Рішення № 115163592, 24.11.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10142/23

Категорія 38

2/295/2445/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.11.2023 року м. Житомир

Богунськемий районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо судуз позовом,в якомупросить стягнутиз відповідачазаборгованість задоговором № 210302-19633-4 від 02.03.2021 станом на 24.07.2023 у розмірі 24728,00 гривень, яка складається з: 4400,00 гривень заборгованість за кредитом; 1848,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом за період з 02.03.2021 по 27.04.2021 (включно); 18480,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 28.04.2021 по 25.08.2021 (включно) відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України; стягнути судові витрати у розмірі 2684,00 гривень та 9000,00 гривень витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вимог вказано, що відповідно до укладеного договору №210302-19633-4 від 02.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 4400,00 гривень, строком на 28 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Укладений кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, оскільки відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на дату укладення кредитного договору), дія даного закону не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (далі Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us.

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитні кошти були відправлені відповідачу 02.03.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк».

17.06.2021р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» було укладено Договір відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210302-19633-4 від 02.03.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

У позові вказано, що відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості. Таким чином, в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Ухвалою судувід 16.12.2022відкрито провадженняу справіта призначенодо розглядув порядкуспрощеного позовногопровадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія ухвали про призначення справи до розгляду, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача та на електронну адресу відповідача. В судові засідання, призначені на 10.10.2023 року та 24.10.2023 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи,що вматеріалах справизібрано достатньодоказів провзаємовідносини сторін,на підставіст.ст.211,280ЦПК Українисуд вважаєза можливепровести згодою позивача заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про споживче кредитування»та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 02.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір № 210302-19633-4, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4400,00 гривень (п. 1.1), строком на 28 днів (п. 1.3), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 (п. 1.6) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка 547,50%) користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3 цього договору (п. 1.2).

17.06.2021р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО», укладено Договір відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210302-19633-4 від 02.03.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

У випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування (річна процента ставка становить 1277,50%) кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору (п. 3.3).

З огляду на викладене, на підставі статей 626, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, положень Закону України "Про електронну комерцію", суд дійшов висновку, що між кредитором та відповідачем в електронному вигляді укладено кредитний договір.

Сторони договору досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину , зокрема щодо суми кредиту, терміну дії кредитного договору та терміну погашення кредиту, а також розміру відсотків за користування кредитом.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до графіку розрахунків, у строк до 30.03.2021 відповідач мав повернути суму кредиту у розмірі 4400,00 грн. та проценти у сумі 1848,00 грн. Всього до сплати 6248,00 грн.

Відповідач грошові кошти отримані в кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, а тому допустив заборговність, яка станом на 24.07.2023 становить 24728,00 гривень, яка складається з: 4400,00 гривень заборгованість за кредитом; 1848,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом за період з 02.03.2021 по 27.04.2021 (включно); 18480,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 28.04.2021 по 25.08.2021 (включно) відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України

На підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості й порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовув цій частині.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи представником позивачанадано: копію сторони свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; договір №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022; акт приймання-передачі наданих послуг №44 від 18.02.2023 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022; платіжне доручення №773 від 20.02.2023.

Відповідно до п. 3.1. договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 р. вартість послуг виконавця становить, зокрема, 8000 грн. - складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника; 1000 грн. - складання та надсилання адвокатського запиту; 1000 грн. -складання заЯв, клопотань.

З акту приймання-передачі наданих послуг слідує, що адвокатом були надані послуги позивачу у вигляді підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача та клопотання про витребування доказів, що подається разом з позовною заявою вартістю 8000,00 грн., та складання адвокатського запису про витребування доказів у розмірі 1000,00 грн.

Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 9000,00 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Доказів протилежного, а також клопотання про зменшення витрат на на професійну правничу допомогу зі сторони відповідача до суду не надходило.

Також,згідно зі ст. 141 ЦПК України,на відповідача покладаються судові витрати з оплати судового збору, з урахуванням задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Ріальто»заборгованість закредитним договором№ 210302-19633-4 від 02.03.2021 станом на 24.07.2023 у розмірі 24728,00 гривень, яка складається з: 4400,00 гривень заборгованість за кредитом; 1848,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом за період з 02.03.2021 по 27.04.2021 (включно); 18480,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 28.04.2021 по 25.08.2021 (включно).

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Ріальто»судові витратина оплатусудового зборуу розмірі2648,00грн.сплаченого відповіднодо платіжноїінструкції №696від 25.07.2023року, таз витратина оплатупрофесійної правничої допомогиу розмірі 9000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 43492595.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І.М. Єригіна