Ухвала суду № 115181483, 24.11.2023, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5374/23 Провадження № 2-с/450/69/23

УХВАЛА

про скасування судового наказу

24 листопада 2023 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 01.11.2023 року Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 450/5374/23 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

01.11.2023 року Пустомитівським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» у розмірі 4259, 23 грн. основного боргу та інфляційних втрат у розмірі 30, 47 грн., 3 % річних у розмірі 4, 54 грн.

Копію судового наказу боржником отримана 09.11.2023 року, що стверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

22.11.2023 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу. Заява мотивована тим, що заявником долучено документ із назвою «Фінансовий стан» із зазначенням обсягів спожитого газу за період грудень 2021 року по квітень 2022 року. Однак в такому відсутні показники приладу обліку природного газу, тому неможливо встановити чи дійсно споживачем спожито такий об`єм газу, який визначено стягувачем. 05.03.2020 року відповідно до акту про розпломбування та демонтаж засобу вимірювальної техніки та повірки від 05.03.2020 року встановлено новий побутовий лічильник газу. Показник ПЛГ станом на 05.03.2020 року становить 00000 м3. Як видно із рахунку за споживання розподілу газу за листопад 2023 року показник лічильника станом на 01.10.2023 року становить 1, 59 м. куб. Тобто з моменту встановлення лічильника, а саме з 05.03.2020 року по 01.10.2023 року споживачем було фактично спожито 1, 59 м. куб., що суперечить заявленим вимогам заявника про оплату боргу за період грудня 2021 року по травень 2022 року за 544, 72 м3. У будинку, в якому встановлено ПЛГ ніхто не проживає та ведуться ремонтні роботи, газові прилади не використовуються, тому неможливо спожити такий великий об`єм газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строки звернення із заявою про скасування судового наказу, боржником не пропущені, підстав для повернення заяви, не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право.

Таким чином заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає до задоволення, а судовий наказ скасуванню.

Щодо вимоги заявника про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, то суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Водночас, чинним процесуальним законодавством передбачено, що в разі скасування судового наказу стягувач має право звернутися до суду з відповідним позовом. У цьому випадку сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу слід відмовити, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 170-171 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 01.11.2023 року Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 450/5374/23 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задоволити.

Судовий наказ у справі № 450/55374/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львігаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 4259, 23 грн. основного боргу та інфляційних втрат у розмірі 30, 47 грн., 3 % річних у розмірі 4, 54 грн.,- скасувати.

В задоволенні іншої частини заяви, - відмовити.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися з вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяН. Б. Добош