на посаду директора національного природного парку «Синевир» на умовах укладеного контракту від 29.10.2021 № 13/2021 (т.2 а.с.40,41-54).

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 року № 83 затверджено Положення про Національний природний парк «Синевир» (далі - НПП «Синевир», Парк). Та відповідно до п.1.2 Розділу 1 «Загальні положення» Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України (т.2 а.с.102,103-118).

Відповідно до п.3.1 Розділу 3 «Управління парком», управління Парком здійснюється відповідно до вимог законодавства спеціальною адміністрацією (далі-адміністрація). Відповідно до п.3.2. адміністрацію очолює директор, якого Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.3.6 директор Парку здійснює керівництво роботою адміністрації Парку та несе відповідальність за виконання покладених на неї завдань, розпоряджається за погодженням із Міндовкілля коштами та майном Парку у порядку, встановленому законодавством; видає у межах своєї компетенції накази; визначає функціональні обов`язки працівників Парку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

25.02.2019 року на профспілковій конференції працівників НПП «Синевир» прийнято Колективний договір на 2019-2020 рр., який укладений між адміністрацією НПП «Синевир» та профспілковим комітетом та який зареєстрований Міжгірською РДА Закарпатської області за реєстровим № 114 від 15.04.2019 року (т.2 а.с.67-88).

30.04.2022 року прийнято на профспілковій конференції працівників НПП «Синевир» Колективний договір на 2022-2023 рр., укладений між дирекцією НПП «Синевир» в особі директора ОСОБА_1 і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації (т.2 а.с.89-101).

Згідно п.п.2,4,11,12 розділу ІІІ Колективного договору адміністрація НПП "Синевир" зобов`язалася: оплату праці керівних, інженерно-технічних працівників та службовців, здійснювати згідно розмірів посадових окладів розроблених на підставі наказу Міністерства довкілля України від 31.05.2021 року № 358, що є додатком №1 до договору. Доплату за складність, напруженість в роботі, високі досягнення у праці здійснювати також згідно вищевказаного наказу (тобто стимулюючи надбавки, премії) у межах фонду оплати праці (п.2); Забезпечувати заробітну плату, не нижче розміру мінімальної місячної тарифної ставки, встановленої держаною (п.4); Згідно законодавства виплачувати всім штатним працівникам надбавку за вислугу років, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2018 року за № 686" Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам установ природно-заповідного фонду" (п.11); Забезпечувати виплату стимулюючих надбавок за складність та напруженість в роботі штатних працівників, один раз на місяць, в розмірі до 50 % посадового окладу згідно розрахунку до штатного розпису (п.12).

Крім того, пунктом 2 Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №358 від 31.05.2021 року «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 981/36603 зобов`язано керівникам бюджетних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Цей Наказ є чинним та застосовується з 01.01.2021 року.

Наказом НПП «Синевир» №14 від 28.01.2021 року затверджено «Положення надання матеріальних заохочень працівникам НПП Синевир» та затверджено Положення про комісію щодо призначення премій надбавок та доплат працівникам НПП «Синевир». До складу цієї комісії включено: головного бухгалтера, начальника відділу економіки, начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення, голову профкому. Контроль за виконанням цього наказу покладено на першого заступника директора головного природознавця ОСОБА_8 (т.8 а.с.245, 246-248).

Відповідно до Положення про надання матеріальних заохочень працівникам НПП «Синевир» передбачено, що Наказ щодо встановлення розміру надбавок премій розробляється комісійно у складі начальника відділу економіки, головного бухгалтера, начальнику відділу юридичного та кадрового забезпечення та голови профкому. У п.5 вказаного Положення зазначається, що з метою недопущення зрівняння заробітної плати, адміністрація НПП» Синевир» зобов`язується забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи (п.5); Розміри надбавок встановлюються в процентному відношенні до посадового окладу, залежно від обов`язків працівника та обсягу відповідальності працівників, в межах затвердженого фонду оплати праці (п.6); Наказ про встановлення надбавок премій всьому колективу парку, або окремим колективом структурних підрозділів (відділів, відділень) вноситься на затвердження директору НПП «Синевир» головою профкому за погодженням з головним бухгалтером та начальником відділу економіки (п.7); Преміювання окремих працівників проводиться на підставі службової записки безпосередньоо керівника, або члена профспілкового комітету (п.8); Матеріальні заохочення застосовується до всіх працівників НПП «Синевир» в межах затвердженого фонду оплати праці (п.9); Граничний розмір надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (п.10); Адміністрація НПП «Синевир» не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановлені законодавством, Колективним договором та цим Положенням (п.16).

