Постанова № 11519375, 13.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3399/10/2370 13.09.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Чалої А.С.,

при секретарі Журавлі В.В.,

за участю представника позивача - Небелиці Р.В., 1-ого відповідача - Клименко А.І. за довіреностями, 2-ого відповідача Квітки С.М. згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства «Смілянське лісове господарство» до Черкаського обласного центру зайнятості, Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення про визнання дій протиправними та скасування акту № 12 від 08.04.2010 року та листа № 1673/10 від 09.04.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Смілянське лісове господарство»звернулося до суду з позовною заявою до Черкаського обласного центру зайнятості, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення у березні-квітні 2010 року перевірки позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про зайнятість населення», скасувати акт № 12 про порушення законодавства при працевлаштуванні іноземних громадян та осіб без громадянства від 08.04.2010 року та вимогу-рішення Черкаського обласного центру зайнятості № 1673/10 від 09.04.2010 року про застосування санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17680 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що порушення позивачем вимог законодавства про зайнятість населення (ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»), які зафіксовані в акті № 12, не мали місця, оскільки позивач правомірно використовував працю іноземця громадянина Російської Федерації, який отримав посвідку на постійне місце проживання, в звязку з чим позивач не повинен отримувати дозвіл на працевлаштування зазначеної особи. Окрім того позивач зазначив, що перевіряючим органом під час проведення перевірки порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№ 877-V від 05.04.2007 року (далі Закон № 877), а саме: повідомлення про проведення перевірки в порушення вимог не містило передбачених Законом реквізитів (дату початку і дату закінчення планового заходу, виду заходу), а посадовою особою інспекції перед початком перевірки не предявлено та не залишено копію посвідчення (направлення) на перевірку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його в повному обємі.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивач в порушення вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», не отримавши дозволу державної служби зайнятості, прийняв на роботу у серпні 2009 року громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 Посвідка на постійне місце проживання даній особі видана у вересні 2009 року, що свідчить про правомірність застосованих до позивача економічних санкцій у розмірі 17680 грн. Окрім того представники відповідачів зазначали, що сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на органи державної служби зайнятості, оскільки проведена перевірка не стосується господарської діяльності підприємства, а предметом перевірки є дотримання вимог законодавства про зайнятість населення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Смілянське лісове господарство»згідно свідоцтва про державну реєстрацію зареєстроване як субєкт господарювання юридична особа Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області 06 серпня 1997 року, ідентифікаційний код 00993403.

У березні 2010 року заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості, з відома директора підприємства, проведена планова перевірка додержання законодавства про зайнятість населення державного підприємства «Смілянське лісове господарство», в ході якої встановлено, зокрема, потребу в уточненні даних щодо документів ОСОБА_5 громадянина Російської Федерації.

Результати перевірки зафіксовані в акті № 28 від 09.03.2010 року. На підставі зазначеного акту заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості винесено припис № 28 від 09.03.2010 року, яким позивачу приписано, зокрема, надати до 01 квітня 2010 року копії документів (паспорта, посвідки на постійне місце проживання) ОСОБА_5, 1968 р. н.

08 квітня 2010 року заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості за матеріалами перевірки (акт № 28 від 09.03.2010 року) складено акт про порушення вимог статті 8 Закону України «Про зайнятість населення», а саме встановлено, що в період з 03 серпня 2009 року по даний час на підприємстві провідним механіком працює громадянин Російської Федерації ОСОБА_5, 1968 р.н., який 15 вересня 2009 року отримав безстрокову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1. Станом на 03 серпня 2008 року у відповідача відсутні правові підстави для використання праці громадянина ОСОБА_5 без дозволу державної служби зайнятості.

Зазначеним актом запропоновано позивачу в десятиденний термін сплатити штраф в розмірі 17680 грн.

Згідно преамбули Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-XII, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 803 зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Частина 4 зазначеної статті вказує, що у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Відповідно до п. 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. № 47 (далі Положення), інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно пункту 5 Положення основними завданнями інспекції є: здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість; забезпечення громадянам прав і гарантій у галузі зайнятості шляхом здійснення заходів щодо запобігання та усунення виявлених порушень законодавства про зайнятість населення.

Пунктом 6 Положення передбачено, що інспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями; здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Відповідно до підпункту «а»пункту 8 Положення інспекції надається право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань.

Підпунктом «г»пункту 8 передбачено право інспекції застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення»і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

З матеріалів справи, а саме витягу з трудової книжки громадянина ОСОБА_5, вбачається, що останній згідно наказу № 190-к від 03.08.2009 року прийнятий на посаду провідного механіка лісгоспу.

15 вересня 2009 року громадянину ОСОБА_5 видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1, безстроково. Дані обставини сторонами визнаються і не заперечуються.

Судом також встановлено, що позивач, при прийнятті на роботу ОСОБА_5 громадянина Російської Федерації, не звертався до органів державної служби зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування іноземця.

Відповідно статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 08.04.2009 року, № 322, дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Зі змісту положень Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, вбачається що обовязок отримання дозволу на працевлаштування покладається саме на роботодавця.

Відповідно до пункту 13 Порядку роботодавці мають право на використання праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця.

В звязку з викладеним та враховуючи, що позивач не звертався до центру зайнятості за дозволом на використання праці іноземця, а посвідка на постійне проживання отримана ОСОБА_5 лише 15 вересня 2010 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у позивача для прийняття на роботу ОСОБА_5 з 03 серпня 2009 року.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Щодо тверджень позивача про порушення під час проведення перевірки вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№ 877-V від 05.04.2007 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Виходячи зі змісту норм статей вказаного Закону, можна дійти висновку, що предметом регулювання Закону № 877 є порядок здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища тощо.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.

Аналізуючи вимоги частини четвертої статті 4 Закону № 877, слід зазначити, що Закон України «Про зайнятість населення»не відносить державну службу зайнятості до органів, що здійснюють державний нагляд (контроль), не визначає види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (послуг), не наділяє її повноваженнями щодо зупинення виробництва або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо. Органи державної служби зайнятості не втручаються в господарську діяльність підприємств, установ та організацій чи фізичних осіб - підприємців.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення створюється в органах державної служби зайнятості як структурний підрозділ і її повноваження обмежені повноваженнями державної служби зайнятості, а отже Інспекція у своїй діяльності не може керуватися нормами Закону № 877.

Щодо вимоги позивача про скасування листа Черкаського обласного центру зайнятості № 1673/10 від 09.04.2010 року суд зазначає, що зазначений лист не є нормативним документом, що породжує права чи обовязки, не є юридичним виявленням рішення чи дії, а лише є нагадуванням підприємству сплатити визначені актом про порушення законодавства при працевлаштуванні іноземних громадян та осіб без громадянства економічні санкції.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СуддяА.С. Чала