Рішення № 11515839, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.10                                                                                           Справа№ 19/121

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Папір-Мал”, м.Малин, Житомирської обл.;

До Відповідача: Приватного підприємства “МААБ”, м.Львів;

Про: стягнення 124044,00грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Фещенко Р.В.-предст.

(вх. № канц. 10-561 від 29.10.2009р.);

Відповідача: не з’явився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22, ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Папір-Мал”, м. Малин, Житомирської обл. до відповідача: Приватного підприємства “МААБ”, м. Львів про стягнення 124044,00грн.

Обставини справи

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 02.08.2010р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 17.08.2010р.

17.08.2010р. представник позивача в судове засідання з’явивися, подав всі документи витребовувані ухвалою суду від 02.08.2010р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 17.08.2010р. судовий розгляд справи було відкладено на 28.09.2010р. з причин неявки відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Папір-Мал” (далі - Замовник) і приватним підприємством “МААБ” (далі - Виконавець), був укладений Договір №б-П/0409 на виготовлення Товару (далі -Договір). Даний Договір являється договором підряду.

Відповідно до умов п.1.1., передбачених цим Договором, Виконавець зобов'язується виготовити Товар, а Замовник прийняти і оплатити по договірній ціні:

Колесо ведуче з внутрішнім зубом - 1 шт., яке складається з двох частин (відповідно до креслення 45-99ТХ-3,0113), вказаного у Додатку №1, по ціні 174000,00грн., в тому числі, ПДВ 29000,00грн.

Відповідно до п.2.1. Договору, термін виготовлення Товару за Договором встановлюється 120 (сто двадцять) календарних днів після надходження передоплати, відповідно до п.3.2.1., на розрахунковий рахунок Виконавця, з правом дострокової поставки.

Відповідно до вимог п.3.2.1. Договору, перший платіж Замовник здійснює впродовж 5-ти банківських днів після підписання Сторонами Договору, у розмірі 30% вартості Товару, на підставі надісланого Виконавцем рахунку.

Відповідно до п.3.2.2. Наступний платіж Замовник здійснює протягом 20-ти банківських днів після першого платежу, у розмірі 40% вартості Товару, на підставі надісланого Виконавцем рахунку.

Остаточний розрахунок у розмірі 30% вартості Товару, Замовник здійснює після приймання Товару на складі Виконавця за Актом приймання-передачі виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів, на підставі надісланого Виконавцем рахунку.

Згідно зі ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином Сторонами, а саме ТОВ “Папір-Мал” та ПП “МААБ” була досягнута повна згода щодо виду робіт, їх вартості та порядку розрахунків.

14.05.2009р. Замовник згідно п.3.2.1. Договору здійснив авансовий платіж у розмірі 52200,00грн. Виконавцю, тим самим частково виконав взяті на себе зобов'язання. Після отримання вказаної суми грошових коштів Виконавець, повинен був у строк 11.09.2009р. закінчити виготовлення замовленого Товару (деталі - Колесо ведуче і внутрішнім зубом, яке складається з двох частин) та надіслати Замовнику повідомлення про його готовність до відвантаження.

Далі на виконання п.3.2.2. Договору Замовник частинами перераховує 40% вартості Товару, а саме:

- 06.07.2009р. - 35000,00грн.,

          - 08.07.2009р. - 33060,00грн.,

          - 08.07.2009р. - 1000,00грн., разом 69060,00грн.

Таким чином, Замовник у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, а саме, сплатив Виконавцеві 70% вартості Товару, що становить 121260,00грн.

Виконавець не виготовив і не поставив 11.09.2009р. (дата остаточного виготовлення і поставки замовленого Товару) Товар, причин своєї бездіяльності не повідомив.

Таким чином, Виконавець грубо порушив умови Договору (п.2.1.).

Станом на 20.07.2010р. замовлений Товар залишався не виготовленим і не готовим до поставки.

У березні 2010р. позивач отримав від Виконавця лист б/н від 18.03.2010р., у яком останній пропонує графік кінцевих робіт по виготовленню Товару і гарантує їх завершення у наступному порядку:

- обрубка і відпал литва до 27.03.2010р.;

- фрезерувально-розточніроботи до 16.04.2010р.;

- нарізка зубів до 30.05.2010р.;

- відвантаження готового Товару (деталі - колесо ведуче з внутрішнім зубом, яке складається з двох частин) - 30.05.2010р.

Після отримання цього листа між позивачем та відповідачем відбулась переписка з приводу подальшого виконання умов Договору.

