Ухвала суду № 115191644, 27.11.2023, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 498/1385/23

Провадження № 2/517/198/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року смт Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди укладеним, розірвання договору оренди, відшкодування шкоди за його невиконання та виселення, -

встановив:

31 жовтня 2023 року до Фрунзівського районного суду Одеської області з Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди укладеним, розірвання договору оренди, відшкодування шкоди за його невиконання та виселення.

Ухвалою судді Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчка О.М. від 03 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано останній строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали (а.с. 43-44).

Відповідно до ухвали суду від 03 листопада 2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з наступних підстав.

Так, в порушення вимог ч. 2 ст. 175 ЦПК України позивачкою не було надано доказів на підтвердження здійснення повноважень представництва інтересів своїх синів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (власників спірної квартири), які є повнолітніми особами, наділеними повною цивільною дієздатністю фізичної особи та вправі захищати свої порушені, не визнані права у суді самостійно.

Крім цього, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не були зазначені адреси електронної пошти сторін у справі.

Також, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позовна заява не містила зазначення будь-яких доказів в обґрунтування сум боргів накопичених відповідачкою за користування житлом. Позовна заява не містила зазначення доказів звернення позивачки до відповідачки із вимогами у позасудовому порядку погасити заборгованість по оренді житла, комунальним платежам та добровільного виселення із квартири.

Серед іншого, позивачкою не виконані вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ч. 1 ст. 177 ЦПК України та не додано до позовної заяви та її копій «Копії паспортів дітей позивача» (додаток 4), незважаючи на те, що в самому переліку документів, що додаються до позовної заяви вказаний даний додаток. Також, була встановлена відсутність додатку 5 до позовної заяви, а саме копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

Крім того, позивачкою не виконані вимоги щодо сплати судового збору. Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій об`єднала чотири вимоги, з яких три вимоги мають немайновий характер (визнання договору оренди укладеним, розірвання договору оренди, виселення з житла) і одна вимога майновий характер (відшкодування шкоди за невиконання договору), сплативши при цьому судовий збір у розмірі 1735 гривень 26 копійок, а саме 1 відсоток від ціни позову (173526 грн 99 коп.) за позовну вимогу майнового характеру, а тому їй необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 3220 грн 80 копійок за три вимоги немайнового характеру та надати оригінал квитанції до суду.

Також, при подачі позовної заяви до суду позивачкою не дотримано вимоги статті 95 ЦПК України та до позовної було додано копії документів, які належним чином не засвідчені.

Як убачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0690210517622, копію ухвали Фрунзівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2023 року про залишення позову без руху ОСОБА_1 отримала 13 листопада 2023 року (а.с. 49).

У визначений ухвалі строк позивачка подала до суду заяву про виконання ухвали Фрунзівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2023 року (далі Заява) разом із копіями документів в одному примірнику, про відсутність яких судом було вказано в ухвалі.

Судом встановлено, що відповідно до зазначеної вище Заяви позивачкою недоліки ухвали були виконані лише частково.

Так, зокрема, однією із підстав залишення позовної заяви без руху, яка слугувала постановленню ухвали суду від 03 листопада 2023 року було те, що позивачка не надала доказів на підтвердження здійснення повноважень представництва інтересів своїх синів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (власників спірної квартири), які є повнолітніми особами, наділеними повною цивільною дієздатністю фізичної особи та вправі захищати свої порушені, не визнані права у суді самостійно.

На виконання вказаного недоліку позивачка в Заяві зазначила, що самостійними позивачами по справі її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступити не можуть, оскільки не в змозі нести обов`язок щодо сплати судового збору, так як є особами, які в даний час продовжують навчання.

Разом з тим, вказані доводи позивачки не можуть ґрунтуються на законі, оскільки чинним ЦПК України (розділ 2 Представники) не передбачені випадки представництва інтересів повнолітніх (дієздатних) дітей їх законними представниками.

Також, в ухвалі було вказано, що позовна заява не містить зазначення доказів звернення позивачки до відповідачки із вимогами у позасудовому порядку погасити заборгованість по оренді житла, комунальним платежам та добровільного виселення із квартири. Позивачкою вказаний недолік не виконано.

Крім цього, на виконання вимог ухвали суду від 03 листопада 2023 року позивачкою надані додатки (копії документів) в одному примірнику, які належним чином не засвідчені. Про вказаний факт працівники канцелярії суду склали відповідний акт № 5про відсутністьвкладень узаяві від23листопада 2023року (а.с.63).Відсутність другого примірника додатків позбавляє суд можливості направити їх разом із позовною заявою відповідачці для належного ознайомлення.

Також, відповідно до вимог ухвали від 03 листопада 2023 року позивачці необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 3220 грн 80 копійок за три вимоги немайнового характеру та надати оригінал квитанції до суду.

На виконання вказаного недоліку позивачка у Заяві зазначила, що відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» вона доплатила судовий збір у розмірі 3220 грн 80 коп. за три вимоги немайнового характеру на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Захарівка. Оригінал квитанції про сплату судового збору надає на адресу Фрунзівського районного суду Одеської області (вул. Одеська, 53, смт Захарівка).

Разом з тим, відповідно до акту № 5 про відсутність вкладень у заяві від 23 листопада 2023 року була встановлена відсутність додатку, а саме: доказу (оригіналу квитанції) про доплату судового збору (а.с. 63).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом на виконання вимог ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» була здійснена перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Станом на 27 листопада 2023 року підтвердження доплати позивачкою судового збору в розмірі 3220 грн 80 коп. при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутнє, що засвідчено довідками суду № 8 та № 9 від 23 листопада 2023 року та 27 листопада 2023 року відповідно (а.с.64, 65).

При цьому варто зазначити, що позивачкою у своїй заяві не ставилося питання про звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

За вказаних обставин, суд вважає, що вимоги ухвали про доплату судового збору позивачкою не виконані.

Крім цього, позивачці відповідно до вимог ухвали суду від 03 листопада 2023 року необхідно було додати до позовної заяви належним чином засвідчені копії документів. Разом з тим, вимоги ухвали в цій частині позивачкою також виконані не були. Більш цього, як зазначалося вище позивачкою до суду були надані інші додатки, які також були належним чином не засвідчені.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається судом, вимоги ухвали від 03 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без руху позивачкою виконано неналежним чином і не у повному обсязі, для її виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом й не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачці, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, тому право позивачки доступу до суду не порушено та не обмежено.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачці.

Керуючись ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди укладеним, розірвання договору оренди, відшкодування шкоди за його невиконання та виселення вважати неподаною та повернути позивачці.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: