Ухвала суду № 115164928, 21.11.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.11.2023Справа № 554/10890/23 Провадження № 1-кп/554/1931/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» листопада 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12023170000000598 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12023170000000598 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження по справі та повернення обвинувального акту немає, вказане кримінальне провадження підсудне цьому суду, а тому можливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, прокурор просив об?єднати вказане кримінальне провадження з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оскільки вказані кримінальні провадження доцільно розглядати спільно, інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення вчинені ними в складі організованої групи, а виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 було лише через оголошення розшуку останнього.

Також прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є та обставина, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України. Під час досудового розслідування до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави. Строк дії ухвали від 27.10.2023 року до 22.11.2023 року. Обґрунтованість подання саме такого клопотання визначається наявністю ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки, перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, а саме за злочини, які йому інкриміновані, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а тому останній може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини. Крім того, після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 останній переховувався від органів досудового розслідування, підозра була вручена його батькові, ОСОБА_3 був оголошений у розшук. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, анкетні дані яких йому відомі, що унеможливить об?єктивний судовий розгляд провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також ОСОБА_3 раніше тричі притягався до кримінальної відповідальності, вчинював адміністративні правопорушення, що свідчить про негативну характеристику його особистості. Жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів, на думку прокурора, незможе запобігтиризикам,передбаченим ст.177КПК України,а томупросить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також законні представники потерпілого ОСОБА_13 ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_14 ОСОБА_16 в підготовче судове засідання не з?явились, з невідомої суду причини, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Жодних заяви чи клопотань від них не надходило.

Вирішуючи питання про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих та законних представників, суд виходить з того, що, з аналізу вимог ст.ст. 314, 315 КПК України вбачається, що завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки.

Враховуючи практику застосування судами законодавства України, яким передбачено захист прав потерпілих від скоєних злочинів, викладену в постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02 липня 2004 року, суди зобов?язані вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні з метою з`ясування всіх обставин справи та захисту його прав і законних інтересів.

Судом такі заходи були вжиті належним чином, підготовче судове засідання було призначено на 21.11.2023 року на 15.30 годин, про що потерпілі та законні представники повідомлялись належним чином, проте в підготовче судове засідання не з?явились, ніяких заяв чи клопотань від них не надходило, а тому подальше відкладення підготовчого судового засідання через неявку потерпілих та законних представників безумовно вплине на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних проваджень неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Таким чином, порушення вимог ст. 28 КПК України вплине на права інших учасників кримінального провадження, в тому числі самого обвинуваченого, який має право на те, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання вимог ст. 28 КПК України, суд прийшов до висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих та їх законних представників.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення судового розгляду кримінального провадження та об?єднання кримінальних проваджень. У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу просила відмовити, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною покидати місце проживання у визначений період доби.

Клопотання обґрунтовано тим, що на час розгляду клопотання ОСОБА_3 є раніше не судимою особою в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце роботи в ТОВ «ТД «САТЕЛЛІЬ» на посаді вантажника-експедитора», активно бере участь у громадському житті житлового кварталу та проведення вуличних робіт. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є неспівмірним запобіжним заходом, потреба в якому вже відпала, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, суттєво зменшились, всі слідчі дії по кримінальному провадженню виконані, досудове розслідування завершено, сторона обвинувачення зібрала всі докази, допитала потерпілих, свідків тощо. Посилання прокурора, що ОСОБА_3 перебував в розшуку не відповідає дійсності, є нічим не підтвердженим припущенням, про що свідчать відомості з ЄРДР, які були надані на її запит. ОСОБА_3 не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на потерпілих чи свідків, вчиняти нові злочини. Під час перебування в умовах СІЗО він не має стягнень, порушень не допускав. До всіх інших обвинувачених застосовані запобіжні заходи, не пов?язані з триманням під вартою. Крім того, сама тяжкість вчинених злочинів не може бути достатньою підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та об?єднання кримінальних проваджень Проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою заперечував, просив змінити на домашній арешт за місцем проживання з забороною покидати місце проживання у визначений період часу. Зазначив, що він не ухилявся від органів досудового розслідування, а лише змінив місце проживання, після того, як його господар вигнав з квартири після проведення обшуку. В слідчого був його телефон, але йому ніхто не дзвонив, до слідчого не викликали. Він не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на потерпілих чи свідків, вчиняти нові злочини. В нього є цивільна дружина, двоє малолітніх дітей, він офіційно працевлаштований, просить врахувати всі ці обставини.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, клопотання захисника, думку обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Судом встановлено,що підчас досудовогорозслідування угодиу кримінальномупровадженні неукладались,тому підставидляповернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 ст. 284 КПК України або ч. 2ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстави для його повернення, відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Октябрському районному суду м. Полтави, відповідно до вимог ст. 32 КПК України.

Підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Таким чином, всі питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, передбаченіст. 315 КПК України, вирішені.

Відповідно до ч. 1ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Таким чином, враховуючи, що під час підготовчого судового засідання судом встановлено достатньо підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі інші необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду та вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Клопотань про складення досудової доповіді від учасників кримінального провадження не надходило, а оскільки її складення передбачається лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, суд не вважає за необхідне з власної ініціативи вирішувати питання щодо складення досудової доповіді.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

У зв`язку із заявленим клопотанням прокурора про об?єднання кримінальних проваджень, думкою обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення цього клопотання,суд приходитьдо висновку,що об?єднаннякримінальних провадженьсприятиме більшповному забезпеченнюправ обвинуваченогона розглядкримінальних провадженьпротягом найкоротшогостроку,а відтакі дотриманнюпринципу юридичноївизначеності особищодо їїпроцесуального статусуу кримінальнихпровадженнях, доцільність спільного розгляду вказаних кримінальних проваджень випливає з самої суті обвинувачення, оскільки інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення вчинені ними в складі організованої групи спільно з іншими особами, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 було лише через оголошення розшуку останнього, а тому суд вважає, що є достатні підстави для об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, суд виходить з наступного:

Частиною 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Під часрозгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходівдля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розглядуклопотання прозастосування запобіжногозаходу слідчийсуддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок продовження тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Порядок розгляду клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу визначений ст. 201 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовомурозслідуванні обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,строком до22.11.2023року, без визначення розміру застави.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою, суд враховує, що за вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Судом встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручалось його батькові ОСОБА_17 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 за місцем проживання.

07.06.2023 ОСОБА_3 оголошено в розшук.

07.06.2023 ухвалою слідчого судді надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.08.2023 батькові ОСОБА_3 ОСОБА_17 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.

26.10.2023 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 затриманий за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 з 07.06.2023 року по 26.10.2023 року перебував у розшуку, а отже переховувався від органів досудового розслідування.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, з метою уникнення можливого покарання за вчинені злочини, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

Доводи обвинуваченого, що йому не було відомо про те, що його викликав слідчий, що підозра була вручена батькові, що він оголошувався у розшук, суд вважає неприйнятними, надані останнім з метою застосування до нього більш м?якого запобіжного заходу, ніж просить прокурор.

Доводи захисника про те, що перебування обвинуваченого у розшуку є припущенням прокурора не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Долучені адвокатом до клопотання про зміну запобіжного заходу, відомості з ЄРДР у кримінальному провадженні, які не містять інформації щодо оголошення обвинуваченого в розшук, надані Офісом Генерального прокурора на її запит щодо надання окремих відомостей та не містять всіх відомостей, відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 N 298.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Також наявні ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, анкетні дані яких йому відомі, що унеможливить об?єктивний судовий розгляд провадження.

Так, кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засіданні, по суті ще не розглядалось, потерпілі та свідки не допитувались, письмові та речові докази не досліджувались, процесуальні дії з цього приводу судом не здійснювались.

Крім того, надаючи оцінку можливості обвинуваченого впливати на свідків і потерпілих, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою зміни показів потерпілими та свідками, може вдатися до відповідних дій.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає малоймовірним, оскільки обвинувачений офіційно працевлаштований в ТОВ «ТД «САТЕЛЛІТ»», займає посаду вантажника-експедитора, а отже має постійний дохід, законні засоби до існування, за місцем роботи характеризується позитивно.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується здоводами прокуроращодоїх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , умисні, тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, деякі з яких вчинені щодо неповнолітніх осіб, свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та потерпілих.