Отже, виплата працівникам НПП «Синевир» доплат, надбавок та премій, протягом 2021-2023 років здійснювалась не як окремі заохочувальні виплати, а як диференціація заробітної плати всіх працівників НПП «Синевир» у межах фонду заробітної плати установи та на виконання вищевказаного Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №358 від 31.05.2021 року, та посилання на який міститься безпосередньо у п.2 Колективного договору (т.2 а.с.93).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.

Отже, вчиняючи корупційне діяння, особа повинна мати корисливий мотив.

Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань, і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Відповідальність за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З пункту 2 примітки до ст.172-7 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Отже, з системного аналізу цих норм права, слід зробити висновок, що суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага, тобто діє з прямим умислом.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково - правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Аналогічне визначення понять «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією».

Крім того .суд звертає увагу, що згідно матеріалів справи вбачається, що Наказом НПП «Синевир» № 70-о «а» від 20.06.2022 року переведено з посади майстра з охорони природи Колочавського природоохоронного науково - дослідного відділення НПП «Синевир» ОСОБА_3 на посаду начальника Острікського природоохоронного науково-дослідного відділення з 01.07.2022 року (т.3 а.с.129, т.7 а.с.25,26).

З доданої до матеріалів справи копії актового запису про народження № 87 від 06.11.1997 року, вбачається, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 (т.3 а.с.181).

Проте, у складених протоколах про адміністративні правопорушення, які є предметом судового розгляду, йдеться про прийняття ОСОБА_1 рішення про преміювання, встановлення надбавки до посадового окладу сину ОСОБА_3 , однак з доданої до матеріалів справи копії актового запису про народження № 87 (т.1 а.с.23) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , де в графі «батько» вказаний ОСОБА_1 . Однак, вищевказані розбіжності та невідповідності імені особи ОСОБА_3 протягом судового розгляду справи, стороною обвинувачення жодним чином не усунено,

Наказом НПП «Синевир» №421/к від 22.07.2013 року прийнято на посаду сторожа Колочавського природоохоронного науково - дослідного відділення НПП «Синевир» ОСОБА_4 (т.5 а.с.79).

До матеріалів об`єднаної справи додано копію актового запису про народження № 32 від 07.11.1991 року ОСОБА_9 (т.5 а.с.80), проте документальних підтверджень тих обставин, що ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Наказом НПП «Синевир» №196/к від 19.04.2012 року ОСОБА_5 переведено з посади майстра з охорони природи Колочавського природоохоронного науково - дослідного відділення НПП «Синевир» на посаду заступника начальника того ж відділення з 20.04.2012 року (т.3 а.с.154).

З доданого до матеріалів справи актового запису про шлюб № 1 від 07.11.1991 року вбачається, що ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_1 та після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_4 (т.5 а.с.80), проте документальні підтвердження тих обставин, що ОСОБА_9 є рідною сестрою ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

Наказом НПП «Синевир» №15-о від 05.02.2018 року ОСОБА_5 переведено з посади інспектора з охорони ПЗФ Колочавського природоохоронного науково - дослідного відділення НПП «Синевир» на посаду майстра з охорони природи того д відділення, з 01.02.2018 року (т.3 а.с.110).

Відповідно до доданої копії актового запису про народження № 121 від 30.09.1992 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі «мати» зазначена ОСОБА_4 (т.8 а.с.82), проте належних документальних підтверджень тих обставин, що ОСОБА_5 племінником ОСОБА_1 , матеріали даної справи не містять.

Наказом НПП «Синевир» №363/к від 20.08.2010 прийнято на посаду водія відділу транспортного забезпечення НПП «Синевир» ОСОБА_6 (т.3 а.с.20).

Однак, документальних підтверджень тих обставин, що ОСОБА_6 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , до матеріалів справи не долучено.

У спірних протоколах про адміністративні правопорушення, зокрема у протоколі № 132 від 21.06.2023 року (т.3 а.с.6-14) міститься посилання на те, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 та листа НПП «Синевир» № 226 від 02.05.2023 року - ОСОБА_6 є двоюрідним братом ОСОБА_1 .

Проте, суд вважає, що вказані письмові пояснення ОСОБА_1 не є належними та допустимими доказами, які б беззаперечно підтверджували факт родинних відносин та доводили наявності родинних зв`язків працівників НПП «Синевир» - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з суб`єктом відповідальності ОСОБА_1 на час інкримінованих йому правопорушень, у розумінні положень ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», якою безпосередньо розкривається поняття близьких осіб суб`єкта відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Отже, матеріли об`єднаної справи не містять будь-яких копій актових записів, свідоцтв про народження, про одруження, чи відповідних витягів, що надаються органами ДРАЦСу про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є близькими особами, членами сім`ї ОСОБА_1 .

Під час підготовки та складання матеріалів справ про адміністративні корупційні правопорушення, вказані документи органом, від якого надійшли матеріали, у встановленому законом порядку не збиралися, хоча відповідно до ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, доводячи наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями ОСОБА_1 , в протоколах не зазначено, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив.