Однак, згоди щодо взаємного порозуміння для подальшого виконання умов Договору між ТОВ “Папір-Мал” та ПП “МААБ” після переписки досягнуто не було.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно із ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч.І. ст.193 ГК не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно із ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, п.1 ст. 612 ЦК встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо ж внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У листі №04-292 від 30.04.2010р. Виконавцю було повідомлено про остаточне виготовлення і поставку замовленого Товару (деталі - колесо ведуче з внутрішнім зубом, яке складається з двох частин) у строк 30.05.2010 року. А у листі №06-336 від 01.06.2010р. Виконавцю були встановлені кінцеві вимоги щодо виготовлення та поставки Товару у строк 12.07.2010р. Однак, як зазначено вище станом на 20.07.2010р. Товар залишався не виготовленим і непоставленим.

Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, Замовник мас право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.З ст.849 Цивільного Кодексу України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги -відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.З ст.858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник мас право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст.610-612 ЦК України, ст.ст.216-217 ГК України невиконання відповідачем зобов'язання за договором є порушенням цього зобов'язання (господарським правопорушенням), яке тягне за собою настання правових наслідків у вигляді стягнення боргу в примусовому порядку.

У ч.2 сі.217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У ч.4 ст.230 ГК України врегульовано, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

          У відповідності до положень ч.1 ст. 216, ч.2 ст. 217, ст.230, ч.4 ст.231, ч.З ст.232 ГК України, н.ч.1,3 ст.549, ч.1 ст.550, ч.2 ст.551, ст.611 ЦК України, згідно з якими встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата пені. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Вказана форма відповідальності (сплата пені) закріплена і в Договорі, зокрема, відповідно до п.9.2. Договору за порушення строків поставки Товару Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано за Договором. Позивач вважає, що нарахування пені розпочалось з 13.07.2010р., день наступний за тим коли Виконавцю був встановлений кінцевий строк виготовлення та поставки Товару (у листі №06-336 від 01.06.2010р. Замовником була встановлена кінцева дата виготовлення і поставки Виконавцем Товару –12.07.2010р.).

З моменту укладання Договору (01.04.2009р.) Підрядник не лише не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором у строк (12.07.2010р.), але й зовсім не вживав ніяких заходів щодо його виконання. При цьому, минув тривалий проміжок часу, тому, подальша співпраця з ПП “МААБ” для ТОВ “Папір-Мал” втратила будь-який інтерес.

За таких обставин, а також у зв'язку з тим, що ПП “МААБ” так і не відновило виконувати свої зобов'язання по Договору, і не надало жодних доказів його виконання, ГОВ “Папір-Мал” вимушене відмовитись від Договору і вимагати від Виконавця повернення авансового платежу у розмірі 121260,00грн., перерахованого на виготовлення замовленого Товару та сплати неустойки (пені) за порушення умов Договору.

Оскільки, приватним підприємством “МААБ” було порушено зобов'язання за Договором №6-П/0409 від 01.05.2009р., тому у ТОВ “Папір-Мал” є підстави для повернення авансового платежу, розмір якого станом на 20.07.2010р. складає 121260,00грн. та стягнення пені, розмір якої складає 2784,00грн.

Враховуючи викладене, позивач для захисту (відновлення) свого права, просить суд стягнути з відповідача 121260,00грн. авансового платежу, 2784,00грн.- пені, які разом складають 124044,00грн.

Однак позивачем на вимогу суду не наведено жодних посилань на діюче законодавство України щодо підставності нарахування пені на авансовий платіж.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки на аванс не нараховується пеня, що не передбачено ст. 232 ГК України.

Згідно із вимогами ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 121260,00грн.- основного боргу.

Позовні вимоги в частині стягнення суми пені 2784,00грн. задоволенню не підлягають, як такі, що не базуються на вимогах діючого законодавства України.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача –судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.526, 629 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, 22, 43, 49, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “МААБ” (79019, м.Львів, вул.Лобачевського, 9, кв.10, п/р260050060287 у ВАТ “Укрексімбанк”, м.Львів, МФО 325718, код ЄДР 20814160, ІПН 208141613075, свідоцтво платника ПДВ №100021934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Папір-Мал” (11602, Житомирська обл., м.Малини, вул.Неманихіна, 2, п/р 260031340 в ЖОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м.Жттомир, МФО 311528, код ЄДР 30477405, ІПН 3047740066136, свідоцтво платника ПДВ №09386656) 121260,00грн.- основного боргу, 1212,60грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

                    Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя