Ухвала суду № 115172225, 23.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 листопада 2023 рокуСправа № 160/25413/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняКамінській С.В.

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1.03.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла, сформована 02.10.2023 у системі «Електронний суд», позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про:

-визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

-зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021, а саме в сумі 2270 грн, за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

-зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022, а саме в сумі 2481 грн, за період з 01 січня по 31 грудня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

-зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023, а саме в сумі 2684 грн, за період з 01 січня по 30 вересня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

2.Ухвалою суду від 09.10.2023 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 24.10.2023.

3.Суд дійшов висновку про відкриття провадження у цій справі за позовом, до якого позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду та без вирішення судом питання додержання позивачем такого строку, у зв`язку із чим ухвалою суду від 24.10.2023 надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який складає 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали, зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду за періоди виплати суддівської винагороди з липня 2022 року по травень 2023 року та докази поважності причин його пропуску, за наявності.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4.06.11.2023 позивач надав клопотання, яким просив поновити строк звернення до суду.

5.В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що має право захищати право на належний рівень оплати праці відповідно до норм чинного законодавства, просив врахувати чинність введеного воєнного стану, з жовтня 2022 по квітень 2023 суди здійснювали свою діяльність у періоди відсутності електричної енергії внаслідок ворожих обстрілів, зазначені обмеження, при наявному постійному навантаженні будь-якого суду на території України, створювали додаткове навантаження, складність та неможливість належним чином здійснювати судочинство.

6.Вказані обставини змушували виходити на роботу у неробочий час затверджений графіком роботи суду для здійснення правосуддя. У ці періоди виникали вимушені затримки у розгляді справ, які виникали через неможливість проводити судові засідання через їх неможливість їх фіксації технічними засобами.

7.Крім того, через загрозу ракетних обстрілів, у регіоні де працює позивач кожного дня оголошується режим «Повітряна тривога», що змушує, за для власної безпеки, перебувати в укриттях.

8.Через постійне з 24.02.2022 бомбардування території України, учасники судового процесу, взагалі не мають можливість прибути до суду, через об`єктивне почуття страху, обож необхідність знаходження в укритті. Внаслідок чого, судові засідання відкладались або переносились на інші дати, що також не завжди було достатнім заходом для розгляду справи, оскільки терористичні акти рф, проти цивільного населення України, могли бути та можуть бути в будь-який момент. Внаслідок збереження поваги суспільства до судової гілки влади в України, попри постійні ракетно-бомбові атаки рф та всі вище перелічені обставини, суди не припиняють здійснення правосуддя. Інколи для здійснення правосуддя приходилось та виконання функцій держави доводиться працювати і поза межами часу роботи відповідного суду. У тому числі і у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, в якому позивач здійснює правосуддя. З такими труднощами зіткнулись усі судові органи і ситуація схожа для всіх них. Доказування цих фактів не має особливого характеру, оскільки це загальновідомі факти та обставини, що постійно були освітленні у засобах масової інформації. Всі ці обставини дуже ускладнили життя цивільного населення Україні.

9.У зв`язку з окупацією та близьким розташуванням до зони бойових дій, деякі суди України припинили роботу, у зв`язку з чим, розпорядженням Голови Верховного суду від 12.03.2022 була змінена підсудність таких судів та передана до підсудності Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області: Чернігівський районний суду Запорізької області; Приазовський районний суд Запорізької області; Приморський районний суд Запорізької області; Барвінківський районний суд Харківської області. Рішенням ВРП від 25.07.2023 була змінена підсудність Краматорського міського суду Донецької області з 07.08.2023 року на Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. Також, до підсудності Краматорського міського суду Донецької області з 2014 року відноситься підсудність справ віднесених до трьох районів м. Макіївка Донецької області, а саме: Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області; Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області; Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області. Всі ці обставини призвели до виникнення надмірного судового навантаження на суддів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

10.Отже, не саме воєнний стан не дозволяв позивачу звернутись вчасно до суду за захистом прав на належне нарахування винагороди за працю, а наслідки терористичних атак на всю територію України та умови в яких приходиться працювати і докладати додаткових зусиль для організації власного життя.

11.Наявність карантину, обставин об`єктивної реального наслідків воєнного стану, загроза ракетних обстрілів, надмірне судове навантаження, щоденне оголошення повітряних тривог, всі ці обставини вимушували прикладати для мене також додаткових зусиль і для здійснення обов`язків судді, що мало значний вплив також і на моє особисте життя, у тому числі із своєчасне звернення до суду за захистом своїх особистих прав у суді.

