Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.10.10 Справа № 15/120-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Л.К.”, м. Бориспіль, Київська область
до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 2 266 грн. 02 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: не зявився.
Від відповідача: не зявився.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 2 266 грн. 02 коп. заборгованості по договору дистрибуції №807 від 16.10.2009р., а саме: 2 188 грн. 32 коп. основного боргу, 67 грн. 09 коп. пені та 10 грн. 61 коп. 3% річних.
Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 25.08.2010р, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 16.10.2009р. був укладений договір дистрибуції №807, за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, у відповідності зі товаросупроводжувальними документами (рахунки, товаро-транспортні накладні), а покупець (відповідач) зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.2 договору датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю та підписання товаросупроводжувальних документів.
Згідно п. 3.3 договору покупець оплачує товар поставлений згідно даного договору на протязі 30 календарних днів з моменту отримання кожної конкретної партії товару.
Строк дії договору визначений п. 6.1 договору, а саме: договір діє до 31.12.2010 року.
Тому, по видатковій накладній №ЛЛК02505 від 21.04.2010р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на суму 2188 грн. 32 коп., за яку відповідач повністю не розрахувався, залишок боргу склав 2188 грн. 32 коп.
При цьому, у вказаній видатковій накладній зазначено, що позивачем товар передавався відповідачу згідно договору №807 від 16.10.2009р.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, 08.07.2010 року позивач направив відповідачу претензію №0807 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 2188 грн. 32 коп. на протязі 7 банківських днів з моменту отримання претензії (в підтвердження направлення претензії відповідачу, позивачем для долучення до матеріалів справи подано поштову квитанцію №3990 від 08.07.2010р.).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором №807 від 16.10.2009р., видатковою накладною №ЛЛК02505 від 21.04.2010р. за якою поставлялась продукція і на якій міститься печатка та підпис відповідача (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).
Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 2188 грн. 32 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2188 грн. 32 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору дистрибуції №807 від 16.10.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 67 грн. 09 коп. пені за період з 23.05.2010р. по 20.07.2010р. (згідно п. 7.1 договору за порушення умов сплати та розрахунків покупець виплачує штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний календарний день прострочення платежу).
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 67 грн. 09 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору дистрибуції №807 від 16.10.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 10 грн. 61 коп. 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 10 грн. 61 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Л.Л.К.” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, код 31482321) 2 188 грн. 32 коп. основного боргу, 67 грн. 09 коп. пені, 10 грн. 61 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
Повне рішення cкладено 06.10.2010р.
Суддя
Судове рішення № 11515926, Господарський суд Сумської області було прийнято 04.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/120-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: