Рішення № 115171455, 24.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року Справа № 160/24981/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи, про яке повідомлено в Рішенні № 047150008575 від 13.03.2023 р.;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком, про яке повідомлено в Рішенні № 047150008575 від 19.05.2023 р.;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням стажу роботи зазначеного у трудовій книжці НОМЕР_1 від 26.01.1987 р.; при цьому зарахувати всі періоди роботи згідно зазначеної трудової книжки - з 26.01.1987p.no 14.11.1987 р„ з 20.04.1989 по 15.05.1991 р., з 15. 05.1991 р по 14.09.1996 р., та відповідно уточнюючих довідок з Колгоспу ім. Чапаєва №587, № 588 від 26.04.2023р. та витягу з порядку виконання запитів фізичних осіб № 589 від 26.04.2023; та Довідки: Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області про перебування на податковому обліку як фізична особа - підприємець з 27.11.2007 р. по 26.12.2011 року, та повторну реєстрацію як фізична особа - підприємець з 13.05.2014 р. по дату припинення державної реєстрації припинення - 07.09.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути мою заяву про призначення пенсії за віком від 06.03.2023 р. та призначити пенсію за віком з дати першого звернення, тобто з 06.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що по досягненню пенсійного віку вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням № 047150008575 від 13.03.2023 р. та № 047150008575 від 19.05.2023 р. відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком з підстави відсутності необхідного страхового стажу. З такою позицією пенсійного органу позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

26.10.2023р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що страховий стаж ОСОБА_1 становить - 12 років 4 місяці 6 днів, при необхідному страховому стажі від 20 до 30 років. За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки не зазначено повну дату народження заявниці, а лише рік.

-період роботи згідно довідок №587 від 26.04.2023, №250 від 10.04.2023, №169/ 6-129/01-25 від 13.04.2023, оскільки особисті дані заявниці не відповідають паспортним даним.

Враховуючи вищенаведені факти, вказує, що в діях Головного управління не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням вчинено дії згідно вимог законодавства України діючого на час виникнення спірних правовідносин.

01.11.2023р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що 06.03.2023 громадянка ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою № 952 щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з урахуванням принципу екстериторіальності, розглянуто заяву громадянки ОСОБА_1 від 06.03.2023 № 952 та прийнято Рішення від 13.03.2023 №047150008575 про відмову у призначенні пенсії, яке направлене до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, для повідомлення позивача.

Зазначено, що до загального страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці вказана неповна дата народження та не ідентифікується печатка. Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Функції щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 06.03.2023 N952 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України м. Києві вичерпано.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 11.10.2023 року отримав 02.11.2023 року, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 06.03.2023р. звернулась до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.03.2023р. за № 047150008575 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково повідомлено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці вказана неповна дата народження та не ідентифікується печатка.

12.05.2023р. ОСОБА_1 вдруге звернулась до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 19.05.2023р. за № 047150008575 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково повідомлено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно довідок №587 від 26.04.2023р., №250 від 10.04.2023р., №169/б-129/01-25 від 13.04.2023, оскільки особисті дані заявниці не відповідають її паспортним даним.

Позивач оскаржує вищенаведені рішення пенсійного органу та дії пенсійного органу, як такі що порушують її право на належне пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 19.05.2023р. за № 047150008575, суд зазначає наступне.

Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, відповідачем не було зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно довідок №587 від 26.04.2023р., №250 від 10.04.2023р., №169/б-129/01-25 від 13.04.2023, оскільки особисті дані заявниці не відповідають її паспортним даним.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

В той час, матеріали справи містять трудову книжку, яка містить записи про роботу позивачки. Фактично відповідачем безпідставно не були враховані періоди роботи згідно довідок №587 від 26.04.2023р. (період з травня 1989р. по квітень 1994р.), №250 від 10.04.2023р.(період з травня 1994р. по травень 1996р.), №169/б-129/01-25 від 13.04.2023 (період 1987р.), оскільки періоди роботи вказані в цих довідках збігаються з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивача.

Враховуючи те, що записи трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджують періоди трудової діяльності ОСОБА_1 , суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 19.05.2023р. за № 047150008575, а відтак його слід скасувати.

При цьому, право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати періоди трудової діяльності відповідно до довідок №587 від 26.04.2023р., № 250 від 10.04.2023р., №169/б-129/01-25 від 13.04.2023р.

Щодо врахування до загального страхового стажу періоду перебування позивача на податковому обліку як фізична особа - підприємець з 27.11.2007 р. по 26.12.2011 року, та повторну реєстрацію як фізична особа - підприємець з 13.05.2014 р. по дату припинення державної реєстрації припинення - 07.09.2020 р., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Перехідні положення Закону №1058-IV (з внесеними змінами Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), чинним з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу П Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

до 01.05.1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків,

з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,

з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Як видно з матеріалів справи, факт провадження позивачем підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 27.11.2007р. по 26.12.2011р., з 13.05.2014р. по 07.09.2020р. підтверджується довідкою від 15.09.2020р. № 88799/10/04-36-78-01.

Доказів того, що у вказаний період позивач отримувала доходита сплачувала страхові внески, суду не надано.

За наведених обставин, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду підприємницької діяльності з 27.11.2007 р. по 26.12.2011 року, та з 13.05.2014 р. по 07.09.2020 р..

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.03.2023р. за № 047150008575, суд зазначає наступне.

Як видно з тексту наведеного рішення до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці вказана неповна дата народження та не ідентифікується печатка.

Суд з такими доводами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не погоджується та в котрий раз наголошує, що наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно та не обґрунтовано не врахував періоди роботи позивача згідно трудовій книжки серії НОМЕР_1 .

За наведених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.03.2023р. за № 047150008575 підлягає скасуванню судом.

При цьому, належним і достатнім способом захисту прав позивача буде врахування періодів роботи згідно трудовій книжки серії НОМЕР_1 .

Щодо врахування періодів роботи згідно довідки № 588 від 26.04.2023 р. суд зазначає, що періоди наведені в цій довідці (з квітня 1989р. по квітень 1994р.) збігається з періодами заявленими позивачем в прохальній частині позову, отже достатнім способом захисту для позивача буде врахування до страхового стажу періодів роботи згідно трудовій книжки серії НОМЕР_1 , відтак вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде здійснити розрахунок стажу позивача.

Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення розрахунку стажу позивача, а також вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії відповідно до ст..26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначати пенсію, у зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про:

- визнання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- визнання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- визнання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та незарахування періодів роботи відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058 -IV від 09.07.2003 року протиправними, суд зазначає про те, що права позивача були порушені саме оскаржуваними рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області понесені судові витрати у розмірі 2684,00 грн. в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. набережна Пермоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, і.к. 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Кобилянської Ольги, буд.1, м. Чернівці, 58002)про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 047150008575 від 13.03.2023 р. щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 047150008575 від 19.05.2023 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , та відомості щодо періодів роботи згідно уточнюючих довідок №587 від 26.04.2023р., № 250 від 10.04.2023р., №169/б-129/01-25 від 13.04.2023р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст..26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», подану 06.03.2023р., з урахуванням висновків, наведених в даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 894,66 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 894,66 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 894,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ( С.В. Златін