Так, згідно п.п.1.1.1 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839, «відсутність дискреційних повноважень виключає наявність реального конфлікту інтересів».

Як вбачається з пункту 6 Положення надання матеріальних заохочень працівникам НПП Синевир», затвердженого Наказом НПП «Синевир» №14 від 28.01.2021 року (т.8 а.с.246), наказ щодо встановлення розміру надбавок, премій розробляється комісійно у складі начальника відділу економіки, головного бухгалтера, начальнику відділу юридичного та кадрового забезпечення та голови профкому. Розміри надбавок встановлюються в процентному відношенні до посадового окладу, залежно від обов`язків працівника та обсягу відповідальності працівників, в межах затвердженого фонду оплати праці.

Отже, підписання рішень про преміювання та його розмір, встановлення надбавки до посадового окладу не можна безумовно віднести до дискреційних повноважень директора НПП «Синевир», оскільки розмір премії, надбавок був встановлений для всіх працівників пропорційно до посадового окладу, та в залежності від обов`язків працівника та обсягу відповідальності працівників, в межах затвердженого фонду оплати праці та на виконання п.п.2,11,12 розділу ІІІ Колективного договору, п.2 наказу Міністерства охорони довкілля та природних ресурсів України від 31.05.2021 року № 358.

Крім того, норми Колективного договору НПП «Синевир» містять імперативні норми, які зобов`язують Адміністрацію НПП «Синевир», як роботодавця, здійснювати оплату праці працівників, включно з преміями та надбавками у межах бюджетних асигнувань та фонду оплати праці. Отже, виплата працівникам премій та надбавок є обов`язком НПП «Синевир», як роботодавця. Відповідно цей обов`язок і реалізовував ОСОБА_1 , як директор установи.

Відповідно до Колективного договору матеріальне заохочення у виді премії виплачується всім без винятку працівникам НПП «Синевир», за відсутності у них дисциплінарних стягнень, порушень виконавчої і трудової дисципліни. При цьому, особою, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення, не надано доказів існування будь-яких підстав для позбавлення премії особам, що перебувають у родинних чи близьких стосунках з ОСОБА_1 .

В наказах про преміювання № 115 від 15.07.2021 року; № 147 від 26.08.2021 року; № 26 від 26.01.2022 року; № 99 від 20.06.2022 року; № 145 від 26.09.2022 року; № 111 від 27.07.2022 року; № 163 від 25.11.2022 року; № 179 від 22.12.2022 року; № 24 від 25.01.2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 зазначені нарівні з іншими працівниками НПП «Синевир», що відповідає погодженому розміру на засіданні профкому та свідчить про відсутність реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом ОСОБА_1 на об`єктивність або неупередженість при підписанні наказів про преміювання, тобто відсутній корисливий мотив в його діях.

Відтак, з огляду на сукупність зазначених вище обставин, суд вважає, що матеріалами справи не доведено тих обставин, що ОСОБА_1 , підписуючи наказ про преміювання, встановлення надбавок, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, при підписанні наказів про преміювання ОСОБА_1 не мав дискреційних повноважень, які б могли вплинути на розмір премії працівників НПП «Синевир», у тому числі близьких родичів, оскільки преміювання працівників, встановлення їм надбавок здійснюється згідно представлення головного бухгалтера, начальника відділу економіки та за погодженням профспілкового комітету та у відповідності до п.3 Умов оплати праці працівників, установ природно-заповідного фонду, затверджених Наказом захисту довкілля та природних ресурсів України 31.05.2021 року № 358, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 року за № 981/36603 (т.8 а.с.189-192).

Щодо надання завищеного розміру премії, підвищення надбавок до посадового окладу працівників НПП «Синевир», у тому числі близьких родичів ОСОБА_1 , суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б своєю сукупністю поза розумним сумнівом доводили самостійне вирішення ОСОБА_1 питання доцільності виплати грошової допомоги у вигляді премії, надбавок, та конкретного визначення їх розміру.

Що стосується неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку по наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів (частини 1 статті 172-7 КУпАП).

Згідно зі частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», яка носить назву «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», особи, зазначені упунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

В ході судового розгляду по справі встановлено, що відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 501-о від 08.12.2021 року ОСОБА_1 з 14 грудня 2021 року призначено на посаду директора Національного природного парку «Синевир» на умовах укладеного з ним трудового контракту від 29 жовтня 2021 року № 13/2021.

Згідно з п.8 цього Контракту ОСОБА_1 , як керівник НПП «Синевир», зобов`язується виконувати вимоги антикорупційного законодавства, у тому числі щодо призначення (визначення) уповноваженої особи (підрозділу) з питань запобігання та виявлення корупції проведення оцінки корупційних ризиків, вжиття заходів для попередження корупційних чи пов`язаних з корупцією правопорушень.

