Рішення № 115190606, 23.11.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5240/23

Провадження № 2/489/2148/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 001-14758-120813, згідно умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 5000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом. 02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, згідно умов якого ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло права вимоги стягнення за кредитним договором № 001-14758-120813 з ОСОБА_1 .

Відповідач порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість в сумі 17175,61 грн., яка складається з основної суми заборгованості3726,62 грн; заборгованості за нарахованими відсотками по кредиту12601,60 грн; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту193,40 грн; суми 3 % річних від суми відсотків за період прострочення повернення відсотків653,99 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС». Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача 2684 гривень судового збору та 7684,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації, а також розміщення оголошення на офіційному веб-порталі.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятоїстатті 279 ЦПК Українине надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимогстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 на підставі договору кредитування № 001-14758-120813 від 12 серпня 2013 року встановлені договірні відносини, згідно яких відповідач отримала кредит в розмірі 5000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, згідно умов якого ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло права вимоги стягнення за кредитним договором № 001-14758-120813 з ОСОБА_1 .

Але відповідач, отримавши кредит, всупереч вимогамст.526 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконала, заборгувавши 17175,61 грн., яка складається з основної суми заборгованості3726,62 грн; заборгованості за нарахованими відсотками по кредиту12601,60 грн; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту193,40 грн; суми 3 % річних від суми відсотків за період прострочення повернення відсотків653,99 грн.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, до ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», відповідно до договору № 2253/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, перейшло право вимоги за Договором № 001-14758-120813 від 12 серпня 2013 р., що укладено між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ч. 1 ст.1050 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістомстатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, оскільки суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору, відповідно до положення ст.ст.625,1049,1054 ЦК Українипозов у цій частині, підлягає задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 001-14758-120813 від 12 серпня 2013 р., заборгованості в сумі 17175,61 грн., яка складається з основної суми заборгованості3726,62 грн; заборгованості за нарахованими відсотками по кредиту12601,60 грн; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту193,40 грн; суми 3 % річних від суми відсотків за період прострочення повернення відсотків653,99 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розміні 7684,00 грн, суд приходить до наступного.

Положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5ст.137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6ст.137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Представником позивача не долучено до справи доказів, на підтвердження понесення ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням чого суд позбавлений можливості стягнути такі витрати з відповідача, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст.259,263-265,280,282 ЦПК Українисуд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» / ЄДРПОУ 43160452 / заборгованість за кредитним договором № 001-14758-120813 від 12 серпня 2013 р., заборгованості в сумі 17175,61 грн., яка складається з основної суми заборгованості3726,62 грн; заборгованості за нарахованими відсотками по кредиту12601,60 грн; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту193,40 грн; суми 3 % річних від суми відсотків за період прострочення повернення відсотків653,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ПРОФІТ ФАЙНЕНС»судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Г.С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «23» листопада 2023 року.