Рішення № 115171474, 03.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Справа № 160/8372/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Боднар Д.В. Єршов Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «С» № 99/32-00-07-09-17 від 01.02.2023 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №105/19 від 31.07.2019 з нерезидентом ООО «Steel Trade Line», Узбекистан, за період з 31.07.2019 по 31.05.2021; № JP-2021-653 від 21.06.2021 з нерезидентом JV "Jizzakh Petroleum LLC, Узбекистан, за період з 21.06.2021 по 30.09.2022; №JP-2021-705 від 17.07.2021 з нерезидентом JV Jizzakh Petroleum LLC, Узбекистан за період з 13.07.2021 по 30.11.2022, за результатами якої складено Акт №18/32-00-07-09-12/33668606 від 17.01.2023 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 99/32-00-07-09-17 від 01.02.2023 року. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №105/19 від 31.07.2019 з нерезидентом ООО «Steel Trade Line», Узбекистан, за період з 31.07.2019 по 31.05.2021; № JP-2021-653 від 21.06.2021 з нерезидентом JV "Jizzakh Petroleum LLC, Узбекистан, за період з 21.06.2021 по 30.09.2022; №JP-2021-705 від 17.07.2021 з нерезидентом JV Jizzakh Petroleum LLC, Узбекистан за період з 13.07.2021 по 30.11.2022.

Перевіркою встановлено порушення:

частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УПІ «Про валюту і валютні операції» та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним контрактам:

від 31.07.2019 №105/19, укладеному з нерезидентом ООО «Steel Trade Line» (Узбекистан) на суму 20726,00 з порушенням граничного строку розрахунків на 33 днів (з 24.04.2021 по 26.05.2021); від 21.06.2021 № JP-2021-653, укладеному з нерезидентом JV «Jizzakh Petroleum» LLC (з 27.10.2021 перейменовано у FE LLC «SANOAT ENERGETIKA GURUKHI, Узбекистан) на суму 54834,33 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 9 днів (з 28.07.2022 по 05.08.2022), в сумі 77533,60 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 8 днів (з 29.07.2022 по 05.08.2022), в сумі 76 878,08 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 7 днів (з 30.07.2022 по 05.08.2022), в сумі 77135,12 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 6 днів (з 31.07.2022 по 05.08.2022), в сумі 76948,80 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 4 дні (з 02.08.2022 по 05.08.2022), в сумі 77332,32 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 3 дні (з 03.08.2022 по 05.08.2022) та в сумі 68823,78 дол. США з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (05.08.2022).

За результатами перевірки складено Акт №18/32-00-07-09-12/33668606 від 17.01.2023 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення Форми «С» № 99/32-00-07-09-17 від 01.02.2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, в редакції від 01.01.2021 року, підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім того, за правилами п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України, встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Згідно із п. 112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

П. 112.2 ст.112 ПК України унормовано, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України, визначено, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, по контрактам № JP-2021-653 від 21.06.2021 та JP-2021-705 від 17.07.2021 з нерезидентом JV "Jizzakh Petroleum LLC, Узбекистан позивач 03.08.2022 року та 02.08.2022 року звертався до Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, провадження було відкрито - справа №М-102/2022.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "С" №99/32-00-07-09-17 від 01.02.2023 року

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" судові витрати в розмірі 5346,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Єфанова