12.З практики розгляду справ Верховним Судом, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

13.Проте, практика касаційних переглядів свідчить про те, що обставини, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та збройної агресії рф - досліджуються окремо для кожної справи.

14.Вказані обставини поважності пропуску строку звернення до суду, позивач вважає поважними, не суперечать чинному законодавству та практики розгляду адміністративних справ та є підставою для поновлення судом строків, установлених статтею 122 КАС України.

15.Виходячи з аналізу вказаної практики Європейського суду з прав людини та враховуючи обставини вказаної справи, позивач вважає, що відмова у прийнятті позову внаслідок незначного порушення строків звернення до суду, призведе до безпідставного позбавлення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права доступу до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

16.Суд зазначає, що у заявленому спорі позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати суддівської винагороди за період з липня 2022 року по травень 2023 року. Оцінка суду щодо пропуску строку звернення до суду у вищезазначеній частині позовних вимог надана в ухвалі від 24.10.2023 по цій справі.

17.Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з відміною карантину, як подією яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, тобто 01.07.2023 (субота), позивач мав право звернення до суду без пропуску строку звернення до суду за періоди з липня 2022 року по лютий 2023 року до 03.07.2023 (понеділок) включно як перший робочий день відповідно до частини шостої статті 120 КАС України.

18.Суд зазначає, що з відміною з 30.06.2023 (п`ятниця) карантину, як подією, перебіг продовженого строку звернення до суду закінчується наступного дня після настання такої події та з урахуванням того, що 01.07.2023 (субота) є неробочим днем, таким останнім строком є 03.07.2023 понеділок, як перший робочий день після 01.07.2023.

19.Перебіг строку звернення до суду щодо виплат за березень, квітень та травень 2023 року закінчився поза періодом карантину - 03.07.2023 (оскільки 01.07.2023 є вихідним днем), 01.08.2023 та 01.09.2023, як в останні дні перебігу процесуального строку.

20.Враховуючи, що пунктом 1 глави ХІХ КЗпП України встановлено, що під час дії карантину строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого почався під час дії карантину є продовженим (1) під час дії карантину та (2) на строк дії такого карантину, тобто на строк до 30.06.2023.

21.Наведені прикінцеві положення КЗпП України не передбачають зупинення строку звернення до суду, а надають можливість позивачеві звернутися до суду у строк триваліший ніж три місяці з дня порушення права шляхом продовження саме такого тримісячного строку звернення до суду на строк дії карантину.

22.Суд також враховує, що правова позиція позивача побудована на пунктах 4, 8 наданої 22.04.2020 КЦС ВС судам «Методичної інформації щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину» (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/), в яких проаналізовано правову конструкцію, запроваджену Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ шляхом внесення змін до ЦПК України (та аналогічних змін до КАС України), а саме «Під час дії карантину … строки звернення до суду … продовжуються на строк дії такого карантину»:

- з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з відповідних питань правозастосування, реагуючи на численні звернення судів, згідно зі статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомлено:

- Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються;

- якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.

23.Однак, методична інформація з аналізом застосування норм ЦПК України за Законом №540-ІХ не регулює процесуальні питання строку звернення до суду у цій справі.

24.Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець при внесенні змін до статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення до суду з трудовим спором, залишив незмінним положення статті 238 КЗпП України.

25.Так, відповідно до статті 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

26.Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, та забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

27.Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом.

28.Окремо суд зазначає, що застосування строків звернення до суду не може слугувати меті відмови у доступі до суду.

29.Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

30.Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

31.Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі «Ашингдейн проти Об`єднаного Королівства» (28.05.1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають: переслідувати правомірну мету, і не порушувати саму сутність права.

32.Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи»;

б) при встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права;

в) більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

33.Наведені принципи визначають процес, що є невід`ємною частиною завдання суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

34.При цьому, суд враховує доводи позивача, що обумовили пропуск строку звернення до суду необхідністю виконання посадових обов`язків, понадмірне навантаження, перевагу виконання посадових обов`язків перед особистими через виконання присяги судді, тривалість періоду пропуску строку звернення до суду, та як загальновідомі факти тривалість повітряних тривог.

35.З огляду на викладене, суд зазначає про наявність суперечливості законодавства, зокрема статей 233 та 238 КЗпП України, об`єктивність заявлених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, враховуючи обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, та з метою забезпечення позивачу права на доступ до суду визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду у розглянутій частині позовних вимог, поновлюючи їх.

36.Керуючись статтями 6, 122, 123, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за періоди виплати суддівської винагороди з липня 2022 року по травень 2023 року та поновити строк звернення до суду.

2.Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.

3.Повний текст ухвали складений 24.11.2023.

Суддя І.О. Верба