На виконання цього пункту контракту у НПП «Синевир», наказом № 109 від 27.08.2019 року відповідальним з питань запобігання корупції призначено начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення ОСОБА_7 , уповноваженою особою з питань запобігання корупції в НПП «Синевир». який несе відповідальність за реалізацію комплексу правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції в НПП «Синевир» з використанням заходів, які не суперечать законодавству. В обов`язок ОСОБА_7 також покладається проводити роз`яснювальну роботу серед працівників НПП «Синевир» щодо правильного розуміння новоприйнятих норм законодавства та уникнення їх порушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що накази про преміювання працівників та встановлення для працівників надбавок, були завізовані у тому числі і ОСОБА_7 , як особою, відповідальною з питань запобігання корупції.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , він інформував директора НПП «Синевир» ОСОБА_1 про те, що видача ним цих наказів відповідає вимогам антикорупційного і окремо повідомляти про наявність у нього реального конфлікту інтересів не потрібно, оскільки ця вимога не поширюється на осіб, які працюють у сільських населених пунктах, а також населених пунктах, що мають статус гірських та оскільки НПП «Синевир» має статус гірського населеного пункту, розташованого в селі Синевир Хустського району Закарпатської області, тому відповідно і підпадає під дану категорію.

Отже, спеціально уповноваженою в установі особою, визначеною відповідальною з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 був достоменно інформований про те, що в його діях при підписанні наказів про преміювання і встановлення надбавок близьким особам відсутні порушення вимог антикорупційного законодавства, що виключає прямий умисел, як необхідну кваліфікуючу ознаку даного виду адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цьогоКодексу.

При цьому, слід зааначити, що згідно матеріалів справи, 27.04.2023 року директор НПП «Синевир» ОСОБА_1 повідомив Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про потенційний конфлікт інтересів (т.6 а.с.21-22).

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 278 від 01.05.2023 року застосовані заходи зовнішнього контролю врегулювання потенційного конфлікту інтересів до директора НПП «Синевир» ОСОБА_1 у вигляді здійснення ним повноважень щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 під зовнішнім контролем (т.6 а.с.23-24).

Отже, ОСОБА_1 вживав заходів для врегулювання потенційного конфлікту інтересів: повідомляв 27.04.2023 року вказане Міністерство та яким було видано Наказ про встановлення зовнішнього контролю та до ОСОБА_1 застосовано такий захід врегулювання конфлікту інтересів як здійснення повноважень під зовнішнім контролем з визначенням які конкретно дії він має вчиняти у зв`язку із цим.

Разом з тим, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини неодноразово констатував, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

В справі що розглядається уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано належних та відповідних доказів того, що ймовірний приватний інтерес ОСОБА_1 суперечить службовим/ представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що підписані ним накази про преміювання, встановлення надбавок, в яких серед інших працівників Національного природного парку «Синевир», значаться ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , директор установи був необ`єктивним або упередженим, що такими наказами завдано шкоди інтересам держави, юридичної особи публічного права та що при цьому в діях ОСОБА_1 наявний корисливий мотив та в чому саме він полягає.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 при підписанні наказів про преміювання за № 115 від 15.07.2021 року; № 147 від 26.08.2021 року; № 26 від 26.01.2022 року; № 99 від 20.06.2022 року; № 145 від 26.09.2022 року; № 111 від 27.07.2022 року; № 163 від 25.11.2022 року; № 179 від 22.12.2022 року; № 24 від 25.01.2023 року відсутня суперечність між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.

Отже, з протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них доказів не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом директора НПП «Синевир» ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями з вирішення питання про преміювання, не зазначено в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на колегіальне прийняття цих рішень.

Суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , підписуючи накази про преміювання та встановлення надбавок до посадового окладу працівникам НПП «Синевир», діяв в спосіб та в межах законодавства на наданих йому повноважень. Конфлікт інтересів у зазначеному випадку не виникає, оскільки у ОСОБА_1 відсутні дискреційні повноваження щодо встановлення та визначення розміру премії, яка буде нарахована.

З огляду на існуючий механізм преміювання працівників НПП «Синевир», суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Суд вважає, що складені відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення не містять інформації щодо наявності в діях останнього корисливої мети та умислу на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Матеріалами справи не доведена наявність суперечності між приватним майновим інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями як директора НПП «Синевир».

Суд наголошує, що питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересу у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Суд зазначає, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки висновок про наявність суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими/представницькими повноваженнями є лише припущенням органу, який склав протоколи, який не підтверджений належними та відповідними доказами, а обсяг наданих суду доказів у своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, п.1 ч.1 ст.247, 251, 252, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у об`єднаній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172 - 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, законним представником, прокурором, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО