Рішення № 115175522, 24.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 р. Справа № 520/21377/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо повернення подання - відмови у погодженні рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити дії щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами протиправно не вчинено дій, спрямованих на розгляд рапорту ОСОБА_1 від 01.07.2023 та звільнення його з військової служби на підставі абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам на адреси, вказані їх уповноваженими представниками в заявах (а.с. 33, 40), та ним отримана, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, надіслано до суду відзив на позов (а.с. 49 - 55), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Постановою КМУ №413 від 12.06.2013 затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, яким визначено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Норми вищевказаних Закону та постанови КМУ не містять конфлікту щодо їх змісту, оскільки положення постанови КМУ №413 конкретизують суб`єкт, який видає медичний висновок в залежності від віку особи, яка потребує стороннього догляду. Тобто, для підтвердження стороннього догляду за батьками військовослужбовців, необхідно надати висновок медико-соціальної експертної комісії. Отже, наданий позивачем медичний висновок лікарсько-консультативної комісії не є належним документом, що підтверджує підстави для звільнення позивача з військової служби згідно абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Також, представником Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надано до суду відзив на позов (а.с. 45 - 47), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що в даному випадку, висновок лікарсько - консультативної комісії не може підтверджувати необхідності здійснення постійного догляду за хворим батьком, оскільки для підтвердження стороннього догляду за батьком позивач мав надати висновок медико-соціальної експертної комісії, чого ним зроблено не було.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з липня 2022 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка підпорядковується та входить до складу Військової частини НОМЕР_2 .

01.07.2023 позивач звернувся до Військовій частині НОМЕР_1 із рапортом щодо звільнення з військової служби згідно абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворим батьком, ОСОБА_2 , згідно медичного висновку лікарсько - консультативної комісії КНП Міська поліклініка №6 №1290 від 15.03.2023 (а.с. 15 - 16).

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 №3433 фактично відмовлено позивачу у звільненні з військової служби, виходячи з наступного. Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Постановою КМУ №413 від 12.06.2013 затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, яким визначено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Тобто, для підтвердження необхідності стороннього догляду за батьками та звільнення на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовець має надати висновок медико-соціальної експертної комісії. Тоді як позивачем надано висновок лікарсько - консультативної комісії, отже відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі вказаних положень Закону (а.с. 6).

Не погоджуючись з відмовою Військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби на підставі абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із сімейними обставинами, та наполягаючи на наявності підстав для задоволення поданого рапорту по суті та прийняття рішення щодо його звільнення з військової служби, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

В свою чергу, підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Постановою КМУ «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12.06.2013 року №413 передбачено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

01.07.2023 позивач звернувся до Військовій частині НОМЕР_1 із рапортом щодо звільнення з військової служби згідно абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворим батьком, ОСОБА_2 , згідно медичного висновку лікарсько - консультативної комісії КНП Міська поліклініка №6 №1290 від 15.03.2023 (а.с. 15).

Наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворим батьком, в рапорті позивач зазначив, що його батько, ОСОБА_2 , хворіє хронічним порушенням мозкового кровообігу та церебральним атеросклерозом з когнітивними порушеннями, висновок за станом здоров`я: потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується медичним висновком лікарсько - консультативної комісії КНП Міська поліклініка №6 №1290 від 15.03.2023 (а.с. 16).

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 №3433 фактично відмовлено позивачу у звільненні з військової служби з роз`ясненням відповідних підстав відмови у задоволенні рапорту про звільнення.

Таким чином, предметом спірних правовідносин є допустимість медичного висновку лікарсько - консультативної комісії КНП Міська поліклініка №6 №1290 від 15.03.2023 для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за батьком військовослужбовця та його звільнення зі служби за сімейними обставинами.

Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Підпунктом 1 п.11 Положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОУ від 09.04.2008 року №189, який зареєстрований в МЮУ 02.06.2021 року за №731/36353, лікарсько-консультативна комісія видає висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.

З проведеного ретельного аналізу наведених нормативних актів в контексті розподілення повноважень між ЛКК та МСЕК, суд приходить до висновку, що необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. В той же час, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.

За таких обставин, норми Закону №2232-XII та Постанови КМУ №413 не містять конфлікту щодо їх змісту, оскільки положення Постанови конкретизують суб`єкт, який видає медичний висновок у залежності від віку особи, яка потребує стороннього догляду.

В даному випадку, для підтвердження необхідності стороннього догляду за ОСОБА_2 позивач мав надати висновок медико-соціальної експертної комісії.

З огляду на зазначене, поданий позивачем разом з рапортом про звільнення медичнмй висновок лікарсько - консультативної комісії КНП Міська поліклініка №6 №1290 від 15.03.2023 не є належним підтверджуючим документом для звільнення зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII.

Таким чином, на час розгляду даної справи та за наявних у матеріалах справи доказів, відсутні підстави для визнання за позивачем права на звільнення зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України через сімейні обставини, а саме, через необхідність постійного стороннього догляду за хворим батьком.

Оскільки судом за наслідком розгляду даної справи не було встановлено підстав для звільнення позивача зі служби, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки позивач просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо повернення подання - відмови у погодженні рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити дії щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", тому в силу положень п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору.

При цьому, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. згідно квитанції від 02.08.2023 (а.с. 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Донецька область, м. Маріуполь, код ЄДРПОУ 26624293), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (Донецька область, м. Маріуполь, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.