Під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить з того, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Доводи обвинуваченого та його захисника щодо відсутності судимостей у обвинуваченого, міцних соціальних зв?язків, наявності цивільної дружини та малолітніх дітей на утриманні, офіційного працевлаштування, позитивної характеристики за місцем роботи та місцем проживання, суд не ігнорує, проте в даному конкретному випадку доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у кримінальному провадженні, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню.

Крім того, адреса, за якою захисник просить застосувати домашній арешт до обвинуваченого, знаходиться за межами м. Полтави, в с. Лукищено, Полтавської області, будинок не перебуває ні і власності, ні у володіння обвинуваченого або членів його сім?ї, дозволу власника на відбування обвинуваченим домашнього арешту за вказаною адресою на час розгляду клопотання надано не було.

Та обставина, що інші обвинувачені, з якими ОСОБА_3 вчинював інкриміновані кримінальні правопорушення, не перебувають під вартою, а тому, на думку захисника, відносно ОСОБА_3 теж повинен бути застосований запобіжний захід не пов?язаний із триманням під вартою, не є підставою для зміни йому запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 переховувався від органу досудового розслідування, чим перешкоджав кримінальному провадженню, перебував у розшуку, слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому застосування до нього більш м?якого запобіжного заходу, на думку суду, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді.

Таким чином,фактичні обставиникримінальних правопорушень,які інкримінуютьсяобвинуваченому свідчатьпро високийступінь їхнебезпечності длясуспільства,а отжеі пронаявний уцьому кримінальномупровадженні суспільнийінтерес,який полягаєу необхідностізахисту високихстандартів охорониправ іінтересів суспільства,в томучислі і потерпілихпо кримінальномупровадженню,а тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , обставини вчинення ним вказаних злочинів, вагомість наявних доказів вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання його винуватими у кримінальних правопорушеннях, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний стан, суд вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з забороню покидати місце проживання у визначений період доби, оскільки вказане не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо вплине на дотримання розумних строків судового розгляду.

З урахуванням вимог ст. 315 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,178, 183,194, 199 КПК України,суд вважаєнеобхідним клопотанняпрокурора пропродовження ОСОБА_3 раніше обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою задовольнити,оскільки вважає,що саметакий запобіжнийзахід єобґрунтованим,відповідає особіобвинуваченого,характеру татяжкості діянь,які йомуінкримінують,не надаєможливості перешкоджанняінтересам правосуддя,зокрема,ухиленню обвинуваченоговід суду,незаконного впливуна потерпілихта свідків,ризики чогоє реальнимита дійсними,з часомне зменшилисьта незмінились.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , у тому числі, кримінальних правопорушень, вчинених із погрозою застосування насильства, його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, а також наявних у цьому кримінальному провадженні ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,враховуючи вимогип.1ч.4ст.183КПК України,суд вважаєнеобхідним невизначати розмірзастави,оскільки вважає,що уцьому разізастава,як запобіжнийзахід,не зможедостатньою міроюгарантувати виконанняобвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12023170000000598 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України на «29» листопада 2023 року о 09 годині 30 хвилинв приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, 5.

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_4 про об`єднання кримінальних проваджень задовольнити.

Об`єднати кримінальне провадження № 12023170000000598 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 146 КК України (ЄУН 554/10890/23, 1-кп/554/1931/2023) з кримінальним провадженням №12022170000000362 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 189 КК України; ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 189 КК України; ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України; ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України; ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України; ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 357 КК України (ЄУН 554/7614/23, 1-кп/554/1816/2023).

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти ЄУН 554/7614/23 (1-кп/554/1816/2023).

Судовий розгляд проводити колегією суддів у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати процесуального прокурора, потерпілих, законних представників потерплих, обвинувачених та їх захисників.

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 19 січня 2024 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 19 січня 2024 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною покидати місце проживання у визначений період доби відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», до виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1